ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження № 22-ц/821/1780/23Головуючий по 1 інстанції
Справа № 710/798/23 Категорія: 304090000 Побережна Н.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісова Т.Л.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство «Універсал Банк»;
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначало, що 30.09.2020 між AT «Універсал Банк» та відповідачем укладено Договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (37,2 % річних). AT «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. У відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.01.2023 направив відповідачеві повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості. У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 28.08.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції вказав, що із матеріалів справи не встановлено, що саме з даними Умовами і правилами відповідач ознайомилася і погодилася, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо користування кредитними коштами та щодо сплати відсотків, пені та комісії за користування кредитними коштами.
Доводи Банка про те, що Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, були чинні саме станом на момент підписання відповідачем анкети-заяви від 30.09.2020, суд вважає не доведеними, оскільки відсутні докази про ознайомлення та погодження відповідачем вказаних умов.
Не погоджуючись з рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 28.08.2023, представник АТ «Універсал Банк» - адвокат Івачковський В.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення скасувати ти прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом не досліджено анкету-заяву, яка містить розмір відсоткової ставки. Так, згідно з п. 3 анкети-заяви, підписаної сторонами, визначено, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1 % на місяць. Відтак, висновок суду щодо відсутності домовленості щодо сплати відсотків не відповідає обставинам справи та спростовується змістом анкети.
Не відповідає дійсності й твердження суду, що відповідачем внесено платежів на суму 153433,17 грн та відсотків - 26277,90 грн при загальному розміру боргу в сумі 94769,85 грн, оскільки грошові кошти в сумі 94769,85 грн є частиною отриманого кредиту, який не повернуто, а не сумою фактично отриманих коштів за всі періоди користування платіжною карткою.
Судом не звернуто уваги, що послуги з кредитування надаються дистанційно через смартфон позичальника за допомогою мобільного додатку. Ознайомлення з умовами, правилами, тарифами, проведення платежів здійснюється клієнтом за допомогою мобільного додатку, встановленого на телефоні такого клієнта, тобто з особистого мобільного пристрою клієнта з використанням коду доступу до такого додатку.
При цьому, правила, умови та тарифи постійно розміщені в самому додатку та у вільному доступі в мережі Інтернет.
Скаржник зазначає, що без ознайомлення з Умовами і Правилами обслуговування, Тарифами унеможливлюється подальша активація карти через мобільний додаток та, відповідно, унеможливлюється використання послуг monobank.
Як вбачається з виписки по рахунку відповідачки, остання активно користувалася кредитними коштами протягом двох років, не зважаючи на необхідність сплати відсотків.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).
Зважаючи на те, що ціна позову становить 94769,85 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки монобанк. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Тобто, правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок «Monobank» полягає у приєднанні до його умов шляхом накладання власного електронного підпису, чим підтверджується згода споживача.
Укладений між сторонами даної справи договір має специфіку, не властиву укладенню кредитних договорів у паперовому вигляді. Банківське обслуговування клієнтів здійснюється дистанційно, без відділень, а тому споживач самостійно розпоряджається наданими йому коштами. Погодження із Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичної особи шляхом проставляння електронного цифрового підпису особою свідчить про належне укладання кредитного договору.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка 30.09.2020 підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с. 11).
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус джерело та розмір доходу.
У анкеті-заяві ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,1 % на місяць (п.п. 2-3 анкети-заяви).
У даній Анкеті-заяві зазначено, що вона разом з Умовами і правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
В анкеті-заяві відповідачка висловила свою згоду саме на укладення такого договору з використанням мобільного додатку та доступу до електронних інформаційних ресурсів, задля чого отримала відповідний електронний ключ та електронний підпис.
Згідно із п. 3 Анкети-заяви, відповідачка беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Крім того, в п. 6 Анкети-заяви зазначено: «Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в банку. Засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису». Усе листування щодо цього договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п. 9 Анкети-заяви).
Відповідачці згенеровано ключову пару з особистим електронним ключем та відповідним йому відкритим ключем, реквізити якого містяться в анкеті-заяві.
Відповідно до пункту 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі та електронної печатки в банківській системі України» використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим електронним підписом) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
З огляду на викладене, договір та Умови і правила обслуговування є правомірними, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Крім того, апеляційний суд вказує на те, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Банку за допомогою Логіну Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Отже, судом встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису та вважається таким, що укладений у письмовій формі відповідно до ст. ст. 205, 207 ЦК України.
Аналіз змісту умов договору засвідчує, що останній містить усі істотні умови для відповідного виду договору, з яких сторони досягли згоди.
Таким чином, між сторонами склались кредитні правовідносини, які регулюються параграфом 2 (кредит) глави 71 Цивільного кодексу України.
Звертаючись до суду з цим позовом, банк надав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту, витяг з умов та правил надання банківських послуг, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, розрахунок заборгованості тощо.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що без ознайомлення з Умовами і Правилами обслуговування, Тарифами унеможливлюється подальша активація карти через мобільний додаток та, відповідно, унеможливлюється використання послуг monobank.
Враховуючи, що послуги банку в проекті monobank надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи та інформацію, яка підлягає доведенню до відома споживачів перед укладенням договору споживчого кредитування, надані відповідачці саме через мобільний додаток, апеляційний суд доходить висновку, що відповідачка була ознайомлена з правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до ст. 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.
Таким чином, наведене свідчить про укладення сторонами в установлений законом спосіб кредитного договору, в тому числі погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису.
Такі ж висновки щодо правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року в справі № 234/7159/20.
Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 25.04.2023 за відповідачкою наявна заборгованість в сумі 94769,85 грн (а.с. 6-10).
Окрім того, під час розгляду справи судом першої інстанції банк подав до суду виписку про рух коштів по картці ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 112-127).
З вказаної виписки по картковому рахунку вбачається, що позичальниця користувалася кредитними коштами та частково виконувала свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів.
На підтвердження розміру заборгованості, до суду першої інстанції надано розрахунок, який є зрозумілим та доступним, у тому числі, містить усю необхідну інформації щодо періоду та розміру виникнення боргу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що надана банком виписка за картковим рахунком позичальника, якій апеляційний суд надав оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджує обставини видачі кредиту та його розміру, а також розмір заборгованості по кредиту, що також відображено в детальному розрахунку та не спростовано будь-якими конррозрахунками відповідача.
Крім того, як вбачається з виписки про рух коштів, окрім користування кредитними коштами за картою, відповідачка переводила витрати у розстрочку з метою придбання товарів, на підтвердження вказаного стороною позивача до суду першої інстанції було надано електронні форми заяв відповідачки з формою підтвердження електронного документа (а.с. 128-141).
Колегія суддів враховує, що відповідачкою здійснювалося погашення заборгованості, вказане відображається і в виписці про рух коштів, проте, мало місце як поповнення рахунку, так і подальше використання кредитних коштів.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову та стягнення з відповідачки заявленої заборгованості у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв'язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.
Беручи до уваги, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 2684,00 грн та за подачу апеляційної скарги в розмірі 4026,00 грн.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2023 року задовольнити.
Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.09.2020 у розмірі 94769,85 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 2684,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 4026,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Судді Ю.В. Сіренко
Н.І. Гончар
Т.Л. Фетісова