РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 р. Справа № 120/11584/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
28.07.2023 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Мандрика В.В., подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 03.01.2023 по 09.03.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
Позивач зазначає, що він проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 та 03.01.2023 під час ведення бойових дій внаслідок ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Красна Гора Донецької області отримав вогнепальне осколкове поранення м'яких тканин поперекового відділу спини, що підтверджується довідкою про обставини травми від 28.03.2022 № 1978. Позивач вказує на те, що у зв'язку з отриманням бойового поранення з 03.01.2023 він проходить довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах до цього часу.
Відтак, на думку позивача, у зв'язку з отриманням бойового поранення він набув право на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн відповідно до п. 1 Постанови КМУ № 168 за періоди стаціонарного лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я.
12.06.2023 представник позивача звернувся до відповідача з заявою, в якій зокрема просив нарахувати та виплатити позивачу вказану доплату. Однак листом від 28.06.2023 за № 4672 відповідач надав відмову.
Вважаючи протиправну бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у зв'язку з перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 03.01.2023 по 09.03.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 04.08.2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
12.09.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що згідно з п. 11 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (контузії, травми, каліцтва).
Відповідач зазначає, що позивачу було видано довідку про обставини травми від 28.03.2023 № 1978, відповідно до якої травму одержано 03.01.2023, діагноз: вогнепальне осколкове поранення м'яких тканин поперекового відділу спини, визнано такою, що отримана під час захисту Батьківщини. Довідку видано на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2023 № 2114 "Про результати службового розслідування". Водночас позивачем до позовної заяви не додано жодного документа, який підтверджував його безперервне лікування в лікувальному закладі від цієї травми або зазначення в медичних документах необхідності подальшого лікування.
Відповідач зауважує, що документи, додані позивачем до позову, не підтверджують, що його лікування пов'язане саме із пораненням, отриманим в зоні бойових дій відповідно до довідки про обставини травми, а жоден документ не містить підтвердження про необхідність переміщення для подальшого лікування з одного лікувального закладу до іншого.
Відповідач вказує на те, що військовослужбовці з усіх питань пов'язаних з проходженням військової служби, зобов'язані звернутись до свого командира для їх вирішення. Водночас у військової частини НОМЕР_1 відсутні відомості про те, що позивач звертався з рапортом про отримання виплати у зв'язку з тим, що проходив лікування внаслідок поранення, отриманого 03.01.2023.
Ухвалою суду від 16.10.2023 вирішено витребувати у сторін додаткові докази.
19.10.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява з додатковими поясненнями та документами на їх підтвердження. Крім того, представник позивача подав уточнену позовну заяву, якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану за січень 2023 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану за січень 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі збільшеному до 70 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, з 03.01.2023 по 14.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі збільшеному до 70 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, з 03.01.2023 по 14.01.2023/
Ухвалою суду від 07.11.2023 відмовлено у прийнятті заяви представника позивача про зміну позовних вимог.
29.11.2023 на виконання вимог ухвали від 16.10.2023 від відповідача поштою надійшли додаткові документи.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 28.03.2022 № 1978 ОСОБА_1 03.01.2023 під час захисту Батьківщини під час ведення бойових дій внаслідок ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Красна Гора Донецької області отримав вогнепальне осколкове поранення м'яких тканин поперекового відділу спини. Травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та захистом Батьківщини в районі проведення бойових дій на території Донецької області, не перебуваючи в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 2114 від 25.03.2023.
Внаслідок отриманого поранення 03.01.2023 позивач був евакуйований, що підтверджується первинною медичною карткою Форми 100.
Відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 23.01.2023: поранення спини, рана загоїлась; рекомендації: шви зняті.
Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.01.2023 № 3 ОСОБА_1 вважається таким, що вибув до медичних закладів Донецької області на лікування.
Відповідно до виписного епікризу № 27 позивач перебував на лікуванні в стаціонарі в хірургічному відділенні з 04.01.2023 по 14.01.2023.
Згідно з довідкою № 799 ОСОБА_1 потребує звільненні від виконання службових обов'язків строком на 6 днів з 16.01.2023 по 27.01.2023.
Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.01.2023 № 23 ОСОБА_1 вважається таким, що прибув з госпітального відділення військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , який був переведений з медичних закладів Донецької області з 04.01.2023. Зараховано на відповідні види котлового забезпечення з 23.01.2023.
Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.01.2023 № 23 ОСОБА_1 вважається таким, що прибув з КП "Погребищенський центр первинно-медико-санітарної допомоги" м. Погребище Вінницької області, з 10.01.2023 був переведений з медичних закладів Донецької області. Зараховано на відповідні види котлового забезпечення з 23.01.2023.
Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.01.2023 № 23 ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин з 15.01.2023.
Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.01.2023 № 30 ОСОБА_1 надано відпуску відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на 10 діб за сімейними обставинами з 30.01.2023 по 08.02.2023.
Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.02.2023 № 41 ОСОБА_1 зараховано на відповідні види котлового забезпечення з 09.02.2023.
Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.02.2023 № 65 пункт 11.2 наказу командира військової частини від 11.01.2023 № 11 про самовільне залишення військової частини з 11.01.2023 вважати недійсним, як не реалізованим. Старшину ОСОБА_1 зарахувати на всі види забезпечення з 11.01.2023 та поновити виплату грошового забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.02.2023 № 65 ОСОБА_1 вважається таким, що вибув до КП "Криворізька філія Дніпропетровської обласної клінічної офтальмологічної лікарні" м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на лікування.
Згідно із направленням № 2780 від 21.02.2023 позивача направлено на консультацію до офтальмолога. Діагноз: кістозний набряк правого ока.
Відповідно до виписки № 439 із медичної карти стаціонарного хворого офтальмологічного відділення ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 28.02.2023 по 09.03.2023. Повний діагноз: основний: ОД макулодістрофія, кістозний макулярний набряк; супутній: ОД гіперметропія сл. ст до 1.ОД, анофтальм зліва внаслідок травми. Госпіталізований за направленням військової частини. Хронічні захворювання: інвалід ІІІ гр. по зору.
Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.03.2023 № 75 ОСОБА_1 вважається таким, що прибув з КП "Криворізька філія Дніпропетровської обласної клінічної офтальмологічної лікарні" м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Зараховано на відповідні види котлового забезпечення з 10.03.2023.
Згідно з довідкою ВКЛ від 22.08.2023 № 9803 діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Макулярно-кістозний набряк, центральна хоріоретинальна дегенерація правого ока при гостроті зору правого ока зі сферою плюс 1,0 Д 0,6 не корегує. Ускладнена катаракта, помутніння гіопатія сітківки. Гіпертензивна енцефалопатія І ст. з розсіяною органічною мікросимптоматикою, помірно вираженим цефалгічним синдромом. Астено-невротичний синдром, ситуаційно обумовлений, легкі прояви з виходом в астепію. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
12.06.2023 представник позивача звернувся до відповідача з заявою, в якій зокрема просив нарахувати та виплатити позивачу за весь період з 03.01.2023 щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмір 100 000 грн, передбаченої Постановою. КМУ № 168, з урахуванням фактично виплачених сум.
Листом від 28.06.2023 № 4672 відповідач повідомив представника позивача про те, що для визначення терміну виплати додаткової винагороди на розгляд комісії необхідно на підставі рапорту командира підрозділу надати необхідну документацію, яка є підставою для визначення терміну виплати додаткової винагороди. Документи для визначення терміну, за який необхідно здійснити виплату додаткових винагород у зв'язку з пораненням ОСОБА_1 на адресу комісії не надходили.
Вважаючи протиправну бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у зв'язку з перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 03.01.2023 по 09.03.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII"Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно з Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
01.04.2022 до постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Водночас додаткова винагорода в розмірі до 100000 грн виплачується, зокрема, тим військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Пунктом 17 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260), який застосовується з 24.02.2022 та який доповнено згідно з наказом Міністра оборони України № 98 від 01.04.2022, визначено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Окремим дорученням Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 (далі - Окреме доручення МО України № 912/в/29) з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, вимагається:
- пункт 1: під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями, бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
- виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей, здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
- здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії;
- пункт 2: на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку па місяць) в розмірах:
- 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
- 30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби);
- пункт 3, абзаци 5-7: документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бокових дій (вахтовий, навігацій но-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань;
- пункт 5: виплату податкової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини;
- в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо;
- пункт 7 абзаци 1, 4-10: у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включати військовослужбовців, які:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
- підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини;
- у довідці обов'язково зазначати:
- військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який стримав поранення каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста;
- обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва);
- підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо);
- керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 грн. за час цієї відпустки.
Судом встановлено, що довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1978 від 28.03.2022 підтверджено, що позивач ОСОБА_1 03.01.2023 під час захисту Батьківщини під час ведення бойових дій внаслідок ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Красна Гора Донецької області отримав вогнепальне осколкове поранення м'яких тканин поперекового відділу спини. Травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та захистом Батьківщини в районі проведення бойових дій на території Донецької області, не перебуваючи в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 2114 від 25.03.2023.
Водночас позивачу не виплачувалась додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Суд звертає увагу на те, що в контексті спірних правовідносин Постанова № 168 передбачає дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 такої Постанови, у розмірі до 100000 грн, а саме:
1) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
2) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 03.01.2023 вважається таким, що вибув до медичних закладів Донецької області на лікування та відповідно до виписного епікризу № 27 перебував на лікуванні в стаціонарі в хірургічному відділенні з 04.01.2023 по 14.01.2023.
Крім того, з 28.02.2023 ОСОБА_1 вважається таким, що вибув до КП "Криворізька філія Дніпропетровської обласної клінічної офтальмологічної лікарні" м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на лікування та згідно з виписки № 439 із медичної карти стаціонарного хворого офтальмологічного відділення ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 28.02.2023 по 09.03.2023.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми з 03.01.2023 по 14.01.2023 та з 28.02.2023 по 09.03.2023.
Водночас надана позивачем довідка № 799 про те, що він потребує звільненні від виконання службових обов'язків строком на 6 днів з 16.01.2023 по 27.01.2023 не свідчить про перебування ОСОБА_1 саме на стаціонарному лікуванні. Крім того, відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.01.2023 № 23 ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин з 15.01.2023.
З 23.01.2023 позивача зараховано на відповідні види котлового забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Разом з тим відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.01.2023 № 30 ОСОБА_1 перебував у відпустці за сімейними обставинами з 30.01.2023 по 08.02.2023.
Водночас матеріали справи не містять жодного висновку (постанови) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії про те, що позивач у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що в період з 15.01.2023 по 27.02.2023 відсутні докази того, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а відтак відсутні правові підстави зобов'язувати відповідача виплачувати відповідну винагороду.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 гривень за період з 03.01.2023 по 14.01.2023 та з 28.02.2023 по 09.03.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну додаткову винагороду.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційною до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 гривень за період з 03.01.2023 по 14.01.2023 та з 28.02.2023 по 09.03.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 гривень за період з 03.01.2023 по 14.01.2023 та з 28.02.2023 по 09.03.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 );
2) представник позивача: адвокат Мандрик Владислав Володимирович (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса для листування: АДРЕСА_3 );
3) відповідач: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ).
Повне судове рішення складено 13.12.2023.
Суддя Сало Павло Ігорович