УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №285/954/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.199 КПК України Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
07 грудня 2023 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Житомирі клопотання прокурора Звягільської окружної прокуратури ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Звиняче Горохівського району Волинської області, без постійного місця проживання.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, прокурор ОСОБА_9 звертає увагу на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, як і вчинити інше кримінальне правопорушення. Наголошує, що виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Заслухавши доводи прокурора в підтримку клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, пояснення представника потерпілої, який просив клопотання прокурора задовольнити, позиції обвинуваченого та його захисника, які заперечили щодо задоволення клопотання, апеляційний суд, вирішуючи клопотання прокурора, приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч.2 ст.331 КПК України, визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності відповідного клопотання до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на матеріали кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_8 , його фактичних обставин та наслідків вчиненого, характеризуючих особу обвинуваченого даних, факту відсутності постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, наявність попередньої судимості, встановленого існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати на стадії апеляційного провадження, а саме - обвинувачений може переховуватись від суду, високу вірогідність можливого незаконного впливу з боку останнього на потерпілу сторону та свідків, вчинити інше правопорушення, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, апеляційний суд вважає, що на час розгляду даного кримінального провадження необхідно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, на даний час, судом апеляційної інстанції не встановлено тих беззаперечних стримуючих факторів котрі переконливо забезпечили б належну процесуальну поведінку обвинуваченого в разі зміни останньому запобіжного заходу на більш м'який.
На думку апеляційного суду, більш м'який запобіжний захід не забезпечить відповідну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому, строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід продовжити.
Керуючись ст.ст.199, 405 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання на строк до 05 лютого 2024.
Копію ухвали направити для виконання до Житомирської УВП №8.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :