ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 рокусправа № 380/21048/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, до складу якого входить військова частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати висновок ВЛК щодо придатності позивача до проходження військової служби, а саме довідки військово-лікарської комісії від 18.08.2023, виданої в/ч НОМЕР_1 ;
- скасувати рішення ВЛК щодо придатності до проходження військової служби - згідно довідки військово-лікарської комісії від 18.08.2023, виданої в/ч НОМЕР_1 ;
- зобов'язати відповідача провести повторну ВЛК на визнання придатності позивача до проходження військової служби, з врахуванням рішення суду та висновків відповідної медичної експертизи та пояснень МОЗ.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлена довідкою від 18.08.2023 на думку позивача, є протиправною та підлягає скасуванню. Зазначив, що під час проходження військово-лікарської комісії перед початком проходження військової служби у позивача були виявлені хвороби: міопія середнього ступеня з астигматизмом правого ока, змішаний астигматизм лівого ока, анізометропія. Такі хвороби за своїм походженням є несумісними з несенням військової служби. Наявність вищевказаних хвороб під час проходження служби позбавляє позивача фізичної можливості здійснювати проходження відповідної військової служби та виконання бойових завдань. За результатами повторної ВЛК, позивача визнано придатним до несення військової служби. Вважає, що висновки проведених ВЛК не співпадають між собою та відрізняються, що є неприпустимим. Позивач не погоджується з висновками відповідних ВЛК, вважає висновок ВЛК щодо придатності позивача до проходження військової служби на підставі довідки військово-лікарської комісії від 18.08.2023, виданої військовою частиною неправомірною та такою, що порушує його права. З огляду на наведене просить суд позов задоволити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.09.2023 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали десять днів з дня отримання копії ухвали.
22.09.2023 за вх.№72313 від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 25.09.2023 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову в адміністративній справі №380/21048/23.
Ухвалою суду від 26.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
Відповідач позов не визнав, 30.10.2023 за вх.№82305 подав до суду відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити. Заперечуючи проти позову зазначив, що виключно до компетенції військово-лікарської комісії належать повноваження надавати оцінку стану здоров'я позивача, а також вирішувати питання про придатність останнього до військової служби. Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 №1109/15800 (зі змінами) (далі - Положення). Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛІК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЖ пересувної госпітальної бази (пункт 2.2 глави 2 розділу І Положення). Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК (п. 20.2. Положення). За наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв?язок захворювання, поранення, зазначених у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), постанова ВЛК при прийнятті нової постанови підлягає скасуванню (відміні). Постанова ВЛК оформляється протоколом засідання штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв??язку захворювань (поранень) (абзац 2 п. 21.13. Положення). Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п.2.4.10 Положення). Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 є позаштатною комісією. Виходячи з вище викладеного, зазначив, що у позивача є право оскаржити до суду постанову ВЛК регіону, або постанову ЦВЛК, а не постанову позаштатної ВЛК. Вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його прав та інтересів, адже оскарженню підлягають постанови штатних ВЛК регіонів та ЦВЛК, а тому, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним довідки позаштатної ВЛК в/ч НОМЕР_1 . З огляду на наведене, просить суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 07.11.2023 залучено до участі у справі як співвідповідача військову частину НОМЕР_1 (адреса АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
30.11.2023 за вх.№92431 від представника військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що ВЛК надано виключне право визначення наявності підстав для встановлення причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, прийняття постанови або надання письмового роз'яснення (у випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень), визнання придатним або не придатним до подальшого проходження військової служби та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження. За результатами проходження військової-лікарської комісії позивачем, надано довідку №1537/3 від 18.08.2023, яка повною мірою відповідає вимогам законодавства та наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402. Зазначив, що позивач вправі звернутись з відповідною скаргою до регіональної комісії чи Центральної ВЛК, однак таким правом не скористався. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, просить суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 14.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення медичної експертизи.
Ухвалою суду від 14.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 08.05.2023 №648, ОСОБА_1 з 08 травня 2023 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії Лубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.06.2022 №12/650, 10.06.2022 проведено медичний огляд ВЛК молодшого сержанта ОСОБА_1 . Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) - Міопатія високого ступеня. На підставі статті 30 «в» графи ІІІ Розладу хвороб, графи №402 ТДВ - обмежено придатний до військової служби.
Відповідно до довідки від 20.04.2023 військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 , 20.04.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_1 . ВЛК в/ч НОМЕР_4 . Діагноз а постанова ВЛК: складний короткозорий астигматизм правого ока ст. 1,25Д при короткозорості в меридіані найбільш аметропії ст. 5,75Д і гостроті зору з корекцією 0,4. Простий короткозорий астигматизм лівого ока ст. 1,75Д при гостроті зору з корекцією 1,0. Аномалія легкого ступеня правого ока. Анізотропія середнього ступеню. Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статті 30Г графи ІІ розладу хвороб, графи ТДВ придатний до військової служби.
17.08.2023 за №1879 Командиром військової частини НОМЕР_3 видано направлення №2411 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби молодшого сержанта ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 . Попередній діагноз - Міопія середнього ступеня з астигматизмом правого ока, змішаний астигматизм лівого ока. Анізометропія.
18.08.2023 військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 проведено медичний огляд молодшого сержанта ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2023 №1537/3 встановлено діагноз: Складний короткозорий астигматизм 1,25Д при короткозорості в меридіані найбільшої аметропії 0,25 при гостроті зору з корекцією 0,3 правого ока. Простий короткозорий астигматизм 1,25Д при гостроті зору з корекцією 0,9 лівого ока. Амбліопія слабкого ступеня обох очей. Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статті 30Г графи ІІ розладу хвороб придатний до військової служби.
Не погоджуючись із даним висновком військово-лікарської комісії позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано приписами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Як встановлено ч.3 ст.1 Закону №2232 військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
У відповідності до частини 5 статті 1 Закону №2232 від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону №2232 Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Приписами підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232 встановлено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, під час воєнного стану звільняються з військової служби за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Абзацом третім частини 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ передбачено, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402).
Відповідно до п.1.1 розд.І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п.1.2 розд.І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розд.І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.
Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
У разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до ВЛК вищого рівня, чи Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови.
Суд звертає увагу, що перегляд ЦВЛК постанов ВЛК є не способом досудового врегулювання спору, а є складовою частиною процесу проведення військово-лікарської експертизи, яка визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п. 2.3.5.Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до п. 2.4.4. на ВЛК регіону покладаються, серед іншого, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
Згідно з п. 2.4.5. ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Пунктом 2.4.6. розділу І Положення №402 встановлено, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Згідно п. 2.6.4. розділу І Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
Відповідно до п. 1.2. розділу ІІ Положення №402 Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:
до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);
військовослужбовців до військової служби;
військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;
військовослужбовців до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті;
кандидатів на навчання у ВВНЗ, учнів військових ліцеїв;
кандидатів до військової служби за контрактом;
кандидатів до участі у міжнародних миротворчих операціях (далі - ММО) та у складі миротворчого персоналу;
військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;
військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України;
а також з метою визначення:
можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;
необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час
Пунктом 2.2. розділу ІІ Положення №402 встановлено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з п.20.4 Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов:
"непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"обмежено придатний до військової служби".
За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов:
"обмежено придатний до військової служби";
"придатний до військової служби".
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
Відповідно до п. 22.12 Положення №402, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.
Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.
Якщо постанова ВЛК не реалізована та в стані здоров'я оглянутого, незалежно від терміну, за його заявою або висновками лікарів військових (цивільних) лікувальних закладів виникли зміни, то проводиться повторний медичний огляд.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що за результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення, яке оформляється відповідною довідкою.
Судом встановлено, що військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 18.08.2023 прийняла рішення, оформлене довідкою за №1537/3, про придатність ОСОБА_1 до військової служби, яке, на думку позивача, є протиправним, оскільки, як вважає позивач, огляд було здійснено поверхнево без ретельного дослідження діагнозів і упущення факту того, що стан його здоров'я погіршується і він потребує лікування.
З цього приводу суд зазначає, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку цієї комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись до ВЛК вищого рівня чи ЦВЛК щодо перегляду рішення ВЛК.
З матеріалів справи, вбачається, що позивач не скористався своїм правом на звернення до ВЛК вищого рівня чи ЦВЛК щодо перегляду рішення ВЛК військової частини НОМЕР_1 , оформленого довідкою від 18.08.2023 за №1537/3.
Слід зазначити, що у прохальній частині позову позивач просить суд зобов'язати відповідача провести повторну ВЛК на визнання придатності позивача до проходження військової служби, з врахуванням рішення суду та висновків відповідної медичної експертизи та пояснень МОЗ.
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Разом з тим, суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не був позбавлений права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров'я, а також не був позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рішення.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося , суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
При цьому суд зауважує, що у своєму позові позивач не ставить під сумнів законність процедури прийняття відповідачем цього рішення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оскільки позивач не довів протиправності дій відповідача під час винесення оскаржуваного висновку в свідоцтві про хворобу №7, суд дійшов висновку, що відповідач дотримався усіх вимог закону, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна