печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23084/23-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Новака Р.В.,
при секретарі судових засідань - Бурячок А.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "ФК Форінт" про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним договору кредиту та договору іпотеки,-
ВСТАНОВИВ:
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до до ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "ФК Форінт" про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним договору кредиту та договору іпотеки.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2023 по вказаній справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.08.2023.
Разом з тим, в підготовчому судовому засіданні судом було встановлено наступні обставини.
За змістом ч. 1ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі, якщо відсутні підстави для залишення заяви без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження. Разом з тим, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України (ч. 9 ст. 187 ЦПК України). Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд визнати недійсним договір кредиту від 14.12.2007 № 777/ФКВ-07, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПрАТ «Дельта Банк» з усіма додатковими угодами а також визнати недійсним іпотечний договір від 14.12.2007 з усіма додатковими угодами, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПрАТ «Дельта Банк», предметом іпотеки якого є квартира АДРЕСА_1 .
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 27-30 ЦПК).
Пунктом 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3 передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкоду здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 726/2102/16-ц.
Таким чином, у відповідності до ст. ст. 27-30 ЦПК України дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Печерського районного суду м. Києва.
У зв'язку з викладеним та враховуючи положення ст. 30 ЦПК України, даний позов повинен був бути пред'явлений за правилами виключної підсудності, визначеним ч. 1 ст. 30 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням майна.
Згідно ст.378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
При цьому, відповідно до ч.ч.1-3 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, прийняття Печерським районним судом м. Києва рішення, за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "ФК Форінт" про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним договору кредиту та договору іпотеки, яка не підсудна цьому суду, не відповідатиме критеріям рішення, які визначені ст.263 ЦПК України, та є підставою, передбаченою ст.378 ЦПК України, для його скасування.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» і «Сокуренко та Стригун проти України», роз'яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначаються правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Пунктом 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа передана з одного суду до іншого в порядку встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Оскільки в підготовчому засіданні встановлено, що справа не підсудна Печерському районному суду м. Києва, суд приходить до висновку про необхідність направлення справи за підсудністю до Основ'янського районного суду м. Харкова.
Керуючись ст. ст. 27,31,32,187,258,260,353,354,378 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Матеріали цивільної справи № 757/23084/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "ФК Форінт" про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним договору кредиту та договору іпотеки, передати за підсудністю до Основ'янського районного суду м. Харкова (юридична адреса: 61000, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 36).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р.В. Новак