ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 рокусправа № 380/27290/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовський Р.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, 5, ЄДРПОУ 24763972) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, -
Встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» до Львівської митниці, у якій просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100605/2 від 27.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що на умовах контракту №23 від 03.10.2022, укладеного між ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» та «Larchfield Limited», придбав та ввіз на територію України товар. Митну вартість товару визначено позивачем за першим методом (за ціною договору). В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару та обраного методу її визначення позивачем до декларації додано документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Всупереч наведеному, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/100605/2 від 27.09.2023. Позивач вважає таке рішення протиправним, відтак звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що документи, що були подані до митного оформлення, містили розбіжності та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, у зв'язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо в рішенні про коригування митної вартості.
Ухвалою суду від 22.11.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
03.10.2022 між ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (Покупець) та LLC «Larchfield Limited (Продавець) укладено Контракт №23 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати на умовах Контракту Товари.
Відповідно до Інвойсу №43857 від 29.07.2023 (далі - «Інвойс»), Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити Товар на загальну суму USD 22 395,69.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товар уповноваженим Позивачем декларантом - ТОВ «ЕКОЛАН-УКРАЇНА» (далі - «Декларант») була подана митна декларація №23UA209230102645U8 від 27.09.2023 (далі - «МД») з необхідними документами.
При винесенні Рішення про коригування митної вартості від 27.09.2023 №UA209000/2023/100605/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні, №23UA209230102645U8 від 27.09.2023) (далі - оскаржуване рішення) здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей.
Під час розгляду документів було виявлено наступне:
У коносаменті від 17.06.2023 № NQDEC230607202 (нижній лівий куток) «Freight and charges» вказано «Freight collect», тобто фрахт оплачується у місці призначення, що суперечить умовах поставки CIF. Посадовою особою Львівської митниці в графі 33 оскаржуваного рішення, допущена описка при зазначенні номеру, дати коносаменту та змісту зауваження. Однак, посадова особа митного органу вірно зазначила суть розбіжності: виявлена в коносаменті від 29.07.2023 № DDSFE23070346B, де у лівому нижньому кутку у графі «Freight and charges» вказано «FREIGHT PREPAID»;
в експортній декларації країни відправлення № 422720230000663035 умови поставки вказано FOB. Тобто умови оплати за транспортні витрати вказані у експортній декларації не відповідають умовам, які вказані у коносаменті;
у фактурі від 29.07.2023 № 43857 умови поставки CIF Gdansk, такі умови поставки застосовуються до морських перевезень. Проте згідно посередницької фактури SDFE3230704-2 товар приплив на умовах FOB, та вже знаходиться у Гданську;
згідно з наданою до митного контролю CMR б/н від 01.08.2023 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є ФОП ОСОБА_1 . Проте за зазначеним маршрутом із цим суб'єктом декларантом не надано договір перевезення, рахунок-фактуру, платіжні документи, заявку, та інші комерційні документи, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг;
відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ "Еколан Інгредієнти" являється фірма продавець Larchfield Ltd. Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов'язаними особами. У зв'язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів.
Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов'язаними суб'єктами здійснюється за вищою митною вартістю.
Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Відповідно до частин 2-4 статті 53 Митного кодексу України надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи^ а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вимогу митного органу декларантом надано:
- експортну декларацію країни відправлення 422720230000663035, в якій вказано номер коносаменту 177XCACQ1745VZB, такий документ до митного оформлення не надано, тому неможливо впевнитися у достовірності такого документу. Натомість, до митного оформлення надано коносамент із номером DDSFE23070346B;
- посередницьку фактуру SDFE3230704-2, при порівнянні із вартістю продажу для ТОВ "Еколан Інгредієнти" встановлено, що маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця і не забезпечує отримання прибутку, що робить цю операцію економічно недоцільною;
- у заявці № 11/74 до Договору 200036 про транспортно-експедиторські послуги вказано перелік послуг з морського перевезення, транспортно-експедиторські послуги в порту, та перевантаження загальною вартістю 4200 дол. США, які повинні бути оплачені на день перевантаження товару в авто.
Відповідач вважає, що надані декларантом документи не містять інформації яка спростовує виявлені розбіжності.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МК України у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA 209230/2023/022319 від 05.03.2023, де вартість товару зі схожими характеристиками становить 1,60 дол. США за кг.
Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Сума донарахованих митних платежів за рішенням про коригування митної вартості № UA209000/2023/100605/2 від 27.09.2023 становить 470059,02 грн.
На думку посадової особи митного органу Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначені за основним методом.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів, ТОВ "Еколан Інгредієнти" звернулося з позовом до суду.
При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.
Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.
Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:
- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Частиною першою статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 МК України).
Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини четвертій статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Щодо твердження митного органу у спірному рішенні про те, що : «-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.» суд зазначає наступне.
ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» 14.09.2023 сплатило 22 395,69 доларів США Larchfield Ltd згідно інвойсу №43857 від 29.07.2023. Сплата цих коштів підтверджується витягом за 14.09.2023 та довідкою AT ПІРЕУС БАНК МКБ №855 від 15.09.2023.
Суд встановив, що ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» у повному обсязі здійснило оплату партії Товару.
У спірному рішенні відповідач вказав: «У коносаменті від 17.06.23 №NQDEC230607202 (нижній лівий куток) «Freight and charges» вказано «freight collecct», тобто фрахт оплачується у місці призначення, що суперечить умовам поставки CIF. У експортній декларації країни відправлення умови поставки 422720230000663035 умови поставки вказано FOB. Тобто умови оплати за транспортні витрати вказані у експортній не відповідають умовам, що вказані у коносаменті. У фактурі від 29.07.23 №43857 умови поставки CIF Gdansk, такі умови поставки застосовуються до морських перевезень. Про те згідно посередницької фактури SDFE3230704-2 товар приплив на умовах FOB, та вже знаходиться у Гданську.»
Щодо цього суд зазначає, що фрахт оплачує компанія постачальник Larchfield LTD, яка купує товар у відправника SHANDONG FIBERGLAS GROUP CORP, (згідно посередницької фактури SDFE3230704-2) та продає ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (згідно інвойсу від 29.07.2023 №43857).
Окрім того, коносамент від 17.06.23 №NQDEC230607202 при митному оформленні не надавався.
До митного оформлення надавався коносамент від 29.07.2023 DDSFE23070346B, що далі вказується у Рішенні митним органом «Натомість до митного оформлення надано коносамент із номером DDSFE23070346B.».
Крім того, відповідач покликається на те, що посередницький інвойс містить інформацію щодо вартості товару на умовах FOB, разом з тим продавець постачає товар на умовах CIF, документи щодо переміщення товару від порту Кінгдау до порту Гданськ декларантом не надані, тому неможливо перевірити величину фактурної вартості на умовах CIF.
Суд враховує пояснення представника позивача, який вказує, що посередницький інвойс, який виданий виробником товару (CHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP, China) із зазначенням вартості товару на умовах FOB стосуються компанії «Larchfield Limited», яка надалі здійснила продаж товару ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ». Тобто ці умови поставок стосуються взаємовідносин безпосередньо між виробником товару та продавцем товару за контрактом №23. В той час умови поставка товару для покупця ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» здійснена на умовах CIF.
Стосовно твердження відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що «згідно наданою до митного контролю CMR б/н від 01.08.2023 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є ФОП ОСОБА_1 . Проте за зазначеним маршрутом із цим суб'єктом декларантом не надано договір перевезення, рахунок-фактуру, платіжні документи, заявку, та інші комерційні документи, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг.» суд зазначає наступне.
Між ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» та ТОВ «ДЕВІК КОНСАЛТИНГ» було укладено Договір транспортного експедирування №2351 від 03.07.2023 (далі - «Договір №2351 від 03.07.2023»), що підтверджується наданими під час митного оформлення документами.
ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» договору з ФОП ОСОБА_1 не укладало і, відповідно, платежів не здійснювало.
Послуги ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» надавало саме ТОВ «ДЕВІК КОНСАЛТИНГ» по Договору №2351 від 03.07.2023 відповідно до заявок.
Надання послуг саме ТОВ «ДЕВІК КОНСАЛТИНГ» підтверджується також і Актами, платіжними інструкціями та витягами з банківських виписок.
Окрім того, CMR б/н від 01.08.2023 при митному оформленні не надавався.
В картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002487 від 27.09.2023 вказані дві автотранспортні накладні від 21.09.2023.
Відтак, суд відхиляє такі твердження відповідача, оскільки вказані обставини жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару у спірному випадку, а позивач до митного оформлення надав усі наявні у нього документи на перевезення вантажу.
Також у Рішенні вказано: «На вимогу митного органу декларантом надано Експортну декларацію країни відправлення 422720230000663035, в якій вказано номер коносаменту 177XCACQ1745VZB, такий документ до митного оформлення не надано, тому неможливо впевнитись у достовірності такого документу.»
Митна декларація країни відправлення не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів в розумінні ст. 53 МК України.
Твердження митниці про те, що в експортній декларації країни відправлення зазначено інший номер коносаменту є неправильним, оскільки в митній декларації країни відправлення у графі «Номер коносаменту» вказано номер букінгу 177XCACAQ1745VZB, тобто номер бронювання місця на судні (booking ref).
Суд погоджується з твердженням позивача про те, що ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється відповідно до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації.
Щодо твердження митного органу про те, що «відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ «Еколан Інгредієнт», являється фірма продавець- Larchfield Ltd. Таким чином, відповідно до вимог ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов'язаними особами. У зв'язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів. Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов 'язаними суб 'єктами здійснюється за вищою вартістю.» суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частин 12-15 ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у ч.12 ст.58 МК України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч.12 ст.58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
ТОВ «Еколан Інгредієнти» в декларації митної вартості вказало, що продавець та покупець пов'язані між собою і що взаємозалежність продавця та покупця не вплинула на ціну товару.
Голослівним та необґрунтованим є твердження відповідача про те, що твердження Відповідача в спірному Рішенні, що: маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця і не забезпечує отримання прибутку, що робить цю операцію економічно недоцільною».
Суд встановив, що 1600 USD оплачує компанія Larchfield Ltd., а 2600 EUR оплачує ТОВ «Еколан Інгредієнти».
Сплата Позивачем 2600 EUR (оплата в грн. по курсу НБУ) по заявці №11/74 (2К) Shandong Fiberglass від 20/07/2023 підтверджується платіжною інструкцією №359 від 29.09.2023, витягом з виписки за 29.09.2023 «Піреус БАНК МКБ» .
Надання послуг по заявці №11/74 (2К) Shandong Fiberglass від 20/07/2023 підтверджується Актом надання послуг №235 від 21.09.2023 .
Таким чином вартість Товару Larchfield Ltd.: 20 473,67 USD +1600 USD=22 073,67 USD.
В Інвойсі від 29.07.2023 №43857 ціна для ТОВ «Еколан Інгредієнти» вказана вища - 22 395,69 USD.
Встановлені невідповідності у поданих документах зумовили прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/100605/2 від 27.09.2023, яким митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України).
Оцінюючи спірне рішення суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Всупереч вимогам пункту 5 ч. 2 ст. 55 МК України, приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням вимог МК України.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації №22UA500500047369U5 від 26.12.2022, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, тому такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечить наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що застосування Відповідачем другорядного методу (резервного) визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме резервного методу, є необґрунтованим, оскільки надані Позивачем документи підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною Контракту та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за першим методом, зазначеним Позивачем (за ціною Контракту).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 та підтримана у постанові від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.
У постанові від 25.09.2020 у справі №810/2520/16 колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновком судів попередніх інстанцій, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своїх рішеннях не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Наведене свідчить про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, а відтак про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та карта відмови не відповідають критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості та карти відмови не довів, а відтак останні підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2023/100605/2 від 27.09.2023.
Стягнути з Львівської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, 5, ЄДРПОУ 24763972) судовий збір у розмірі 7050 грн 89 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович