КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року № 320/39295/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
27.10.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 04.10.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після призначення пенсії він продовжив працювати, а отже набув право на перерахунок пенсії за віком, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (за 2019, 2020, 2021 роки), що передують року перерахунку.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/39295/23 передана 31.10.2023 до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 позовну заяву - залишено без руху, у зв'язку з відсутністю клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску.
Позивачем 15.11.2023 подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи.
Ухвалу від 17.11.2023 отримано відповідачем в системі «Електронний суд» 17.11.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, а позовну заяву нарочно, що підтверджується розпискою.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відзив на позовну заяву не надходив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що з 2011 року позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV.
04.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив перерахувати та виплачувати пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 19.10.2023 за № 35617-36258/Т-02/8-2600/23 відповідач повідомив позивача, що з 05.03.2011 ОСОБА_1 призначено пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII внесено зміни та доповнення, зокрема, до Закону №1058, згідно з якими пенсії з 01.10.2017 перераховано із застосуванням середнього розміру заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для обчислення пенсій в 2017 році (3764,40 гривень). Для забезпечення індексації щороку з 1 березня, починаючи з 2019 року (з 01.03.2019, з 01.05.2020, з 01.03.2021, з 01.03.2022 та з 01.03.2023) проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для призначення пенсії у 2017 році (3 764,40 грн.), з 01.03.2019 на коефіцієнт 1,17, з 01.05.2020 - 1,11, з 01.03.2021 - 1,11, з 01.03.2022 на 1,14 та з 01.03.2023 на 1,197 (постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 „Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі - постанова №168) При обчисленні пенсії з 01.03.2023 застосовується середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, 3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7 405,03 грн). З 01.03.2023 при розрахунку пенсії заробітна плата обчислена із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується з 01.03.2023 для обчислення/перерахунку раніше призначених пенсії в розмірі 7405,03 грн. Відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За матеріалами електронної пенсійної справи з 01.04.2022 позивачу проведений автоматизований перерахунок пенсії з урахуванням набутого страхового стажу з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.09.2020 по 31.12.2021. При проведенні перерахунків пенсії згідно частини 4 статті 42 Закону №1058 застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього призначення / перерахунку пенсії. Іншого чинним законодавством не передбачено. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (за 2019-2021р.р.) застосовується при зверненні особи вперше в 2022 році за призначенням пенсії, як передбачено частиною другою статті 40 Закону №1058.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
За приписами частини 2 статті 28 Закону № 1058-IV з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За приписами частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини 1 статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 336/372/16-а та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Отже, у випадку задоволення заяви позивача про перерахунок пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком призначена йому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та він перебуває на ній і наразі.
Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку про відсутність у пенсійного органу обов'язку застосування при обчисленні пенсії позивача показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі №334/13/16-а (2а/334/85/16), від 17 травня 2021 року у справі №185/1473/17 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
При цьому, положеннями частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій проводиться її індексація. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Посилання позивача в обґрунтування позову на те, що після призначення пенсії він продовжує працювати не є підставою для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
Посилання позивача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 у справі №120/910/22-а, Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №420/2948/23, Рівненського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №460/10104/23 та інших є безпідставними, оскільки суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку, що відповідачем доведена правомірність розгляду заяви позивача, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, а отже, позовні вимоги позивача не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що судом відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог, підстав для розподілу судових витрат - не вбачається.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Підстави щодо розподілу судових витрат відсутні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.