ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 грудня 2023 рокум. Ужгород№ 260/7891/23
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши в поряду письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) , в якому просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за 183 дні (6 місяців) затримки розрахунку при звільненні її із військової служби; 2) Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період 6 місяців з 27.09.2019 по 27.03.2020 у розмірі 64 416,41 грн.; 3) Визнати протиправними дії 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення при звільненні відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за такі періоди затримки у виплаті індексації грошового забезпечення: з 27.09.2019 по 14.01.2023 щодо виплати суми індексації у розмірі 47 323,86 грн.; з 27.09.2019 по 27.07.2023 щодо виплати суми індексації у розмірі 44 215,01 грн.; 4) Зобов'язати 31 прикордонний загін імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку виплати частини грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за такі періоди затримки у виплаті індексації грошового забезпечення: з 27.09.2019 по 14.01.2023 щодо виплати суми індексації у розмірі 47 323,86 грн.; з 27.09.2019 по 27.07.2023 щодо виплати суми індексації у розмірі 44 215,01 грн.
Ухвалою судді від 15 вересня 2023 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної зави без руху. Клопотання обґрунтоване тим, що оскільки виплата грошового забезпечення за рішенням суду позивачу здійснена 26.07.2023 р., то місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за затримку такої виплати розпочав свій відлік 27 липня 2023 року та сплив 28 серпня 2023 року, а з даним позовом позивач звернувся до суду лише 08 вересня 2023 року. Також, зазначає, що з цих же причин позивачем пропущено і строки звернення до суду з вимогою про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення при звільненні.
Від представника позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без руху, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні даного клопотання, оскільки вважає, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду. Також, просить у разі визнання судом обґрунтованим клопотання відповідача поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду, а причини його пропуску визнати поважними, оскільки саме після отримання 04.09.2023 року відповіді відповідача на адвокатський запит, позивач отримала можливість дізнатися про відповідні розрахунки з нею, а отже і про наявність підстав для звернення до суду із позовною заявою.
Дослідивши клопотання представника відповідача та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Статтею 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Закріплені у статтях 116, 117 Кодексу законів про працю України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов'язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.
Отже, всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України відповідальність.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду відповідачем 26 липня 2023 року виплачено позивачу грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, індексації грошового забезпечення, компенсації за все належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно.
З метою з'ясування призначення отриманих коштів на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 р. у справі № 260/1878/23, 01.08.2023 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом № 3 про надання інформації про те, які складові грошового забезпечення та у якому розміру були виплачені ОСОБА_1 на виконання вищевказаного рішення суду, а також згідно з платіжними дорученнями № 3739 від 24.12.2019 р. та від 14.01.2023 р. Також представник позивача з метою обрахунку належної до виплати суми середнього заробітку за час затримки повного розрахунку просив відповідача надати інформацію у вигляді довідки про доходи (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за два останні повні календарні місяці військової служби перед її виключенням зі списків особового складу та всіх видів забезпечення згідно з наказом «По особовому складу» від 26.09.2019 р. № 310-ОС з визначеним середньоденним заробітком за вказаний період та з врахуванням індексації грошового забезпечення.
Однак, відповідачем не було надано відповіді на адвокатський запит представника позивача.
28.08.2023 року представник позивача направив до відповідача повторний адвокатський запит № 4 з аналогічними змісту вимогами.
Тільки 04.09.2023 року згідно з листом від 04.09.2023 року № 11/11794-23-Вих. відповідач надав відповідь на останній адвокатський запит представника позивача.
Відтак, суд вважає, що саме з моменту отримання відповіді на адвокатський запит № 4 від 28.08.2023 року, а саме з 04.09.2023 року позивач отримала можливість дізнатися по повний розрахунок відповідача з нею щодо виплати належного їй грошового забезпечення, а отже й про наявність підстав для звернення до суду із позовною заявою про стягнення відповідного середньою заробітку.
Суд не заперечує застосовність до спірних правовідносин місячного строку звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, однак, у даному випаду суд вважає, що такий строк має обрахуватися з моменту, коли позивач отримала можливість дізнатися про факт проведення повного розрахунку.
Зарахування коштів на рахунок позивача без ознайомлення її зі складовими такої виплати, а також розмірами таких складових (згідно статей 110 та 116 КЗпП України), не може свідчити про те, що позивач дізналася про повний розрахунок відповідача з нею, а отже й про можливість звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку.
Так, із позовною заявою позивач звернулася 11.09.2023 року, тобто через сім днів після отримання відповіді відповідача на адвокатський запит та, відповідно, можливості ознайомитися із проведеним повним розрахунком.
Щодо посилання відповідача про те, що позивачем також пропущено строк звернення до суду з вимогою про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Так, у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати саме з моментом отримання листа-відповіді суб'єкта владних повноважень про відмову у виплаті особі компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 пов'язується початок перебігу строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення власника або уповноваженого ним органу (особи) щодо відмови у виплаті відповідної компенсації та зобов'язання останнього її виплатити. Саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб'єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захист у судовій юрисдикційній формі, а саме у формі звернення з відповідним позовом до адміністративного суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 240/186/20 та від 04.05.2022 у справі № 200/14472/19-а.
01.08.2023 року позивач через свого представника звернулася до відповідача із заявою (клопотанням) про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушення строків їх виплати.
Листом від 03.08.2023 р. № 11/10256-23-Вих відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви (клопотання) та зазначив, що підстав для виплати компенсації частини втрати доходів немає.
Водночас, суд вважає, що саме після отримання 04.09.2023 року відповіді відповідача на адвокатський запит № 4 від 28.08.2023 року та доданих до неї відповідних довідок з інформацію про виплачене грошове забезпечення, позивач отримала можливість дізнатися про протиправність відмови відповідача у виплаті їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а отже й про порушення її прав такою відмовою.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.
Таким чином, враховуючи наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, суд приходить висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду, визнавши причини пропуску строку звернення до суду поважними.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д. Маєцька