ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/5105/21
УХВАЛА
з питань відводу
14 грудня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в порядку письмового провадження, у м. Львові заяву про самовідвід головуючої судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (місцезнаходження: вул.Кривоноса, 6, м.Львів, 79008, код ЄДРПОУ 42334907), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Ляшка Р.В. від 19 лютого 2021 року № 55-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », а саме щодо звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові з 01 березня 2021 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові з 02.03.2021;
- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.03.2021р. у зв'язку із незаконним звільненням з роботи;
- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду від 18.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - залишено без розгляду.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 про залишення позовної заяви без розгляду суду у справі №380/5105/21 - без змін.
Постановою Верховного Суду від 12.10.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року, а справу направлено для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
06.11.2023 вказана справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду та передана судді Братичак У.В. відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Ухвалою судді від 13.11.2023 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
27.11.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про відвід судді у цій справі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №380/5105/21 заяву про відвід судді Братичак Уляни Володимирівни передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Москаля Р.М. від 30.11.2023 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Братичак У.В. від розгляду справи №380/5105/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.
08.12.2023 до суду від позивача надійшла повторна заява про відвід судді у цій справі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №380/5105/21 заяву про відвід судді Братичак Уляни Володимирівни передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Брильовського Р.М. від 13.12.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Братичак Уляни Володимирівни у справі №380/5105/21 відмовлено повністю.
З огляду на зміст долучених до матеріалів справи заяв позивача та враховуючи той факт, що позивач продовжує висловлювати недовіру до складу суду, з метою уникнення сумнівів в учасників справи щодо об'єктивності, безсторонності й неупередженості при розгляді справи, головуюча суддя Братичак У.В. заявила про самовідвід у справі з підстав пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.
При вирішенні заяви про самовідвід у справі, суд виходить з наступного.
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Статтею 40 КАС України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін. Тобто, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критерієм.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…».
Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.
Сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та неупередженості судді у розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах. Перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
Суд зазначає, що сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розгляді конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді недостатньо об'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
У рішенні «Делькур проти Бельгії» від 17.01.1970 Європейський суд з прав людини вказав, що за наявності підстав сумніватись у безсторонності судді, він повинен взяти самовідвід.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 року у справі «Хаузшільдт проти Данії» зазначив, що при зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.
Однією з процесуальних форм забезпечення об'єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу (самовідводу) у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм КАС України, відвід (самовідвід) судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення і покликаний гарантувати захист від впливу на суд різних зовнішніх факторів.
Так, після скасування постановою Верховного Суду від 12.10.2023 ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі №380/5105/21, і направлення цієї справи для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду, позивач неодноразово заявляв відвід судді Братичак У.В. під час розгляду справи цією суддею як головуючою. При цьому, зміст поданих ним заяв свідчить, що сумніви щодо упередженості згаданої судді є незмінними.
Попри виключно суб'єктивний характер таких сумнівів, а також незгоду з процесуальним діями судді, висловлювання позивача з запереченнями проти розгляду його справи за участю судді Братичак У.В. є послідовними та викладаються у кожному його зверненні, що свідчить про принципову позицію позивача у справі №380/5105/21, яка дискредитує будь-які подальші дії судді при розгляді цієї справи.
Суд вважає за необхідне вказати, що ці звернення подаються позивачем вже на стадії судового розгляду справи №380/5105/21, тому така поведінка позивача спрямована на затягування розгляду та вирішення питань щодо прийняття рішення у цій справі.
Водночас, на переконання суду, твердження про упередженість судді Братичак У.В. щодо розгляду справи №380/5105/21, постійна демонстрація недовіри та неповаги до судді, є неприпустимими та, окрім іншого, можуть породжувати сумніви в інших учасників судового розгляду у незалежності та безсторонності суду під час розгляду цієї справи.
Враховуючи вищенаведене та для уникнення сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості судді Братичак У.В. у розгляді справи №380/5105/21, з метою здійснення завдань та забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства і відновлення у позивача об'єктивного ставлення та довіри до суду, вважаю, що заява про самовідвід судді у цій справі підлягає задоволенню.
Наслідки самовідводу судді передбачені ст.41 КАС України. Зокрема, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 38-41, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
заяву про самовідвід головуючої судді Братичак У.В. - задовольнити.
Відвести суддю Братичак У.В. за її заявою від участі у розгляді справи №380/5105/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.
Адміністративну справу №380/5105/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - передати для повторного автоматизованого розподілу справ в порядку ст. 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна