Справа № 755/13103/23
УХВАЛА
"05" грудня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі судді ОСОБА_1 одноособово, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 листопада 2022 року за № 42022102070000431, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу (далі КК) України, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України установив :
І. Суть питань, що вирішуються ухвалою
У провадження суду надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні з огляду на, що, у ньому, було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст. 314-316 Кримінальним процесуальним кодексом (далі КПК) України.
ІІ. Позиції сторін
Прокурор ОСОБА_3 вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.
Водночас, адвокат ОСОБА_7 подав клопотання про закриття кримінального провадження у порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, з огляду на порушення строків визначених ст. 219 вказаного Кодексу.
Щодо обвинувального акта, то захист уважає його таким, що не відповідає вимогам КПК, оскільки
(а) ОСОБА_4 в заяві від 20 вересня 2023 року покликався на те, що (1) висунуто обвинувачення з кваліфікацією ст. 369 КК України, щодо відомостей, які не вносилися до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК;(2) відсутні відомості про об'єднання кримінальних проваджень №42022102070000431 та №42023102070000081 в одне кримінальне провадження;(3) відсутні взагалі будь-які відомості, що в межах кримінального провадження №42022102070000431 розслідувалися злочини за ст. 369 та або ст. 369-2 КК (відсутні як постанова про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень, так і витяг в межах даного провадження, який би містив відомості щодо раніше згаданих злочинів);
(б)ОСОБА_4 в заяві від 05 грудня 2023 року вказав додатково, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 22 травня 2023 року складено прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , а безпосереднє повідомлення та його вручення ОСОБА_9 здійснено старшим слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_11 .
Тобто, має місце порушення порядку вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 22 травня 2023 року, який визначено ст. 279 КПК, оскільки таке повідомлення здійснено неналежним суб'єктом та повинно було здійснено виключно прокурором у даному кримінальному провадженні, а не слідчим. До того ж, цим же неналежним суб'єктом було здійснено внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_9 .
Більш того, саме повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від було вручено ОСОБА_9 до моменту внесення відомостей про нього в Єдиний реєстр досудових розслідувань та до прийняття процесуального рішення про об'єднання кримінальних проваджень.
(в) адвокат ОСОБА_7 у зверненні від 05 грудня 2023 року покликається на порушення порядку визначеного ст. 279 КПК щодо вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру щодо ОСОБА_8 , з мотивів тотожних доводам ОСОБА_4 в заяві від 05 грудня 2023 року.
Зважаючи на ці обставини, висунуте проти ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обвинувачення є незаконним, оскільки останні не набули статусів підозрюваних осіб у об'єднаному кримінальному провадженні №42022102070000431 у визначений КПК спосіб.
Окрім того, адвокат ОСОБА_6 подав заперечення на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року про продовження строку досудового розслідування, позаяк це судове рішення не обґрунтованим, адже, на час його постановлення, були відсутні приводи та підстави визначення у КПК для продовження строку розслідування викликані об'єктивними причинами.
ІІІ. Правове регулювання питання проведення підготовчого провадження
З правової природи та мети підготовчого судового провадження, яке є першою стадією судового провадження і завданням якого є з'ясування можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, а також вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду.
Положення ст. 314, 315 КПК України, які регулюють порядок проведення підготовчого судового засідання, не передбачають дослідження та оцінку доказів, які стосуються винуватості або невинуватості обвинуваченого.
Зокрема, відповідно до ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
ІV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження зауважує наступне, в силу виниклих перед ним питань у ході підготовчого судового провадження:
(і) щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта
а. підсудність
Дане кримінальне провадження, відповідно до ст. 32, 615 КПК, підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.
б. складання обвинувального акта
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, позаяк
? відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме наявність таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов'язок під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (див. постанову Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/8135/15-к);
? згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Тож Суд враховує, що визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора;
? суд позбавлений можливості перевірити правильність кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення на даному етапі, оскільки вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України (якою заборонено до початку судового розгляду надавати суду інші документи, крім обвинувального акту та додатків до нього), для перевірки обвинувального акта на відповідність вимогам КПК у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування.
До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст. 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).
Отже, за наявного нормативного регулювання неповнота, необґрунтованість, неконкретність та невідповідність обвинувачення запропонованій кваліфікації не є предметом оцінки у межах підготовчого засідання. Така оцінка може бути здійснена лише в ході розгляду кримінального провадження по суті пред'явленого обвинувачення.
Аргументи щодо порушення порядку ст. 279 КПК не є тими, котрі тягнуть настання за собою наслідків визначених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК.
в. підстави для закриття кримінального провадження
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України судом не встановлено.
Доводи захисту щодо порушення строку визначеного ст. 219 КПК ґрунтуються на тому, що
- 24 грудня 2022 року обвинувачених повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК;
- 22 лютого 2023 року строк розслідування прокурором продовжено до 3 місяців;
- 22 березня 2023 року строк розслідування слідчим суддею продовжено до 5 місяців;
- 22 травня 2023 року обвинуваченим повідомлено про зміну підозри та нову підозру;
- 22 травня 2023 року обвинуваченим за відсутності захисників повідомлено про завершення досудового розслідування та можливість ознайомлення у порядку ст. 290 КПК;
- тотожне повідомлення про завершення розслідування захисникам обвинувачених вручено 31 серпня 2023 року.
Отже, саме з цього часу (31 серпня 2023 року) сторона захисту є повідомленню про завершення досудового розслідування та можливість ознайомлення у порядку ст. 290 КПК, та протягом цього дня захисту ознайомився з матеріалами;
- обвинувальний акт здано на пошту 31 серпня 2023 року, тобто з порушенням строків визначених ст. 219 КПК.
Прокурор у запереченнях вказує, тотожні обставини щодо подій в часових проміжках, окрім тих, які стосуються дати інформування про звершення захисників. Щодо цих обставин він зауважує, що 22 травня 2023 року прокурором у кримінальному провадженні надано доручення слідчому надати підозрюваним та їх захисникам доступ до матеріалів досудового розслідування відповідно до ст. 290 КПК.
Саме в цей день ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у відповідності з вимогами ст. 290 КПК, повідомлено про завершення досудового розслідування, та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Крім того, цього ж дня захисникам ОСОБА_8 адвокатам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та захисникам ОСОБА_9 - адвокатам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 направлено повідомлення про завершення досудового розслідування, з метою прибуття до слідчого для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Тобто 22 травня 2023 року розпочато процедуру ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, а тому перебіг строку зупинився за 2 дні до його закінчення.
Підтвердженням належного повідомлення є лист поштового відправлення № 0407142253332. Вказаний лист витребуваний у поштовому відправлені, оскільки отримувачі відмовилися від його отримання.
Стороною захисту так само не заперечується факт того, що завершення виконання вимог ст. 290 КПК закінчено 31 серпня 2023 року , відповідно до протоколів про надання доступу до матеріалів кримінального провадження.
Таким чином обвинувальний акт направлено до суду за 2 дні до закінчення строків.
Суд заслухавши доводи сторін зауважує, що погоджується з аргументами прокурора, щодо дотримання строку визначеного ст. 219 КПК, позаяк Об'єднаною палатою Верховного Суду в постанові від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20 викладено правовий висновок, згідно з яким: відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику повідомлення про завершення розслідування.
В цьому випадку обвинуваченні отримали повідомлення особисто 22 травня 2023 року та в цього дату мало місце направлення повідомлення.
Верховний Суд у вказаній постанові також вказав, що день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
Також у цій постанові наголошено, що проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та наданням фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування, оскільки можуть існувати ситуації, коли уповноважені суб'єкти об'єктивно не можуть негайно надати фактичний доступ до вказаних матеріалів. До того ж приписи КПК України не містять вимоги «невідкладності» щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування.
Таким чином, день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не збігатися.
Окрім того, в постанові ККС ВС від 10 листопада 2022 року у справі № 203/2076/21 зазначено, що у випадку, коли інтереси підозрюваного представляє декілька захисників, яких у різний час було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, то вести мову про неналежне виконання положень ч. 1 ст. 290 КПК Україна не можна.
Аналогічно, на думку суду в цій справі, у випадку, коли обвинувачених та захисників по факту у різний час було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (обвинувачених особисто, а захисників того ж дня, але поштовим зв'язком з подальшим поверненням конверту відправнику), то вести мову про неналежне виконання положень ч. 1 ст. 290 КПК Україна не можна.
Не може йтися і про порушення строків з огляду на аргументацію щодо місця знаходження офісу адвоката ОСОБА_4 в той період, позаяк є дійсним факт інформування адвоката ОСОБА_12 22 травня 2023 року поштовими засобами за належною адресою. Вказані адвокати представляли разом інтереси ОСОБА_9 .Тож, навіть, якщо погодися з цими аргументами захисту, часовий проміжок інформування ОСОБА_4 , не здатен змінити хід строків у провадженні, враховуючи позицію ВС відображену у справі № 203/2076/21.
Таким чином, відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
За відсутності обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, Суд, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 314 КПК України, вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
(іі) вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду
Перелік питань, вирішення яких необхідне для призначення судового розгляду, закріплений у ч. 2 ст. 315 КПК України.
В цій справі судом проведено підготовку до судового розгляду у ході якої, відповідно до ст. 315 КПК України, вирішено питання визначені п. 1-5 ч. 2 вказаної статті зазначеного Кодексу.
Так, у підготовчому судовому засіданні, згідно положень ч. 2 ст. 318, п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
Встановлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників процесу та у світлі того, що відповідно до ст. 22, 26 КПК України, Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Серед іншого, визначено, що зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ст. 27 КПК України, відсутні.
(ііі) інші питання
а. заперечення на ухвалу слідчого судді
За приписами ч. 3 ст. 309 КПК на ухвали слідчого судді, які не оскаржуються під час досудового розслідування, можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Суд, отримавши такі заперечення, має їх розглянути під час підготовчого провадження або під час судового розгляду, в залежності від характеру поставленого питання, і прийняти вмотивоване рішення, позаяк суд, який розглядає обвинувачення по суті, наділений повноваженнями досліджувати усі обставини для вирішення питань, важливих для виконання його завдань (див. постанову ККС ВС від 06 червня 2023 року у справі № 489/6721/21).
Отже, враховуючи характер аргументі заперечень адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року про продовження строку досудового розслідування, на думку суду, їх слід розглянути під час судового розгляду, як про те і вказується у постанові ВС у справі № 489/6721/21.
б. повноваження прокурора на участь у справі
За загальним правилом прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів (ч. 1 ст. 37 КПК України).
Щодо повноважень слідчого чи групи слідчих, то згідно з п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
При цьому, на бачення суду, у разі об'єднання кримінальних проваджень за відсутності нової постанови про визначення групи прокурорів або слідчих, ті прокурори та слідчі, які були повноважними у межах окремих проваджень, вважаються такими, що й надалі мають повноваження у межах об'єднаного кримінального провадження.
До прикладу, у справі № 206/4419/17 слідчому було доручено проведення досудового розслідування в одному кримінальному провадженні, як і визначено прокурора у ньому, та визначено старшим групи слідчих в іншому, як і прокурора - старшим групи прокурорів. Згодом прокурор об'єднав обидва кримінальні провадження. Апеляційний суд визнав усі докази недопустимими, оскільки, за його переконанням, вони були зібрані неуповноваженими особами, так як матеріали справи не містили постанов про визначення слідчого (групи слідчих) та прокурора (групи прокурорів) саме в об'єднаному кримінальному провадженні.
ККС в ході розгляду вказаної справи у постанові від 10 листопада 2022 року з урахуванням наданих під час касаційного розгляду постанов вказав, що оскільки слідчий був уповноважений на проведення досудового розслідування, а прокурор - на здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням в рамках обох кримінальних проваджень, то після їх об'єднання в одне провадження немає необхідності приймати нові постанови про призначення слідчого та прокурора.
Вказані підходи ККС до проблематики повноважень слідчого (групи слідчих) та прокурора (групи прокурорів) у об'єднаних кримінальних провадженнях є, на думку суду в цій справі, логічними, позаяк, в об'єднаних кримінальних провадженнях відбувається «сполучення» за певним критерієм кількох проваджень та їхнє одночасне розслідування вже уповноваженими до цього особами.
У цій справі прокурор підтвердив свої повноваження відповідною постановою, а тому Суд не убачає передумов вважати, що він діяв під час підготовчого провадження поза межами наявних повноважень з підставі відсутності постанови про визначення групи прокурорів у об'ємному провадженні.
V. Висновок
Отже, підготовка до судового розгляду є завершеною, а тому Суд, у порядку ч. 1 ст. 316 КПК України, постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. При визначенні строку проведення судового розгляду Суд виходить з положень ст. 28, 316 КПК України.
З цих підстав Суд, керуючись ст. 314-318, 369-372, 376 КПК України, постановив:
відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження у порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 листопада 2022 року за № 42022102070000431, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Пластова, буд. 3, каб. 24 на 15.12.2023 об 11:00 год.
Заперечення адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року про продовження строку досудового розслідування розглянути під час судового розгляду.
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження (ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України) в т.ч. у порядку визначеному рішенням Ради суддів України № 26 від 05.08.2022 «Щодо підвищення використання інструментів електронного судочинства у відправленні правосуддя».
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:00 год. 11 грудня 2023 року.
С у д д я ОСОБА_1