УХВАЛА
м. Вінниця
14 грудня 2023 р. Справа № 120/11132/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в справі за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 26.07.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
23.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує щодо задоволення позову. Окрім того, 23.08.2023 представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
Визначаючись щодо поданого клопотання, суд виходив із наступного.
За змістом частин 1, 2 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що питання застосування процесуальних строків у правовідносинах, що виникають з пенсійного забезпечення, були досліджені Верховним Судом, зокрема, в межах справ № 635/7878/16-а, №520/11178/20.
Так, у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а, колегія суддів дійшла висновків, що застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Відтак, у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а суд дійшов висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Водночас, до моменту отримання належної довідки із визначенням грошового забезпечення у відповідності до наведених законодавчих вимог у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
В даному ж випадку, спір, який є предметом даного позову, стосується бездіяльності відповідача щодо не виготовлення та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018 для подальшого здійснення перерахунку його пенсії.
Таким чином, предмет спору безпосередньо стосується перерахунку пенсії позивача, що відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ не передбачає обмеження строку звернення до суду.
Окрім того, суд враховує, що Верховним Судом у постанові від 26.01.2021 у справі №520/11178/2020 досліджувалось питання строків звернення до суду щодо оскарження дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
В даній постанові колегія суддів звернула увагу, що видача довідки прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого ст. 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення без обмеження будь-яким строком.
З огляду на викладене, суд критично оцінює посилання відповідача на пропуск позивачем строку на звернення до суду з цим позовом, адже не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала саме з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
З приводу посилань відповідача на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.04.2023 по справі №380/14933/22, варто зазначити, що у постанові від 29.06.2023 по справі №380/7813/22 Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в аналогічних спірних правовідносинах, як у справі №380/14933/22, без застосування строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Крім того, Верховний Суд ухвалою від 02.06.2023 у справі №380/14954/22, ухвалою від 22.05.2023 у справі №380/13747/22, ухвалою від 10.05.2023 у справі №380/12632/22 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами відповідачів, в яких вони просили скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та залишити позов без розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Як на підставу касаційного оскарження відповідачі покликалися на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.04.2023 у справі 3380/14933/22, зазначаючи, що позивачі пропустили шестимісячний строк звернення до суду, визначений ч. 2 ст. 122 КАС України.
При цьому, Верховний суд в ухвалі від 02.06.2023 у справі №380/14954/22 наголосив, що Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 сформулював чітку правову позицію у питанні підстав для видачі суб'єктом владних повноважень довідки про грошове забезпечення військовослужбовців для перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та, як наслідок, відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна