ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року Справа № 160/25228/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме за періоди стаціонарного лікування: з 01.04.2022 по 23.04.2022 та з 02.07.2022 по 26.07.2022, а також за періоди перебування у відпустці за станом здоров'я: з 25.04.2022 по 24.05.2022, з 31.05.2022 по 29.06.2022, з 27.07.2022 по 25.08.2022, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме за періоди стаціонарного лікування: з 01.04.2022 по 23.04.2022 та з 02.07.2022 по 26.07.2022, а також за періоди перебування у відпустці за станом здоров'я: з 25.04.2022 по 24.05.2022, з 31.05.2022 по 29.06.2022, з 27.07.2022 по 25.08.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має безумовне право на виплату додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць, встановленої Постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168, а саме: за період стаціонарного лікування позивача: з 01.04.2022 по 23.04.2022, з 02.07.2022 по 26.07.2022 та за періоди перебування у відпустці за станом здоров'я: з 25.04.2022 по 24.05.2022, з 31.05.2022 по 29.06.2022, з 27.07.2022 по 25.08.2022. При цьому, позивач зауважив, що відповідачем було надано докази па підтвердження того, що позивач дійсно перебував як на стаціонарному лікуванні так і у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, що було відображено в відповідних наказах відповідача. Також, згідно з карткою особового рахунку працівника за 2022 рік, яка була надана відповідачем, останній недонараховував позивачу додаткову винагороду у розмірі до 100 000 грн. в розрахунку, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за період перебування позивача на лікарняному та у відпустці за станом здоров'я. Тому, позивач вважає, що відповідач протиправно не донарахував йому додаткову винагороду у розмірі 1000 000 грн. в розрахунку відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року за період пербування позивача на лікарняному та у відпустці за станом здоров'я.
Ухвалою суду від 06.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
16.11.2023 року відповідачем до суду надано відзив на позов, в якому він просив в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позовні вимоги щодо ненарахування та невиплати за період з 01.04.2022 по 23.05.2022 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. відповідно до Постанови № 168, є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки були виплачені відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №4708 від 15.12.2022 у грудні 2022 року. Зауважив, що документи за період з 02.07.2022 по 26.07.2022 рокущодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, до військової частини НОМЕР_1 не надходили, а тому, на думку відповідача, відсутніпідстави для здійснення таких виплат. Отже, відповідач вважає, що протягом спірного періоду (01.10.2022-01.01.2023) він здійснив нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у повному розмірі.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив з 25.11.2020 по 02.03.2023 військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби позивач в період з 24.02.2022 по 01.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на військовій службі, що підтверджується довідкою від 20.03.2022 № 1224 та під час несення військової служби отримав поранення та перебував на стаціонарному лікуванні.
Відповідно до форми 100 від 31.03.2022 р., та медичної довідки № 3211 від 03.04.2022 року, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у військово-медичному клінічному центрі СР В/Ч НОМЕР_4 в період з 01.04.2022 року по 03.04.2022 року (перевідний епікриз №3211), після чого позивач знаходився у КНП «ВОКЛ ім. Пирогова ВоР», де проходив лікування в період з 04.04.2022 року по 13.04.2022 року (виписка №4836 від 13.04.2022), після чого продовжив лікування у ВЧ НОМЕР_5 в період з 13.04.2022 року по 23.04.2022 року (виписка № 544 від 23.04.2022), після першого курсу лікування в період з 01.04.2022 року по 23.04.2022 року проходив медичний огляд ВЛК.
В довідці військово-лікрської комісії №158 від 23.04.2022 року зазначено: « ОСОБА_1 , під час несення служби отримав поранення та йому було надано наступну допомогу: ПХО вогнепальних ран правого ліктьового суглобу, дренування лівої половини грудної клітини по Бюлау, повторної хірургічної обробки вогнепальної рани правої верхньої кінцівки, накладання системи VAC-терапії, відкритої репозіції відламків правої плечової кістки, металоостеозинтезу гвинтами правого ліктьового суглобу з вогнепальним багатовідламковим переломом зовнішнього надвиростка правої плечової кістки зі зміщенням відламків; вогнепального осколкового проникаючого поранення грудної клітини з лівобічним гемопневматороксом з тимчасовим функціональним розладом.
Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
На підставі статті 81 графи ІІ розкладу хвороб, графи - ТДВ - Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.»
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 18.05.2022 № 415, молодший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.03.2022 року одержав поранення Діагноз: вогнепальне осколкове наскрізне поранення правого ліктьового суглоба з вогнепальним багатовідламковим переломом зовнішнього надвиростка правої плечової кістки зі зміщенням відламків. Вогнепальне осколкове проникаюче поранення грудної клітини з лівобічним пневмотораксом.
«Із обставин: 31 березня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу біля с.м.т. Новотошківське, Луганської області.
ОСОБА_1 , отримав поранення під час виконання обов'язків військової служби в районні проведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей, яка пов'язана із захистом Батьківщини.»
Також, згідно з довідкою ВЛК № 80/2488 від 30.05.2022, позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Після проходження першого курсу лікування позивач був повторно направлений в КНП «Криворізька міська лікарня №5» КМР, де перебував у період з 02.07.2022 по 26.07.2022 року.
Відповідно до виписки № 3262 від 26.07.2022 року та довідки № 158 від 27.07.2022 про тимчасову непрацездатність, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 02.07.2022 року по 26.07.2022 року, у КНП «Криворізькій міській лікарні №5» КМР.
Відповідно до довідки ВЛК від 26.07.2022 № 46/3582 - Травма, згідно Класифікатора - тяжка. Травма, так пов'язана з проходженням військової служби. Потребує відпустки за станом здоров'я 30 календарних днів.
Відповідно до довідки ВЛК № 3988 від 05.09.2022: « ОСОБА_1 проходив військово-лікарську комісію та було діагностовано: наслідками ВОСП, вогнепального осколкового проникаючого поранення грудної клітки зліва, ускладненого лівобічним гемопневматороксом у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, та невидаленого чужорідного тіла (осколка) м'яких тканин без порушення функції; поранення ділянки правого ліктьового та лівого передпліччя з вогнепальним переломом дистальної третини плечової кістки у вигляді консолідованого перелому з наявністю металоконструкції та комбінованою контрактурою правого ліктьового суглобу з помірним порушенням функцій.
Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Довідка про обставини поранення № 415 від 18.06.2022 року видана командиром військової частини НОМЕР_1 .
На підставі статті 78б графи ІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби, непридатний до служби у ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забеспечення, військових комісаріатах, організаціях, навчальних закладах.»
Також, з матеріалів справи вбачається, що стосовно позивача військовою частиною НОМЕР_1 видавались накази, зокрема:
- від 31.03.2022 № 92 (вважати таким, що вибув до міської лікарні смт Гірське Луганської обл., на лікування з 31.03.2022);
- від 01.04.2022 № 93 (вважати таким, що прибув з районів виконання бойових (спеціальних) завдань у складі угрупування об'єднаних сил щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 01.04.2022. Вважати таким, що вибув з 59 військового медичного госпіталю м. Лисичанськ Луганської області на лікування до військового клінічного центру Східного регіону військова частина НОМЕР_4 АДРЕСА_1 з 01.04.2022);
- від 04.04.2022 № 96 (вважати таким, що вибув з військового клінічного центру Східного регіону військова частина НОМЕР_4 АДРЕСА_1 на лікування до медичної лікарні АДРЕСА_2 з 04.04.2022);
- від 13.04.2022 № 105 (вважати таким, що вибув з медичної лікарні АДРЕСА_2 на лікування до військового госпіталю військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_3 з 13.04.2022);
- від 24.04.2022 № 116 (вважати таким, що прибув з військового госпіталю військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_3 з 24.04.2022, підстава: рапорт та виписний епікриз № 544 від 23.04.2022);
- від 25.04.2022 № 117 (у відпустку після лікування у зв'язку з хворобою знято з відповідних видів котлового забезпечення з 25.04.2022, підстава: рапорт та довідка ВЛК № 158 від 23.04.2022);
- від 25.05.2022 № 147 (з відпустки після лікування у зв'язку з хворобою зараховано на відповідні види котлового забезпечення з 25.05.2022);
- від 31.05.2022 № 153 (у відпустку після лікування у зв'язку з хворобою зняти з відповідних видів котлового забезпечення з 31.05.2022 № 153, підстава: рапорт та довідка ВЛК № 80 від 30.05.2022);
- від 30.06.2022 № 185 (з відпустки після лікування у зв'язку з хворобою зараховано на відповідні види котлового забезпечення з 30.06.2022);
- від 27.07.2022 № 213 (вважати таким, що прибув з міської лікарні № 5 м. кривий Ріг Дніпропетровської області з лікування 27.07.2022. У відпустку після лікування у зв'язку з хворобою до м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на 30 діб з 27.07.2022 по 25.08.2022, підстава: рапорт та довідка ВЛК № 46 від 26.07.2022)
- від 26.08.2022 № 252 (з відпустки після лікування у зв'язку з хворобою зараховано на відповідні види котлового забезпечення з 26.08.2022);
- від 29.08.2022 № 255 (вважати таким, що вибув до військово-медичного клінічного центру Східного регіону військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 з метою проходження ВЛК з 29.08.2022);
- від 05.09.2022 № 262 (вважати таким, що прибув з військово-медичного клінічного центру Східного регіону військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 після проходження ВЛК з 05.09.2022).
Також, судом з матеріалів справи встановлено, що в інтересах позивача направлялись адвокатські запити від 05.05.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також від 19.07.2023 - до ІНФОРМАЦІЯ_3 з вимогою, зокрема: надати обґрунтовану відповідь про підстави і причини ненарахування та невиплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 від 28.02.2022р., ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з отриманням поранення та лікуванням за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року та в період з 01.07.2022 року по 31.08.2022 року, щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбачені Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р.; у разі не проведення виплат вищевказаної підвищеної додаткової грошової винагороди у зв'язку з притягненням до дисциплінарної або адміністративної (кримінальної) відповідальності військовослужбовця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , надати копії документів, які стали підставою для позбавлення такого виду грошового забезпечення, а саме: матеріали службового розслідування з додатками до нього, витяг із наказу командира військової частини про завершення службового розслідування), витяги із наказу командира військової частини про притягнення до відповідальності та витягі з наказ укомандира військової частини про позбавлення додаткової грошової винагороди; надати довідку про виплачене та нараховане грошове забезпечення (додаткові виплати, компенсації) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 24.02.2022 р. по теперішній час включно; надати довідку командира військової частини про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в бойових діях бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії; якщо довідки немає, то надати документи, які підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 , у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії; надати інформацію чи було проведено службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поранення? Якщо так, надати копію матеріалу службового розслідування; надати витяги із наказу командира військової частини щодо проходження військової служби та місця перебування вищевказаного військовослужбовця ОСОБА_1 , в період з 24.02.2022 року по теперішній час, включно, а саме: про вибуття (прибуття із) у відрядження для виконання службових обов'язків в зону проведення бойових дій, про вибуття (прибуття із) на лікування, про вибуття (прибуття із) відпусток передбачених законодавством в період дії воєнного стану, витяги із журналів бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки) тощо.
Листом від 31.07.2023 № К/6537 Запорізьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки позивача, зокрема, повідомлено про те, що позивачу з підстав і причин ненарахування та невиплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року, необхідно звернутися до командира віськової чатини НОМЕР_1 , де у зазначений період проходив віськову службу та перебував на грошовому забезпеченні молодший сержант ОСОБА_1 , оскільки відповідно до п. 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим особам, затвердженого наказом Мінінстерства облрони України від 07.06.2018 № 260, грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Враховуючи, що відповідач відмовився від визначення періодів лікування та відпустки з подальшою добровільною виплатою винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 Постанови №704, умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
01.04.2022 постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» №400 внесено зміни до вказаної вище постанови, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно з пунктом 2 цієї постанови, вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Отже, виходячи зі змісту наведених постанов Уряду додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн на місяць виплачується, зокрема, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини, у період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (за висновком ВЛК).
Суд також звертає увагу на те, що питання виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, в якому зазначено, що документальне підтвердження факту того, що зокрема військовослужбовець, брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження);
журналу бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам (начальникам) військових частин.
При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов'язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-ХІІ, та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І цього Положення, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до визначення, закріпленого у пункті 1.2 цієї глави, військово-лікарська експертиза це, зокрема, визначення ступеня придатності до військової служби.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 закріплено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Порядок проведення медичного огляду військовослужбовців врегульований нормами глави 6 розділу ІІ Положення №402.
Згідно з пунктом 6.5 зазначеної глави, для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.
Пунктом 6.11 передбачено, що постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Пунктом 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення №402 визначено, що відпустка за станом здоров'я військовослужбовцям у мирний час надається на 30 календарних днів. За медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування ВЛК приймає постанову про потребу у відпустці за станом здоров'я на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка за станом здоров'я ВЛК продовжується на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.
Положеннями пункту 6.14 закріплено, що загальний термін безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні у військових (цивільних) лікувальних закладах, включаючи і відпустку за станом здоров'я, у мирний час не повинен перевищувати 4 місяці, а для хворих на туберкульоз 12 місяців.
Згідно із пунктом 6.15 глави 6 розділу ІІ Положення №402, відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров'я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.
Відповідно до пункту 6.35 Положення №402, у воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров'я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров'я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров'я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров'я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.
Якщо після продовження відпустки за станом здоров'я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов'язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.
Аналіз наведених положень дає підстав для висновку, що постанова ВЛК у вигляді довідки про потребу у відпустці за станом здоров'я приймається тільки у випадку, якщо військовослужбовець після закінчення лікування у лікувальному закладі потребує часу для відновлення та не може приступити до виконання службових обов'язків.
За приписами абзацу четвертого пункту 22.12 глави 22 розділу II Положення №402, постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у звільненні від службових обов'язків або у відпустці за станом здоров'я повинна бути реалізована негайно.
Додатком 1 до Положення №402 затверджено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, статтею 81 якого передбачено назву хвороби, ступінь порушення функції «Стани після проведеного лікування з приводу травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників» та вказано контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб «Тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо».
Підпунктом 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 визначено, що постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Суд також звертає увагу, що наказом Міністерства оборони України «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 25.01.2023 № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №177/39233, затверджено Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі Порядок №260), та доповнено Порядок новим розділом такого змісту: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Згідно із пунктом 12 розділу XXXIV Порядку № 260 (у чинній редакції) керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних), комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
При цьому, до набрання чинності змінами до Порядку № 260 згідно з окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/в/29, також було зобов'язано керівників ВЛК під час надання рекомендацій про потребу у відпустці одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Крім того, статтею 10-1 Закону №2011-ХІІ врегульовані питання щодо права військовослужбовців на відпустки, порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них, та пунктом 19 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо рівних можливостей матері і батька, які є військовослужбовцями, на догляд за дитиною в особливий період» від 29.07.2022 №2490-ІХ) визначено, що надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток припиняється, крім відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, - одному з них за їх рішенням); відпустки у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії».
Тобто, на цей час законодавчо визначено такий вид відпустки, як відпустка для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, та підзаконними нормативно-правовими актами передбачено, що під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Таким чином, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168, підставами виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. є встановлення таких обставин, як, зокрема:
- перебування на військовій службі у період дії воєнного стану;
- перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Збройних Сил;
- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаним із захистом Батьківщини/перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що кожна з цих обставин існувала протягом періоду стаціонарного лікування позивача: з 01.04.2022 по 23.04.2022 та з 02.07.2022 по 26.07.2022, а також протягом періодів перебування позивача у відпустці за станом здоров'я: з 25.04.2022 по 24.05.2022, з 31.05.2022 по 29.06.2022, з 27.07.2022 по 25.08.2022, що також підтверджено наявною в матералах справи медичною документацією та відповідними наказами відповідача.
Крім того, з картки особового рахунку працівника за 2022 рік, яка долучена до матеріалів справи, вбачається, що відповідач недонараховував позивачу додаткову винагороду у розмірі до 100 000 грн. в розрахунку відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за період перебування позивача на лікарняному та у відпустці за станом здоров'я.
Відтак, під час судового розгляду справи відповідач не надав до суду доказів та не навів аргументованих доводів щодо правомірності підстав невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме, за періоди стаціонарного лікування: з 01.04.2022 по 23.04.2022 та з 02.07.2022 по 26.07.2022, а також за періоди перебування у відпустці за станом здоров'я: з 25.04.2022 по 24.05.2022, з 31.05.2022 по 29.06.2022, з 27.07.2022 по 25.08.2022.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме, за періоди стаціонарного лікування: з 01.04.2022 по 23.04.2022 та з 02.07.2022 по 26.07.2022, а також за періоди перебування у відпустці за станом здоров'я: з 25.04.2022 по 24.05.2022, з 31.05.2022 по 29.06.2022, з 27.07.2022 по 25.08.2022, а тому бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагород передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме, за періоди стаціонарного лікування: з 01.04.2022 по 23.04.2022 та з 02.07.2022 по 26.07.2022, а також за періоди перебування у відпустці за станом здоров'я: з 25.04.2022 по 24.05.2022, з 31.05.2022 по 29.06.2022, з 27.07.2022 по 25.08.2022 є протиправною.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладених положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
У зв'язку із звільненням позивача на підставі п. 12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме, за періоди стаціонарного лікування: з 01.04.2022 по 23.04.2022 та з 02.07.2022 по 26.07.2022, а також за періоди перебування у відпустці за станом здоров'я: з 25.04.2022 по 24.05.2022, з 31.05.2022 по 29.06.2022, з 27.07.2022 по 25.08.2022, з урахуванням фактично виплачених сумм.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме, за періоди стаціонарного лікування: з 01.04.2022 по 23.04.2022 та з 02.07.2022 по 26.07.2022, а також за періоди перебування у відпустці за станом здоров'я: з 25.04.2022 по 24.05.2022, з 31.05.2022 по 29.06.2022, з 27.07.2022 по 25.08.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник