печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42827/23-п
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
16.09.2023р. о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «INFINITI Q50», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. В. Васильківській, 129, у м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, він та його адвокат Вознюк В.А. надали письмові пояснення та просили провадження по справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються особи, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен розуміти правовий статус водія, виконувати обов'язки водія, та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, із переглянутого у судовому засіданні відеозапису події вбачається, що працівники патрульної поліції запитали водія ОСОБА_1 щодо вживання ним алкогольних напоїв, на що останній позитивно кивнув, при цьому зазначив, що вживав алкоголь три години тому.
На пропозицію патрульних пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», водій відмовився, останньому було запропоновано пройти огляд у медичному закладі в установленому законом порядку, на що водій попереднього погодився, внаслідок чого у поліцейських виник обов'язок поліцейського доставити водія до закладу охорони здоров'я для огляду, разом з тим, ОСОБА_1 створював штучні обставини, ігноруючи пропозицію патрульного сісти у їх авто, щоб прослідвуати до лікаря-нарколога, а патрульні не наділені повноваженнями примусово доставлять особу до закладу охорони здоров'я після виявлення у водія ознак сп'яніння.
Крім того суд бере до уваги при розгляді даної справи, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Обрану позицію сторони захисту, суддя оцінює, як обраний спосіб самозахисту, який не спростовує встановлені обставини, та свідчить про намагання у такий спосіб уникнути відповідальності, підстав вважати, що патрульними було порушено Інструкцію, у суду немає, патрульними було вжито всіх заходів з метою забезпечення проходження водієм огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Так, вина ОСОБА_1 , у скоєному правопорушенні підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 528592 від 16.09.2023 року, даними відеозапису бодікамери 472702, 472092, що міститься на оптичному носії інформації та долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, його вину доведено повністю.
Доводи сторони захисту не спростовують обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та винна ОСОБА_1 доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, які узгоджені між собою та доводять факт вчинення парвопорушення і не викликають у судді сумнівів, які б можна було тлумачити на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини.
Згідно ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 130, 221, 275-280, 283-287 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Роз'яснюється, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Строк виконання постанови три місяці.
Суддя: С.І. Смик