СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/22179/23
пр. № 2/759/5860/23
14 грудня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
Позовна заява обґрунтовується тим, що 11 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача і відповідача народилась спільна дитина - ОСОБА_3 . Фактичні сімейні стосунки між позивачем і відповідачем закінчилися та наразі вони проживають окремо, в провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває справа про розірвання шлюбу між сторонами.
За згодою між позивачем та відповідачем спільна дитина сторін проживає разом із матір?ю. Позивач із дитиною виїхали закордон та наразі тимчасово проживають там, у зв?язку із чим збільшились витрати, необхідність забезпечення нормальних умов для дитини та позивача.
Позивачкою також зазначено, що відповідач надає кошти на утримання дитини, але в обсязі, що не достатній для покриття потреб дитини та позивача, хоча він має таку фінансову можливість. У зв?язку із тим, що позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років, в неї відсутня можливість працювати та забезпечувати свої потреби, у зв?язку із чим виникла необхідність у зверненні до суду. Відповідач має можливість утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років, оскільки він працює в ПрАТ «УКРГІДРОЕНЕРГО».
На підставі викладеного просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини - ОСОБА_1 до досягнення дитиною - ОСОБА_3 трьох років у розмірі однієї шостої заробітку (іншого доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи стягнення з 11.11.2023 року і до досягнення дитиною трьох років.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Сторона позивача у судове засідання не з?явилась, представником позивача до початку судового засідання подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками направлялась відповідачу на його зареєстроване місце проживання згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру - АДРЕСА_1 (а.с. 34, 47).
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою Судова повістка, працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 91-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, далі - також Правила).
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (абзац 3 пункту 116 Правил).
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
За таких обставин, виходячи з приписів частини 1 статті 131 ЦПК, пунктів 99-1, 116 Правил відповідача слід вважати таким, що повідомлений належним чином, про дату, час та місце розгляду справи, оскільки відповідач відсутній за адресою місця проживання, що зареєстроване в установленому законом порядку.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.
Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на вищезазначене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 84 СК України).
Приписами ч. 6 ст. 84 СК Українивизначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 11 серпня 2021 року уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №341 (а.с. 27).
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 26).
До позовної заяви, крім того, додано довідки Відділу підтримки та інтеграції біженців та прохачів притулку від 01 вересня 2023 року щодо підтвердження адреси громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та громадянина України ОСОБА_5 , із яких встановлено, що останні проживають за однією адресою: АДРЕСА_2 ). (а.с. 18, 19).
Тобто, із матеріалів справи достовірно встановлено, що позивачка разом із малолітньою дитиною сторін нині проживають у Великій Британії.
Із довідки голови правління Всеукраїнської Громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» від 07.07.2023 року №1/07.07.2023 встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді офіс-адміністратора в Всеукраїнській Громадській організації «Громадянська мережа «ОПОРА» з 2015 року, однак з 23 лютого 2022 року та станом на 07 липня 2023 року ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За ОСОБА_1 зберігається місце роботи, заробітна плата не нараховується та не виплачується згідно з законодавством (а.с. 21).
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Із відповіді генерального директора ПрАТ «УКРГІДРОЕНЕРГО» №10-1/4295 від 15.11.2023 року встановлено, що ОСОБА_2 працює в апараті управління Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» з 08 грудня 2020 року.
Таким чином відповідач має постійне місце роботи, отримує заробітну плату.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, відсутність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність постійного доходу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатним чоловіком. Відомостей про незадовільний стан його здоров'я суду не надано. Окрім того, у суду відсутні дані про те, що на утриманні відповідача знаходяться інші особи, які в силу закону потребують його матеріальної підтримки.
У зв'язку з тим, що малолітня дитина проживає з матір'ю (позивачем), дитина недосягла трьох років, тому позивач має право на утримання від чоловіка - батька дитини коштів до досягнення дитиною трьох років.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Зважаючи на викладене, проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципу справедливості та розумності, закріпленого у ст. 3 ЦК України, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
На підставі ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення суми платежу за один місяць.
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп. так, як позивач від сплати судового збору за подання даної позовної заяви звільнена.
Керуючись статтями ст. 80-84, 191, 192 СК України, Конвенцією про захист прав дитини,статтями 5, 12-13, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини - ОСОБА_1 у розмірі однієї шостої заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи стягнення з 11.11.2023 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.О. Горбенко