Справа № 420/31157/23
УХВАЛА
13 грудня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
13 листопада 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надіслана засобами поштового зв'язку 07.11.2023 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі відповідно до ст.263 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійною фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні з 01.09.2021 року щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713;
зобов'язати Головне управління Пенсійною фонду України в Одеській області з 01.09.2021 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум;
стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 20.11.2023 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності подання суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин поважності його пропуску стосовно періоду з 01.09.2021 року по 07.05.2023 року та підтверджуючих доказів; встановлено позивачу строк 10 днів з дня отримання копії ухвали на усунення недоліків позовної заяви.
08.12.2023 року засобами поштового зв'язку надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом.
В обґрунтування заяви з посиланням на правові позиції, висловлені Верховним судом у постановах, зокрема, від 15.09.2020 року у справі №635/7878/16, від 30.10.2018 року у справі №493/1867/17, від 22.01.2019 року у справі №201/9987/17, від 22.11.2019 року у справі №1140/3136/18 зазначено, що зазначено, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, має розглядатися як поважна причина при вирішенні питання поновлення строку звернення до суду в спірних правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Твердження про те, що пенсіонер повинен виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення пенсійного органу, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, вважає недоречним і таким, що дискредитує державу Україна в особі її офіційного органу. За такою логікою, кожен пенсіонер має піддавати сумніву або виявляти недовіру до будь- якого рішення пенсійного органу, засипати його заявами і зверненнями, підтримувати активну переписку з ним протягом остатку свого життя, незважаючи на стан свого здоров'я поважний вік, освіченість, доступ до сучасних джерел інформації та інші фактори. Життя такої людини перетворюється на суцільну переписку з державними органами та сумніви у законності їх дій. А держава отримує пряму матеріальну вигоду від недоплати пенсіонеру гарантованої державою соціальної виплати. Відповідно до частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Водночас, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 р. у справі № 646/6250/17, від 19.06.2015р. у справі № 646/6250/17 та від 15.09.2020р. у справі № 635/7878/16 сформульовано правому позицію, згідно якої пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), відтак до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину першу статті 122 КАС України та при визначенні права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, законах України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». 3 матеріалів справи видно, що державним органом порушено права позивача як громадянина та вимагається зобов'язати орган здійснити перерахунок та виплату заборгованості, але не за весь час, протягом якого він недоотримував доплату до пенсії, а тільки за 6 місяців. Але якщо б розглядалась справа про обов'язок громадянина, наприклад, у формі майнового зобов'язання перед державою, то відповідно до статей 256 та 257 Цивільного кодексу України право держави підлягало б судовому захисту протягом 3 років. Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень від особи заяви, до якої додано пакет необхідних документів. Відлік строків для звернення до суду розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом. Крім того, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022 із подальшими змінами, внесеними, зокрема, згідно з Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023, а також висновки Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, слід вважати поважними причинами пропуску строків звернення до суду, а також вчинення процесуальних дій.
Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі “Рисовський проти України” підкреслено особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об'єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.
Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Така позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Верховний Суд у постанові від 02.03.2021р. у справі № 758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі №340/1019/19).
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19 наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду вчасно протягом часу вересня 2021 року до вересня 2023 року (заява позивача від 08.09.2023 року надійшла до відповідача 13.09.2023 року), тобто убачається тривала пасивна поведінка щодо реалізації свого права поцікавитися та отримати інформацію щодо розміру складових своєї пенсії.
Позивач у своїй заяві про поновлення строку наводить тези, які, на його думку, вказують на помилковість позиції суду щодо початку перебігу строку в ухвалі від 20.11.2023 року, тобто фактично викладає заперечення на цю ухвалу. При цьому діє непослідовно, оскільки все одно просить поновити йому строк.
Суд зазначає, щоправові позиції щодо застосування норм КАС України стосовно підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом не підлягають застосуванню автоматично, не мають універсального характеру, без урахування обставин конкретної справи, що розглядається судом, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 року у справі №154/3029/14-ц.
Така оцінка судом фактичних обставин справи та доказів не може свідчити про надмірний формалізм у підходах до вирішення питання поновлення строку, навпаки, на думку суду, сприяє юридичній визначеності у спірних правовідносинах та стимулює учасників процесу до добросовісного ставлення до реалізації своїх процесуальних прав.
Відповідач у листі від 25.10.2023 року, зазначає що перерахунок пенсії на виконання рішення суду у справі №420/2549/21 був проведений 11.08.2021 року, щомісячна доплата до пенсії згідно Постанови №713 відсутня, що позивач визнає.
Позов у даній справі поданий 07.11.2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку з дня отримання позивачем пенсії за вересень 2021 року без спірної доплати.
Суд знов констатує, що позивач повинен був дізнатися (та мав таку можливість) про порушення своїх прав, починаючи з 01.10.2021 року, коли отримав пенсію за вересень 2021 року без доплати 2000грн., передбаченої Постановою №713, тобто перебіг строку звернення з позовом про нарахування та виплату йому доплати розпочався з 01.10.2021 року.
Суд залишається на цій позиції щодо обчислення строку з 01.10.2021 року та відхиляє аргументи позивача в цій частині з урахуванням викладеного вище.
Суд відхиляє посилання позивача на приписи ст.87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», оскільки вони не регулюють питання доплат до призначеної пенсії.
Щодо посилань позивача на обставину введення в Україні воєнного стану суд їх до уваги не приймає, оскільки Верховний Суд неодноразово наголошував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків (ухвала КАС ВС від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22). Воєнний стан наразі триває, що не завадило зверненню позивача до суду з позовом (з пропуском строку в частині позовних вимог).
Загалом заява позивача не містить вказівки на будь-яку конкретну обставину, що стосується саме нього та реально заважала йому вчинити дії для захисту свого права до закінчення строку на звернення до суду з позовом. При цьому наповнення змісту заяви з численними посиланнями на практику Верховного Суду та норми пенсійного законодавства цей недолік позовної заяви не усуває.
ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.09.2021 року по 07.05.2023 року, поважних причин не наводить, тому його заява про поновлення строку задоволенню не підлягає.
Причини пропуску строку, наведені у заяві, суд оцінює як загальні, не пов'язані з конкретними обставинами, що стосуються саме позивача та свідчать про непереборний характер таких обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк, та про поважність причин пропуску строку.
Виходячи із встановлених обставин та враховуючи вищенаведені правові позиції, суд вважає, що належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали звернення і не залежали б від волі позивача, із змісту заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, поданої позивачем на виконання ухвали суду від 20.11.2023 року, не вбачається, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративну позовну заяву слід повернути позивачу відповідно до приписів ч. 2 ст. 123 КАС України в частині вимог, що стосуються періоду з 01.09.2021 року по 07.05.2023 року.
Суд звертає увагу, що така позиція підтримана П'ятим апеляційним адміністративним судом у постановах від 17.10.2023 року у справі №420/20417/23 та від 24.10.2023 року у справі №420/19268/23, який погодився із судом першої інстанції стосовно висновку про пропуск строку звернення до суду з позовом в подібних правовідносинах за період вимог, що передує 6-ти місяцям від дати звернення до суду з позовом.
В решті вимог позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі (ст.262 КАС України) в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 169, 171, 243, 248, 256, 262, 294, 295, 297 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві в частині вимог, що стосуються періоду з 01.09.2021 року по 07.05.2023 року виплати спірної доплати, визнавши причини пропуску строку звернення до суду з позовом в цій частині неповажними.
Відкрити провадження у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) про визнання про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (в іншій частині вимог).
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у строк, визначений для надання відзиву на позовну заяву.
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) .
Витребувані докази надати до суду у строк, встановлений для подання відзиву на позовну заяву.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву - п'ять днів з дня отримання відзиву.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив - п'ять днів з отримання відповіді на відзив.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/gromadyanam/cases/.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки (не пізніше наступного дня після постановлення ухвали (ч.6 ст.169 КАС України).
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення у повному обсязі до суду апеляційної інстанції (П'ятого апеляційного адміністративного суду).
Суддя М.М. Аракелян