Справа № 158/2044/23 Провадження №33/802/759/23 Головуючий у 1 інстанції:Сіліч Ю. Л.
Доповідач: Борсук П. П.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П. П., з участю секретаря судового засідання Хомік В. О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Андрійчука В. В. та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу останніх на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 листопада 2023 року
ВСТАНОВИВ:
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Так ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.06.2023 року о 10 год. 10 хв. на автодорозі Р-14 в с. Жабка, керував автомобілем марки «Фіат-Дукато», д.н.з « НОМЕР_1 », перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисник Андрійчук В. В. просять оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважають постанову суду незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції не з'ясував всіх фактичних обставин справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у справі доказам, спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду. В якості основного доводу зазначає про неналежну і поверхневу оцінку доказів судом першої інстанції.
Апелянти зазначають, що працівниками поліції не було ознайомлено ОСОБА_1 з інструкцією по експлуатації технічного приладу, не перевірено його на технічний стан, а також не повідомлено термін дії приладу. Також ОСОБА_1 підтверджує, що на місці зупинки він двічі продував прилад Драгер, однак матеріали справи не містять роздруківок з вказаного приладу. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 вважає, що матеріалами справи не доведено встановлення факту наявності у нього алкоголю у кількості 0,51 проміле.
У свою чергу, апелянти стверджують про відсутність в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а його хвилювання та тремтіння пальців рук пояснюється наявною у нього гіпертонічною хворобою. У зв'язку з чим, у працівників поліції були відсутні законні підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Крім вказаного, апелянти вважають недопустимим доказом наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, оскільки він є не безперервним.
У свою чергу, апелянти, посилаючись на показники Драгеру з врахуванням можливої похибки та аналізу положень Віденської Конвенції Про дорожній рух від 08.11.1968 р. (а саме п.6 ст.8 Розділу 5), вважають, що у даному випадку не встановлено перевищення допустимої норми на наявність алкоголю у видихуваному повітрі, а виявлений у ОСОБА_1 алкоголь є надзвичайно малим показником, у зв'язку з чим останній в момент керування ТЗ знаходився в тверезому стані.
Заслухавши пояснення особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його захисника Андрійчука В. В., які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, думку, особи, яка склала протокол ОСОБА_2 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому, його винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами вчинення адміністративного правопорушення та зібраними у відповідності з нормами КУпАП у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 058420 від 18.06.2023, в якому викладена суть правопорушення, що інкримінується особі та який підписаний ним; відеозаписами із місця події, на яких зафіксовано проходження ОСОБА_1 на місці події огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичній установі, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , висновком №6 від 18.06.2023 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд обґрунтовано визнав достовірними ці докази, оскільки ними доводиться вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Наведені докази узгоджуються між собою, та в своїй сукупності дають можливість чітко відтворити обставини події, які були на момент вчинення правопорушення.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Фіат-Дукато», д.н.з « НОМЕР_1 » у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 . Зауваження до протоколу відсутні. У свою чергу, останній зробив власноручно запис у графі пояснення, в якій зазначив: «керував автомобілем, за порушення розмітки був зупинений. Згідний.». Вказане стверджується відеозаписом з бодікамери працівника поліції (файл №…006).
З матеріалів справи вбачається, що поліцейські роз'яснили ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України та повідомили про місце, дату та час судового засідання, адже у відповідній графі протоколу міститься підпис порушника, що свідчить про його ознайомлення з правами.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, протокол про адміністративне правопорушення складений із дотриманням вимог ст. 254, 256 КУпАП, а тому є належним і допустимим доказом в розумінні положень ст. 251 КУпАП.
Положення ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції) визначають, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 не заперечує факт керування ним транспортним засобом та допущення порушення прав дорожнього руху.
Оскільки у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, працівники поліції мали право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд для визначення стану сп'яніння.
Це підтверджується і відеозаписом події з нагрудних камер поліцейських Зокрема, як вбачається з відеофіксації, коли працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, він погодився. Згідно з відеофіксацією події ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння з результатом - 0,51 проміле. ОСОБА_1 виявив бажання ще раз пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі. Працівниками поліції було забезпечено доставку ОСОБА_1 до КП «Ківерцівська ЦЛ КМР». Відповідно до висновку № 6 від 18.06.2023 ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп?яніння.
Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 вказав про вживання ним на передодні, а саме за день події, алкогольного напою - горілки, 500 гр.
Наявні в матеріалах справи відеозаписи події відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Таким чином дослідженні файли не викликають сумніву у достовірності відображених на них подій та у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відсутність безперервного відеозапису обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на що посилається апелянт, жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки апелянт не довів, що події чи обставини, які відбулися поза відеозаписом спростовують вину першого у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.
Згідно Інструкції поліцейський на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Однак з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 висловлював до працівників поліції вимогу у надані йому вказаних вище документів. Також і в апеляційній скарзі не вказується про висловлення такої вимоги останнім до працівників поліції.
При цьому, слід відмітити, що дії працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відповідали вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та вимогам КУпАП.
Суд апеляційної інстанції не вбачає порушень вимог КУпАП при проведені огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, які могли б стати беззаперечною підставою для скасування судового рішення.
Незгода апелянта з оцінкою місцевим судом доказів у даній справі не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання їх недопустимими, а є лише способом захисту і намаганням спростувати ті докази, які об'єктивно вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Всупереч доводам апеляційної скарги, судом першої інстанції взято до уваги та надано належну оцінку всім доказам, які містяться в матеріалах справи, здобутим у відповідності до вимог закону та які є достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення поза розумним сумнівом.
Посилання апелянтів на положення Віденської Конвенції Про дорожній рух від 08.11.1968 р не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідно до національного законодавства України - Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (п.7 Розділу ІІ) установлення стану алкогольного сп'яніння фактично встановлюється, якщо цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Тобто, національним законодавством передбачені спеціальні положення щодо допустимого рівня вмісту алкоголю в крові, що є несумісним із керуванням транспортним засобом.
Відсутність в матеріалах справи роздруківок з приладу Драгер не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Таким чином висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Враховуючи вказане вище, підстав для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Адрійчука В. В. апеляційний суд не знаходить, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294, 295 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Андрійчука Василя Васильовича залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 листопада 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.
Суддя Волинського
апеляційного суду П. П. Борсук