Справа № 755/7225/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження № 12023105040000598 та №12023100040002398, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2023 року та 01.07.2023року, відповідно за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 24.04.2012 р. Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 02.07.2013 р. Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 16.06.2014 р. звільнений від відбування покарання з Бориспільської виправної колонії Київської області (№ 119) згідно ЗУ «Про амністію»;
- 21.04.2016 р. Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186КК України до 5 років позбавлення волі, 03.05.2018 р. звільнений по відбуттю строку покарання;
- 31.01.2020 р. Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 місяців арешту;
- 17.03.2020 р. Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст.70 КК України до 6 місяців арешту (відбув покарання);
- 07.04.2023 р. Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; згідно вироку Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 07.04.2023 року в частині призначення покарання ОСОБА_5 було скасовано та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, в решті вирок суду залишено без змін;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
Судом визнано доведеним, що 25.04.2023 біля 14 години 00 хвилин ОСОБА_5 перебуваючи поблизу житлового билинку по АДРЕСА_3 зустрів свого наглядно знайомого ОСОБА_6 . Під час розмови потерпілий ОСОБА_6 запросив до себе додому ОСОБА_5 .
В подальшому, перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_6 , а саме в квартирі АДРЕСА_4 , у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілого шляхом обману, а саме мобільним телефоном, що належить останньому.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, ОСОБА_5 попросив потерпілого ОСОБА_6 надати йому мобільний телефон, під приводом здійснення телефонного дзвінка матері. ОСОБА_6 , будучи впевненим у тому, що ОСОБА_5 має намір здійснити телефонний дзвінок, не здогадуючись про злочинні наміри останнього, передав належний йому мобільний телефон «Samsung Galaxy Л (2016)» вартістю 750 гривень 00 копійок. В подальшому, маючи на меті відволікти увагу потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_5 попросив принести йому попити, та після того як ОСОБА_6 , відлучився на кухню, скориставшись моментом, що ОСОБА_6 не спостерігає за його діями, ОСОБА_5 , утримуючи при собі мобільний телефон «Samsung Galaxy Л (2016)» вартістю 750 гривень 00 копійок, що належить ОСОБА_6 покинув приміщення вказаної квартири. Після чого, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, а майном розпорядився на власний розсуд. Внаслідок свої протиправних дій ОСОБА_5 завдав ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 750 гривень 00 копійок.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно.
Крім того, судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 , під час дії воєнного стану в Україні вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 30.06.2023 року, близько 14 год. 20 хв. ОСОБА_5 зайшов до ломбарду «Зелений», що розташований за адресою: м. Київ, пр-т. Миру, 5 та побачив там раніше йому незнайомого чоловіка - ОСОБА_7 .
В подальшому, перебуваючи в приміщенні ломбарду «Зелений» ОСОБА_5 , звернув увагу, що з карману штанів ОСОБА_7 видно предмет схожий на мобільний телефон, після чого в нього виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілого шляхом таємного викрадення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_5 , підійшов до ОСОБА_7 , супроводжуючи обіймами привітався з останнім, та в цей момент лівоюрукою таємно витягнув з карману штанівОСОБА_7 мобільний телефон марки «Xiaomi Mi 11 lite 5G» вартістю 9999 грн.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою власного протиправного збагачення, ОСОБА_5 з викраденим мобільним телефоном марки «Xiaomi Mi 11 lite 5G» залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 9999 гривень 00 копійок.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, вказавши на дату, мету та спосіб вчинення кримінальних правопорушень.
Так, ОСОБА_5 зазначив, що 25 квітня 2023 року він прийшов у гості до свого знайомого ОСОБА_6 , який проживає по АДРЕСА_5 , неподалік від нього та коли вже залишав приміщення його квартири, то щоб заволодіти його мобільним телефоном попросив його подзвонити, а ще, щоб той приніс йому води. Та поки, потерпілий пішов за водою, він із його телефоном залишив квартиру та зник.
У подальшому, коли до нього приїхали працівники поліції він показав, де зберігав телефон та його було повернуто потерпілому.
Крім того, підтвердив суду, що 30 червня 2023 року він прийшов у ломбард на АДРЕСА_6 , щоб здати свої телефони, коли побачив у раніше незнайомого чоловіка мобільний телефон, який сторчав із карману брюк, тому щоб його викрасти, він підійшов до цього чоловіка, привітався та обійняв, а сам, тим часом, забрав його телефон.
Після цього, він залишив приміщення ломбарду та пішов на зупинку громадського транспорту, де через деякий час був затриманий.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , тих, що стосуються вирішення питання щодо долі речових доказів, розподілу процесуальних витрат, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Винуватість ОСОБА_5 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 за епізодом 25.04.2023, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно.
Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 за епізодом 30.06.2023 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкцій ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України, особу винуватого, який був раніше судимим, має постійне місце проживання та реєстрацію, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України згідно обвинувального акту, з чим погоджується суд є щире каяття, яке полягає у визнанні у суді обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі час, місце, спосіб учинення, крім того, обвинувачений добровільно розповів про обставини вчиненого, і саме вказана позиція обвинуваченого забезпечила виконання таких завдань кримінального провадження як швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого обвинувальні акти не містять.
Суд враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 злочинів,а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; конкретні обставини справи, вищезазначені дані про особу обвинуваченого, який у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, не працює, його поведінку під час та після вчинення вказаних злочинів та вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у мінімальних межах, установлених санкцією ст. 185 ч. 4 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, у виді позбавлення волі.
Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 остаточного покарання за правилами ст. 70 КК України у виді позбавлення волі.
Водночас, судом встановлено, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року ОСОБА_5 було засуджено за ч. 2, 3, ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців позбавлення волі та в силу ст. 75 КК України було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Згідно вироку Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 07.04.2023 року в частині призначення покарання ОСОБА_5 було скасовано та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, в решті вирок суду залишено без змін.
Таким чином, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення (злочини) до повного відбуття покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року з урахуванням вироку Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, суд вважає за необхідне на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного ОСОБА_5 за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду та остаточно призначити йому до відбуття покарання у виді позбавлення волі.
Зокрема, у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 року у справі № 766/39/17, об'єднана палата робить такі висновки щодо застосування норм права:
При визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:
а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);
б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).
При цьому скасування судом апеляційної інстанції такого попереднього вироку в частині покарання з підстав неправильного звільнення від відбування покарання або у зв'язку з необхідністю призначити більш суворе покарання не перешкоджає застосуванню ст. 71 КК, оскільки в такому разі апеляційний суд не спростовує висновків суду першої інстанції щодо винуватості особи у вчиненні злочину і не скасовує вироку в цій частині, а навпаки посилює покарання чи вказує на необхідність його відбування реально.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На момент отримання справи судом до обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, підстав для його обрання наразі суд не вбачає, відповідних клопотань не надходило.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Витрати на залучення експерта суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_5 .
Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КK України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді двох років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 , покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного йому вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 07.04.2023, із урахуванням вироку Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, яким вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 07.04.2023 року в частині призначення покарання ОСОБА_5 було скасовано та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, а в решті вирок суду залишено без змін, і за правилами ч. 1 ст. 72 КК України призначити ОСОБА_5 , покарання за сукупністю вироків у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
У відповідності до вимог ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 260 грн. на користь держави.
Речові докази: мобільний телефон «Samsung Galaxy», який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_8 - залишити у володінні останнього; DVD-R диск - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_9