ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14 грудня 2023 року Справа № 280/8297/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЧИН»
до Головного управління ДПС у Львівській області
до Державної податкової служби України
про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЧИН» (надалі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області України (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 04.04.2023 №8568801/32097986;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Почин» (код ЄДРПОУ 32097986) №1 від 30.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обґрунтування позовних вимог зазначено, що в процесі здійснення господарської діяльності позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні № 1 від 27 від 30.04.2021 реєстрацію якої було зупинено. Позивач скористався правом на подання додаткових документів та пояснень надавши до податкового органу письмові пояснення та копії первинних документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Проте, комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 30. 04.04.2023 №8568801/32097986 про відмову у реєстрації спірної податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів визначених у переліку. На думку позивача, саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів. Зауважено, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації спірних податкових накладних. В свою чергу позивачем надано пояснення та документи, що засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено. Разом з тим наголошено, що відсутність встановленого законодавством вичерпного переліку документів та не наведення Комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність прийнятого рішення. З підстав не доведення відповідачами правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 04.04.2023 №8568801/32097986, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою судді від 10.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідачі відзив на позовну заяву не подали.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні матеріали та з'ясувавши всі фактичні обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЧИН» (далі за текстом - ТОВ «ПОЧИН» або Позивач) є юридичною особою приватного права та платником ПДВ, було засноване 23 вересня 2002 року, основним видом господарської діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель згідно коду КВЕД 41.20. Крім того, ТОВ «ПОЧИН» займається покровельними роботами (код КВЕД 43.91), електромонтажними роботами (код КВЕД 43.21), покриттям підлоги і стін (код КВЕД 43.33) а також іншими будівельно-монтажними роботами (код КВЕД 43.29). ТОВ «ПОЧИН» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23 вересня 2002 року (№37507880), перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області (Олександрівська державна податкова інспекція) як платник податків. Також, ТОВ «ПОЧИН» з 23 серпня 2018 року зареєстровано платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 320979804842), статутний капітал Товариства «ПОЧИН» відповідно до установчих документів складає 296 500 грн.
Для проведення власної господарської діяльності ТОВ «ПОЧИН» має діючу Ліцензію державної архітектурно-будівельної інспекції України №9-Л від 20 лютого 2019 року (для будівництва об'єктів, що за класом наслідків належать до об'єктів із середніми та значними наслідками), а також Дозволи Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області для виконання монтажних та демонтажних робіт, робіт з устаткування, газонебезпечних робіт та експлуатації посудин, що працюють під тиском (копії ліцензій та дозволів додаються).
Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до документів про державну реєстрацію: місто Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд.18. Крім того, Позивач на праві оренди використовує офісне приміщення за адресою : місто Одеса, вул. Миколаївська, буд.13, а також склад у місті Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд.45/3, за фактом наявності офісних та складських приміщень до контролюючого органу подані відповідні повідомлення про наявність об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.
Директор товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЧИН» - ТЮТЕНКО ВІТАЛІЙ ВІКТОРОВИЧ, призначений на посаду наказом №1 від 5 березня 2018 року, по теперішній час (копія наказу додається). На даний час на підприємстві «ПОЧИН» рахується 45 кваліфікованих працівників.
З фонду оплати щомісячно перераховуються податки з ЄСВ та податок з доходів фізичних осіб, підприємство «ПОЧИН» постійно шукає кваліфікованих спеціалістів та створює робочі місця.
Для здійснення господарської діяльності на балансі ТОВ «ПОЧИН» рахується велика кількість виробничого та будівельного обладнання (згідно опису основних засобів), обліковуються основні засоби загальною вартістю 296 500 грн., в тому числі: 3 автомобілі, зварювальні апарати та інвертори, перфоратори, шліфувальні машини, компресори для фарбування, генератори струму та інше.
Фактично, діяльність ТОВ «ПОЧИН» полягає у наданні послуг/виконання робіт контрагентам-замовникам: ремонт приміщень, ремонт покрівель, допоміжні послуги з будівництва житлових та нежитлових приміщень.
04.03.2021 між ТОВ «ПОЧИН» та ТОВ «Ливарно-механічний завод» укладено договір підряду № 297 від 04.03.2021( надал - Договір), на виконання робіт з ремонту покрівель в цехах ТОВ «ЛМЗ», згідно якого ТОВ «ПОЧИН» виступає «Підрядником», а ТОВ «ЛМЗ» «Замовником», предмет договору, згідно п.1 - «Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконувати в порядку та на умовах даного договору роботи в об'ємах (кількості) зазначених у Специфікації(ях), що є невід'ємн(ою)ими частин(ою)ами даного Договору, (далі - робота) за цінами, узгодженими у Додатку №1 до даного Договору, а Замовник прийняти роботу та оплатити її на умовах даного Договору.
Строк виконання робіт з 04.03.2021- по 31.12.2021 , згідно до Специфікації №1 від 04.03.2021, до договору № 297 від 04.03.2021.
Загальна вартість робіт за Договором складається з суми вартості всіх фактично виконаних Підрядником та прийнятих Замовником робіт згідно Договору, узгодженим по всім Специфікаціям до даного Договору та не повинна перевищувати встановлений Сторонами максимум в 591 000,00 грн. без ПДВ.
Роботи виконуються з використанням матеріалів Замовника. В разі необхідності виконання робіт з використанням матеріалів Підрядника, їх перелік, вартість та кількість визначається Сторонами шляхом підписання відомостей матеріалів Підрядника, необхідних для виконання робіт (Додаток №6)».
Порядок здачі і приймання виконаних робіт проводиться згідно наданого Підрядником акту приймання виконаних робіт ( п. 4.1. договору). Також згідно п.4.5 договору «Сторони узгодили, що виконання Контрагентом (Підрядником) усіх своїх зобов'язань за даним договором у відповідному (звітному) місяці та/або за відповідним етапом (якщо етапи визначені в Договорі), має підтверджуватись шляхом оформлення та підписання ним єдиного відповідного акту приймання виконаних робіт.
Оплата Замовником виконаних Підрядником робіт на підставі актів приймання виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку, рахунків, доданих до них, та податкових накладних, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Підрядника. Згідно п 5.2. «Розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 35 календарних днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт».
У зв'язку зі завершенням ТОВ «ПОЧИН» робіт з ремонту покрівлі будівлі їдальні №32 , РМЦ-2 між ТОВ «Ливарно-механічний завод» та Позивачем було підписано акт приймання виконаних робіт №297-2, від 30.04.2021 р., яким зафіксовано суму вартості виконаних робіт на загальну суму 149 010,98 грн., у тому числі сума ПДВ: 24 835,164 грн.
На підставі вищезазначеного ТОВ «ПОЧИН» на цю суму за правилом «першої події» відповідно до вимог ст.187 Податкового кодексу України було виписано та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 30.04.2021 №1, реєстрацію якої зупинено у зв'язку із відповідністю Позивача п.8 критеріїв ризиковості платника податків.
Роботи, виконані відповідно до акту № 297-2 від 30.04.2021, виконувались ТОВ «ПОЧИН» (код 41.00) із залученням власного персоналу ТОВ «ПОЧИН», на підтвердження даної інформації надаємо документи бухгалтерської звітності, а саме звіт ЄСВ за 1-й квартал 2021 року, а також відомості на виплату заробітної плати та відомості а виплату винагород за цивільно-правовими договорами.
Скориставшись наданим правом ТОВ «Почин» направив на адресу Відповідача 1 пояснення у вигляді повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по «заблокованій» податковій накладній №1 від 30.04.2021 з вичерпним переліком первинних документів бухгалтерського обліку.
За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та доданих до них документів Рішенням комісії ГУ ДПС у Львівській області від 04.04.2023 №8568801/32097986 було відмовлено в реєстрації податкової накладної ТОВ «ПОЧИН» №1 від 30.04.2021 в єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів , складених із порушенням законодавства: рахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Вважаючи прийняте відповідачем 1 рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування та зобов'язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачами докази, суд приходить до наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246).
Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), яка набрала чинності 01.02.2020 та якою затверджено:
- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);
- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).
Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.
Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної № 1 від від 30.04.2023, податковим органом зазначено, що платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Так, у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, відповідно до пункту 8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
З урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Суд зазначає, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.
Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно було надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 та від 30.09.2022 у справі №0340/1803/18.
Крім того суд звертає увагу, що належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (які є Додатком № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165), рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладної № 1 від 30.04.2021 від 04.04.2023 року №8568801/32097986 не містить.
Відповідачі не надали жодних пояснень щодо причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Суд наголошує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
У постанові від 07.12.2022 по справі №500/2237/20 Верховний Суд наголосив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Наказом міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).
У пункті 4 Порядку №520 зазначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (пункт 6 Порядку №520).
З огляду на зміст квитанції по податковій накладній №1 від 30.04.2021, реєстрація якої була зупинена, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, проте не зазначено, які саме документи, що визначені пунктом 5 Порядку № 520, необхідно надати.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 11 Порядку №520 підставами для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі є ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Так, позивач надав документи та пояснення, які, на думку суду, є достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій, а відтак - були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Проте, матеріалами справи доводи про ненадання позивачем необхідних первинних документів спростовуються, адже позивач визначив та надав документи, яких на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
На думку суду всі первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якою складено ТОВ «ПОЧИН» податкоу накладну №1 від 30.04.2021, позивач надавав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.
Крім того, суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Також, суд враховує, що контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, судом враховано, що Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/3267/21 від 24.06.2923, яке набрало законної сили 19.11.2021 адміністративний позов ТОВ ПОЧИН до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнаго протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6856 від 21.01.2021 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЧИН» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Зобов'язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ПОЧИН» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Суд наголошує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01.07.2003) вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням його та його контрагентів статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям.
Крім того, позивачем надавались документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, які отримані органом ДПС України (пояснення від 2803.2023 № 3/03-2023). Доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.
Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована відсутністю одиничних документів.
Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу позивача (пояснення від 28.03.2022 №3/03-2023), було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.
З урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 та від 30.09.2022 у справі №0340/1803/18, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування податковим органом тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв'язку з чим, рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівський області від 04.04.2023 №8568801/32097986 про відмову в реєстрації податковох накладної № 1 від 30.04.2021 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкової накладної № 1 від 30.04.2021 суд зазначає наступне.
За приписами частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.
Водночас, суд наголошує, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подану позивачем податкову накладну датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права. Вказана позиція відповідає висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.
При цьому, судом враховано також, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних після набрання чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р здійснюється ДПС України.
Відтак, оскільки оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, як встановлено вище, підлягають скасуванню, то суд приходить до висновку, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 1 від 30.04.2021, датою їх направлення на реєстрацію.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 8 2684, 00 грн.
Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 10736, 00 грн.. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області, як суб'єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржувані рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЧИН» (69014, м.Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд.18, код ЄДРПОУ 32097986) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 04.04.2023 №8568801/32097986.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЧИН» №1 від 30.04.2021 датою її направлення на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЧИН» судовий збір у розмірі 2684, 00 гривень.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова