14.12.2023 Справа № 756/14232/23
Справа № 756/14232/23
Провадження № 2/756/5519/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденка Є.В., за участю секретаря судового засідання Гасанової Л.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
31.10.2023 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит, відповідно до позовних вимог, ТОВ «Веллфін» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики в сумі 15 000,00 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 12 травня 2021 року між позивачем та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 1558969 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. строком на 30 днів. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кошти у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за договором позики, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Згідно розрахунку заборгованості за договором позики загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 18.10.2023 року становить у розмірі 15 0000 грн. 00 коп., яка складається з: 5 000,00 грн. основного боргу, 10 000,00 грн. - заборгованості по відсоткам.
Ухвалою суду від 06.11.2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї документами направлялась відповідачу за адресою реєстрації, проте була повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.05.2021 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 1558969 в електронній формі.
За умовами п. 1.1. укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору про споживчий кредит, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Пунктом 1.3. Договору про споживчий кредит встановлено, що позика надається строком на 30 (тридцять) днів, до 11.06.2021 року.
Відповідно до п. 1.4. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору про споживчий кредит між Позичальником і Позикодавцем.
Згідно графіку розрахунків до Договору № 1558969 від 12 травня 2021 року, сукупна вартість позики складає 6 427,50 грн., з якої, проценти за користування кредитом складають 1 427,50 грн.
Таким чином, Позивачем належним чином виконав умови Договору про споживчий кредит, в той час як Відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.
Згідно п. 1.5. Договору позики нарахування процентів за користування позики проводиться у відповідності до наступних умов: 0,95 процента від суми позики, але не менше ніж 50 (п'ятдесят гривень 00 копійок) за перший день користування позикою; 0,95 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позики, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору; При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення Позичальник коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів. Відповідно п. 1.1, 1.5 Договору про споживчий кредит, загальний розмір заборгованої Відповідача перед Позивачем станом на 18.10.2023 року становить у розмірі 15 0000 грн. 00 коп., яка складається з: 5 000,00 грн. основного боргу, 10 000,00 грн. - заборгованості по відсоткам.
На момент виникнення спірних правовідносин порядок отримання та надання позик регламентувалось Правилами надання грошових коштів у вигляді позики Товариством обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», затверджених наказом директора ТОВ «ВЕЛЛФІН №60 від 30.12.2020 року, які розміщуються на офіційному веб-сайті Позивача https://creditup.com.ua.
Згідно п. 7.1, 7.2 Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення Заявки на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов'язкові для заповнення.
Згідно п. 7.6 Уклавши цей Договір Позичальник автоматично стає учасником Програми лояльності, умови якої регламентуються Офіційними правилами програми лояльності та є невід'ємною частиною Правил надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» та підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, зобов'язується і погоджується неухильно дотримуватись Правил програми лояльності текст яких розміщено на Сайті Позикодавця.
У разі отримання Договору позики засобами електронного зв'язку, Заявник укладає Договір позики з товариством в Особистому кабінеті.
Згідно п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За приписами п.9 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором- дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п.12 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно- цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 Правил порядку, відповідач оформив заявку для отримання позики шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов'язкові для заповнення.
На підставі заповненої відповідачем заявки між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачем було укладено договір позики в електронній формі.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Сторони досягли згоди, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до таблиці обчислення загальної вартості кредиту - пункт 3.1. договору.
Згідно визначеного сторонами графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною договору позики, повернення позики здійснюється позичальником одним платежем 11 червня 2021 року в сумі 6 427, 50 грн., з яких 1 427, 50 грн. сплата процентів за користування позикою за період 12 травня 2021 року по 11 червня 2021 року.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на18.10.2023 року становить у розмірі 15 0000 грн. 00 коп., яка складається з: 5 000,00 грн. основного боргу, 10 000,00 грн. - заборгованості по відсоткам.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики - 5 000,00 грн. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 12 травня 2021 року по 11 червня 2021 року в сумі 1 427, 50 грн.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики - 5 000,00 грн. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 12 травня 2021 року по 11 червня 2021 року в сумі 1 427, 50 грн. є доведеною та підлягають задоволенню.
Статтями 1046, 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами Договору про споживче кредитування № 1558969 від 12 травня 2021 року ТОВ «ВЕЛЛФІН», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі 11 червня 2021 року.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих процентах за користування позикою в сумі 10 000,00 грн. розрахована позивачем до 18.10.2023 року, в той же час, строк надання позики встановлений договором складає 30 днів, що виходить за межі погодженого сторонами строку кредитування.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем ТОВ «Веллфін» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування позикою за період з 12 червня 2021 року по 18 жовтня 2023 року є безпідставною та задоволенню не підлягає.
За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача заборгованості, підлягає судовому захисту, тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит підлягає частковому задоволенню, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованість за договором про споживчий кредит № 1558969 від 12 травня 2021 року у розмірі 6 427, 50,00 грн., яка складається з: 5 000,00 грн. основного боргу та 1 427, 50 грн. процентів за користування позикою.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1150,94 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ТОВ «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», що знаходиться за адресою: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48 (ЄДРПОУ 39952398) заборгованість за Договором про споживче кредитування № 1558969 від 12 травня 2021 в розмірі 6 427 (шість тисяч чотириста двадцять сім) грн. 50 коп., з яких: 5 000,00 грн. основного боргу та 1 427, 50 грн. процентів за користування позикою.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», що знаходиться за адресою: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48 (ЄДРПОУ 39952398) суму судового збору в розмірі 1 150 (одна тисяча сто п'ятдесят) грн. 94 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Суддя Є.В. Діденко