ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 рокуСправа №160/25253/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 25.08.2023 №41087-33069/Б-01/8-0400/23, яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), у нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, які не підлягають оподаткуванню;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 по справі №160/5168/23 з 17.02.2023 їй призначено пенсію за віком на загальних умовах. 02.08.2023 вона звернулась до відповідача із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсії відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.08.2023 №41087-33069/Б-01/8-0400/23 було відмовлено у виплаті з підстав відсутності спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, та зазначено, що для зарахування періодів роботи до спеціального стажу та виплати грошової допомоги, необхідно підтвердити довідками, із зазначенням повних назв установ, всіх перейменувань (реорганізацій), інформацію про те, чи відносяться установи, в яких працювала позивач, до закладів, передбачених Переліком № 909, а також інформацію про перебування у відпустках без збереження заробітної плати з кожної окремої установи. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його протиправним, оскільки має понад 30 років педагогічного стажу, тобто спеціального стажу роботи, що дає право виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV. Спеціальний трудовий стаж належним чином підтверджений записами в трудовій книжці. Відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказується, який саме запис трудової книжки є неточним, неправильним чи незрозумілим, зараховуючи увесь період до стажу роботи. За викладених обставин, просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25253/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
08.11.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. При визначенні права на пенсію перевіряється чи є установа, в якій працювала особа, в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, а в разі наявності, перевіряється чи передбачена та чи інша посада переліком. Згідно з абзацу другого пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України від 03.10.2017 року № 2148 мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення пенсії. Для зарахування періодів роботи до спеціального стажу та виплати грошової допомоги позивачу необхідно підтвердити довідками із зазначенням повних назв установ, всіх перейменувань (реорганізацій), інформацію про те, чи відносяться установи, в яких вона працювала, до закладів, передбачених Переліком № 909, а також інформацію про перебування у відпустках без збереження заробітної плати з кожної окремої установи.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 02.02.2001, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 25.05.2022 № 1241-5001650770, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .
16.03.2023 позивач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просила визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправними у відмові в призначенні пенсії за віком, скасувавши рішення про відмову в призначенні пенсії № 053430003091 від 25.01.2023 року; скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 № 053430003091 від 09.03.2023 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з дати набуття права на отримання такої пенсії відповідно до п.1 ч. 1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме з 17.02.2023 року, зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНКОПП НОМЕР_1 ) періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 та виплативши грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7- 1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/5168/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 053430003091 від 25.01.2023 року про відому у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНКОПП НОМЕР_1 ).
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 053430003091 від 09.03.2023 року про відому у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНКОПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНКОПП НОМЕР_1 ) від 01.03.2023 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНКОПП НОМЕР_1 ) періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком. В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/5168/23 набрало законної сили 22.06.2023.
На виконання рішення суду позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.02.2023.
Згідно із протоколом призначення пенсії від 25.07.2023 номер ПС: 053430003091, страховий стаж позивача складає 43 роки 08 місяців 25 днів, з яких: з 25 років 0 місяців 25 днів - страхового стажу до 01.01.2004, та 18 років 8 місяців 0 днів - після 01.01.2004.
Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням особливостей трудової діяльності та перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 053430003091 на дату призначення пенсії 17.02.2023, до страхового стажу зараховано такі періоди:
з 01.09.1978 по 01.07.1982 - 3 роки 10 місяців 01 день;
з 09.09.1982 по 11.03.1984 - 01 рік 06 місяців 03 дні;
з 30.03.1984 по 03.10.1984 - 0 років 06 місяців 04 дні;
з 15.10.1984 по 11.08.1992 - 07 років 09 місяців 27 днів;
з 12.08.1992 по 31.12.2003 - 11 років 04 місяці 20 днів;
з 01.01.2004 по 31.12.2017 - 14 років 0 місяців 0 днів;
з 01.01.2018 по 31.08.2022 - 04 роки 08 місяців 0 днів.
02.08.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 25.08.2023 №41087-33069/Б-01/8-0400/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу повідомлено, що відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж, зокрема, жінки - 30 років, на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Страховий стаж на посадах, що дає право на грошову допомогу, зараховується в календарному обчисленні. Для зарахування періодів роботи до спеціального стажу та виплати грошової допомоги, необхідно підтвердити довідками, із зазначенням повних назв установ, всіх перейменувань (реорганізацій), інформацію про те, чи відносяться установи, в яких працювали, до закладів, передбачених Переліком № 909, а також інформацію про перебування у відпустках без збереження заробітної плати з кожної окремої установи.
Не погодившись з відмовою у нарахуванні і виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV у редакції на час спірних відносин).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пунктів 2 та 4 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 3, ст. 10) , що передбачені:
переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (ЗП України, 1994 р., № 4, ст. 70; Офіційний вісник України, 2002 р., № 39, ст. 1820; 2004 р., № 46, ст. 3052);
переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» (ЗП України, 1992 р., № 11, ст. 271).
Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з пунктами 5-7 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону (1058-15), працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12), і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, до посад у освітніх закладах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, віднесено вихователів
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, яка передбачає дошкільні навчальні заклади всіх типів та посади завідуючих та вихователів, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.02.2023 (за рішенням суду), страховий стаж становить 43 років 8 місяців 25 днів, до якого зараховані такі періоди: з 01.09.1978 по 01.07.1982; з 09.09.1982 по 11.03.1984; з 30.03.1984 по 03.10.1984; з 15.10.1984 по 11.08.1992; з 12.08.1992 по 31.12.2003; з 01.01.2004 по 31.12.2017; з 01.01.2018 по 31.08.2022.
За змістом статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №637 від 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 09.09.1982 позивач у вказані періоди працювала на наступних посадах:
-з 09.09.1982 по 11.03.1984 - вихователем в дитячому садку «Пролісок» (записи 1-2);
-з 30.03.1984 по 03.10.1984 - вихователем в дит'ясла-садку № 25 ГОРОНО (записи 3-4);
-з 15.10.1984 по 11.08.1992 - вихователем у ясла-садок № 4 (записи 5-6);
-з 11.08.1992 по 27.11.2002 - завідувачем в ясла-садку № 9 (записи 6-7);
-з 28.11.2002 по 02.12.2012 - вихователем в ДНЗ № 10 м. Красний Лиман (запис 7-8);
-з 03.12.2012 по 08.02.2016 - завідувачем в ДНЗ № 10 (записи 9-10);
-з 09.02.2016 - вихователем в ДНЗ № 10 (записи 11-13).
Відповідно до довідки від 27.02.2023 Закладу дошкільної освіти № 10 Лиманської міської ради Донецької області, вона видана ОСОБА_1 про те, що вона працювала вихователем в ЗДО №10 у період з 28.11.2002 по 31.08.2022 відповідно до трудової книжки НОМЕР_4 ; з 01.09.2022 з ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору відповідно до наказу №35 к/тр від 31.08.2022 по Закладу дошкільної освіти №10 Лиманської міської ради Донецької області.
За змістом довідки Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради від 07.03.2023 №05/01-13/100, управління не має можливості надати позивачу архівну довідку щодо підтвердження трудового стажу, періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати у зв'язку з тим, що архівний фонд управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради знищено разом із адміністративною будівлею під час проведення воєнних дій на території Лиманської МТГ, про що свідчить акт від 01.06.2022 №01 «Про знищення справ (документів) по управлінню освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради під час проведення воєнних дій на території Лиманської МТГ».
Отже, як вбачається із записів трудової книжки, а також долучених довідок Закладу дошкільної освіти №10 Лиманської міської ради Донецької області від 27.02.2023, Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради від 07.03.2023 №05/01-13/100, позивач на дату досягнення пенсійного віку працювала на відповідних посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, мала педагогічного стажу роботи понад 30 років та на час призначення пенсії за віком не була звільнена з роботи з посади вихователя в ДНЗ № 10 Лиманської міської ради Донецької області, оскільки трудовий договір з нею призупинено з 01.09.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації та активними бойовими діями на території Донецької області.
З огляду на викладене, а також тієї обставини, що правом на пенсію за вислугу років позивач не скористалася, тому з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин вона має право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії за віком (з 17.02.2023).
Обґрунтовуючи не нарахування та не виплату позивачу грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV при призначенні пенсії, відповідачем у листі від 25.08.2023 №41087-33069/Б-01/8-0400/23 та у відзиві зазначено, що для отримання грошової допомоги позивачу необхідно надати уточнюючі довідки із зазначенням повних назв установ, всіх перейменувань (реорганізацій), а також інформацію про те, чи відносяться установи, в яких вона працювала, до закладів, передбачених Переліком № 909, про перебування у відпустках без збереження заробітної плати з кожної окремої установи.
Суд критично оцінює таку позицію відповідача, оскільки спір між сторонами, що переданий на вирішення суду, з приводу грошової допомоги, визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV, а не стажу роботи, що визначає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Поряд з цим, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ані у листі від 25.08.2023 №41087-33069/Б-01/8-0400/23, ані у відзиві не заперечує наявний педагогічний стаж позивача, не зазначає зауважень щодо трудової книжки від 09.09.1982 серії НОМЕР_3 , а підставою для відмови у виплаті грошової допомоги стало виключно не надання довідок уточнюючого характеру з місця роботи, що суперечить нормам законодавства.
За наведених обставин, відмовляючи позивачеві у грошовій допомозі відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач діяв протиправно.
При цьому, права позивача порушені саме протиправною відмовою у нарахуванні і виплаті спірної грошової допомоги, що викладена у листі від 25.08.2023 №41087-33069/Б-01/8-0400/23.
За змістом частин першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Керуючись приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у нарахуванні і виплаті позивачу грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що оформлена листом від 25.08.2023 №41087-33069/Б-01/8-0400/23, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Суд враховує, що вимоги про виплату позивачеві грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не вирішувались у справі №160/5168/23 по суті з огляду на їх передчасність.
Спір між сторонами стосується наслідків розгляду відповідачем заяви позивача від 02.08.2023 про виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у вигляді рішення від 25.08.2023, яке скасовано судом як протиправне.
При цьому, судом зроблено висновок про те, що позивач має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до вимог пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією №0037510001 від 02.10.2023.
З огляду на задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що оформлена листом від 25.08.2023 №41087-33069/Б-01/8-0400/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова