ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1144/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» (далі - ТзОВ «Волинь Палетс») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.11.2022 між ТзОВ «Волинь Палетс» як покупцем та фірмою «Zaklad Produkcyjno-Handlowo-Usfugowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski» як продавцем укладено контракт № VP03/11/22, відповідно до якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти у власність та оплатити товар - петлі і заклепки.
Відповідно до митної декларації (далі - МД) № 22UA205050074763U3 від 18.11.2022 митна вартість товару визначена в сумі 23550 євро.
Проте, митний орган 18.11.2022 прийняв рішення №UA205050/2022/000116/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митну вартість товару визначено за резервним методом.
Позивач вважає, що прийняте рішення про коригування митної вартості та картка відмови є необґрунтованим, безпідставним та таким що підлягають скасуванню з огляду на таке: відповідач не надав обґрунтування того, що документи, які подані для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації; надані позивачем до митного оформлення документи місять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за товари; у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.11.2022 №UA205050/2022/000116/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.11.2022 №UA205050/2022/001921.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 46).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 50-56) представник відповідача Зозуля К.С. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні, з огляду на таке.
Так, для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «Волинь Палетс» було подано МД №22UA205050074105U0 від 16.11.2022 на:
- товар 1: «Петлі (завіси) металеві для рам піддонів. Складаються з двох металевих напів-петель та шпильки що їх скріплює. Призначені для виготовлення обичайок (бортів) дерев'яних для піддонів, які утримують зусилля розтягу при навантаженні та надають можливість для формування каркасу над піддоном, що утримує товар насипом в площині піддону. Всього - 44000 комплектів. Країна походження: Польща. Товари не є подвійного використання та військового призначення»;
- товар 2: «Заклепки 23 мм, призначені для кріплення петель для виготовлення обичайок (бортів) дерев'яних. Кількість - 1500 кг. на 2х піддонах. Країна походження: Польща. Товари не є подвійного використання та військового призначення».
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура № F0005/11/22 від 14.11.2022; автотранспортна накладна № 473265 від 14.11.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS0441459 від 14.11.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 1 від 07.11.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 16.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів VP03/11/22 від 03.11.2022; копія митної декларації країни відправлення №22PL331020E1047773 від 14.11.2022.
Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:
- пунктом 5.1 Контракту від 03.11.2022 №VP03/11/22 передбачено, що оплата товару здійснюється відповідно до рахунку-фактури шляхом 100% передоплати. При цьому, декларантом надано рахунок-фактуру (інвойс) №F0005/11/22 від 14.11.2022, а платіжне доручення №1 від 07.11.2022. Тобто, оплата згідно наданого платіжного доручення була здійснена раніше, ніж виписаний інвойс. Окрім того, сума оплати згідно наданого платіжного доручення не відповідає сумі інвойсу;
- банківський рахунок продавця, зазначений в інвойсі, не відповідає номеру рахунку продавця, вказаному в пункті 13 контракту;
- згідно графи 16 CMR від 14.11.2022 № 473265 перевізником товару є ПП ОСОБА_1 . При цьому, декларантом було надано довідку про транспортні витрати від отримувача товару.
Крім цього, по МД №22UA205050074105U0 від 16.11.2022 відбулось спрацювання системи АСАУР, що передбачало необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. Під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість, у зв'язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. Оскільки позивачем не було подано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визнана за основним методом визначення митної вартості.
Митну вартість товару було визначено за резервним методом згідно із статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України) на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні: на товар № 1 - 5,0524 євро/кг за МД №UA25050/2022/56880 від 06.09.2022; на товар № 2 - 3,1032 Євро/кг за МД №UA205050/2022/55795 від 03.09.2022.
Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД № 22UA205050074763U3 від 18.11.2022 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
В поданій до суду відповіді на відзив та додаткових поясненнях позивач не погодився з доводами відзиву з підстав, наведених у позовній заяві (а. с. 97-102, 114-119).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 03.11.2022 між ТзОВ «Волинь Палетс» як покупцем та фірмою «Zaklad Produkcyjno-Handlowo-Usfugowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski» як продавцем укладено контракт № VP03/11/22, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти у власність та оплатити товар (а. с. 13-18).
Декларантом в інтересах ТзОВ «Волинь Палетс» подано до Волинської митниці МД №22UA205050074105U0 від 16.11.2022 (а. с. 64-65) на:
- товар 1: «Петлі (завіси) металеві для рам піддонів. Складаються з двох металевих напів-петель та шпильки, що їх скріплює. Призначені для виготовлення обичайок (бортів) дерев'яних для піддонів, які утримують зусилля розтягу при навантаженні та надають можливість для формування каркасу над піддоном, що утримує товар насипом в площині піддону. Всього - 44000 комплектів. Країна походження: Польща. Товари не є подвійного використання та військового призначення»;
- товар 2: «Заклепки 23 мм, призначені для кріплення петель для виготовлення обичайок (бортів) дерев'яних. Кількість - 1500 кг. на 2х піддонах. Країна походження: Польща. Товари не є подвійного використання та військового призначення».
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи: рахунок-фактура №F0005/11/22 від 14.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) VP03/11/22 від 03.11.2022; проформа від 04.11.2022 № PF0001/11/22; автотранспортна накладна (CMR) №473265 від 14.11.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS0441459 від 14.11.2022; платіжний документ № 1 від 07.11.2022; заявка-договір на перевезення вантажу від 14.11.2022 №482; довідка про транспортні витрати № б/н від 16.11.2022; експертний висновок Волинської митниці ТПП від 17.11.2022 № В-692; листи від 18.11.2022 № 3, № 184; комерційна пропозиція від 14.11.2022 №б/н; копія митної декларації країни відправлення №22PL331020E1047773 від 14.11.2022 (а. с. 13-18, 21-42, 66-78).
16.11.2022 декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів згідно із статтями 53, 54 МК України: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів (а .с. 80 зворот - 81).
Направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів митний орган мотивував тим, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме:
- пунктом 5.1 Контракту від 03.11.2022 №VP03/11/22 передбачено, що оплата товару здійснюється відповідно до рахунку-фактури шляхом 100% передоплати. При цьому, декларантом надано рахунок-фактуру (інвойс) №F0005/11/22 від 14.11.2022, а платіжне доручення №1 від 07.11.2022. Тобто, оплата згідно наданого платіжного доручення була здійснена раніше, ніж виписаний інвойс. Окрім того, сума оплати згідно наданого платіжного доручення не відповідає сумі інвойсу;
- банківський рахунок продавця, зазначений в інвойсі, не відповідає номеру рахунку продавця, вказаному в пункті 13 контракту;
- згідно графи 16 CMR від 14.11.2022 № 473265 перевізником товару є ПП ОСОБА_1 . При цьому, декларантом було надано довідку про транспортні витрати від отримувача товару.
Декларант у відповідь на вказану пропозицію надав: заявку-договір на перевезення вантажу від 14.11.2022 № 482, довідку про транспортні витрати б/н від 16.11.2022, експертний висновок Волинської ТПП від 17.11.2022 № B-692, проформу від 04.11.2022 № PF0001/11/22, лист від 18.11.2022 № 3, лист від 18.11.2022 № 184, комерційну пропозицію від 14.11.2022 б/н, про що зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.
18.11.2022 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000116/2, відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів та митну вартість визначено (скориговано) за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні: на товар № 1 - 5,0524 євро/кг за МД № UA25050/2022/56880 від 06.09.2022; на товар № 2 - 3,1032 євро/кг за МД № UA205050/2022/55795 від 03.09.2022 (а. с. 11, 63, 81зворот - 96).
Крім того, 18.11.2022 Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2022/001921 з причин неподання декларантом документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 18.11.2022 №UA205050/2022/000116/2 (а. с. 12, 65 зворот).
В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД № 22UA205050074763U3 від 18.11.2022 (а. с. 19-20).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: рахунок-фактура №F0005/11/22 від 14.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) VP03/11/22 від 03.11.2022; проформа від 04.11.2022 №PF0001/11/22; автотранспортна накладна (CMR) №473265 від 14.11.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS0441459 від 14.11.2022; платіжний документ №1 від 07.11.2022; заявка-договір на перевезення вантажу від 14.11.2022 №482; довідка про транспортні витрати № б/н від 16.11.2022; експертний висновок Волинської митниці ТПП від 17.11.2022 № В-692; листи від 18.11.2022 № 3, № 184; комерційна пропозиція від 14.11.2022 №б/н; копія митної декларації країни відправлення №22PL331020E1047773 від 14.11.2022 (а. с. 13-18, 21-42, 66-78).
Стосовно виявлених митним органом розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, які викладені у графі 33 оскаржуваного рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.09.2022 №/2022/000141/2, то суд зазначає про таке.
Пунктом 5.1 контракту від 03.11.2022 № VP03/11/22 (а. с. 16-17) передбачено, що оплата вартості партії товару, що поставляється за цим контрактом, здійснюється покупцем відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) наступним чином: передоплата 100% вартості партії товару шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця в банку продавця.
Водночас, оплата згідно платіжного доручення № 1 від 07.11.2022 (а. с. 28) здійснена раніше рахунку-фактури (інвойсу) №F0005/11/22 від 14.11.2022 (а. с. 39; переклад - а. с. 39 зворот - 40) та пояснюється тим, що передоплата на банківський рахунок фірми «Zaklad Produkcyjno-Handlowo-Usfugowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski» здійснювалася відповідно до наданої попередньої фактури проформи № PF0001/11/22 від 04.11.2022 (а. с. 41; переклад - а. с. 41 зворот - 42), яка складена раніше платіжного доручення.
Крім того, суд враховує, що при оформленні фактури-проформи була допущена помилка щодо вартості товару, а тому на рахунок бенефіціара переведено передоплату в сумі 28966,50 євро (а. с. 28), тоді як згідно фактури № PF0005/11/22 сума до сплати складає 23550,00 євро (а. с. 39).
Водночас, перераховані зайві кошти в сумі 5416,50 євро були повернуті позивачу, що підтверджується листами від 18.11.2022 № 184, № 3 (а. с. 26-27), банківським підтвердженням переказу від 18.11.2022 (а. с. 29-30).
Отже, подані до митного оформлення документи, що стосуються оплати за товар, узгоджуються між собою, розбіжностей не містять.
Інші виявлені митним органом недоліки (розбіжності у банківських рахунках продавця в рахунку-фактурі №F0005/11/22 від 14.11.2022, який не відповідає номеру рахунку згідно із пунктом 13 Контракту; у графі 16 CMR від 14.11.2022 № 473265 перевізником товару є ПП ОСОБА_1 , а декларантом надано довідку про транспортні витрати від отримувача товару) не стосуються безпосередньо ціни товару та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
На думку суду, в оскаржуваному рішенні Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.11.2022 №UA205050/2022/000116/2 відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що наведені у цьому рішенні розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Суд також наголошує на тому, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номерів та дат МД (МД № UA25050/2022/56880 від 06.09.2022; МД № UA205050/2022/55795 від 03.09.2022), на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.
Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.11.2022 №UA205050/2022/001921 (а. с. 12) винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 18.11.2022 №UA205050/2022/000116/2, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З позовної заяви вбачається, що різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, становить 1332629,41 грн (а. с. 7), що є ціною позову; ставка судового збору за подання цього позову в частині майнової вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів складає 19989,44 грн (1332629,41 х 1,5% = 19989,44 грн). Крім того, позовна заява в частині позовної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови підлягає оплаті судовим збором в сумі 2684,00 грн. Відтак, загальний розмір судового збору складає 22673,44 грн, який сплачений позивачем згідно із платіжним дорученням від 18.01.2023 № 1 (а. с. 8, 45).
Отже, у зв'язку із задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 22673,44 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 18 листопада 2022 року №UA205050/2022/000116/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18 листопада 2022 року №UA205050/2022/001921.
Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська область, с. Римачі, ідентифікаційний код ВП 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Театральна, 15, ідентифікаційний код 44113911) судовий збір в розмірі 22673 гривні 44 копійки (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят три гривні сорок чотири копійки).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх