УХВАЛА
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 202/5535/21
провадження № 61-14925ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області, яке є правонаступником управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив зобов'язати ПрВТ «Дніпрометиз»: 1) надати щомісячну довідку про відпрацьований час відносно планового часу за час його роботи на підприємстві; 2) надати йому копію наказів про підвищення тарифних ставок та окладів за час його роботи на підприємстві та наказів № 230 від 30 жовтня 1995 року, № 137 від 30 квітня 1996 року, № 108 від 30 квітня 1997 року, № 208 від 01 серпня 2000 року, № 246 від 02 жовтня 2000 року, № 272 від 02 листопада 2000 року; 3) надати відповідь, із якого розміру середньомісячного заробітку по первинній виробничій травмі 07 квітня 1995 року була надана довідка про розмір втраченого заробітку у розмірі 70,92 грн. разом із передаванням його особової справи актом приймання-передачі № 113.58 від 19 липня 2001 року; 4) надати відповідь, який середньомісячний заробіток він мав по первинній виробничій травмі 07 квітня 1995 року на час передавання його особової справи актом приймання-передачі № 113.58 від 19 липня 2001 року; 5) надати відповідь, який загальний коефіцієнт підвищення середньомісячного заробітку по первинній виробничій травмі 07 квітня 1995 року із 07 серпня 1995 року - дати первинного висновку МСЕК до 19 липня 2001 року - дати передавання його особової справи актом приймання-передачі № 113.58; 6) надати розмір та розрахунок його середньомісячного заробітку по першій травмі 07 квітня 1995 року, розрахований відповідно до пункт 22 Правил № 472; 7) надати розмір та розрахунок його середньомісячного заробітку, що він мав до ушкодження здоров'я по повторній травмі 09 грудня 1997 року;8) поставити на облік його нещасний випадок на виробництві 09 грудня 1997 року та скласти акт за формою Н-1; 9) встановити вину відповідача, який не виконує свої зобов'язання по забезпеченню оформлення всіх документів, необхідних для визначення розміру відшкодування шкоди, відповідно до вимог пункту 35 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, не виконує свої зобов'язання щодо видачі працівникові на його вимогу довідки про роботу на підприємстві із зазначенням часу роботи і розміру заробітної плати відповідно до статті 49 КЗпП України; 10) стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 240 000,00 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року, яку залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання надати розмір та розрахунок середньомісячного заробітку по першій травмі 7 квітня 1995 року, розрахований відповідно до пункту 22 Правил № 472, надати розмір та розрахунок середньомісячного заробітку, що він мав до ушкодження здоров'я по повторній травмі 09 грудня 1997 року, а також поставити на облік нещасний випадок на виробництві 09 грудня 1997 року та скласти акт за формою Н-1 було закрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки набрали законної сили рішення суду, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
ОСОБА_1 16 жовтня 2023 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, які просить скасувати в частині вирішення позовних вимог про зобов'язання надати розмір та розрахунок середньомісячного заробітку по першій травмі 7 квітня 1995 року, розрахований відповідно до пункту 22 Правил № 472.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено, касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику: 1) надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року із зазначенням підстав для поновлення такого строку та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку; 2) сплатити судовий збір в розмірі 536,80 грн.
У листопаді 2023 року заявник надіслав клопотання про усунення недоліків касаційної скарги в якому порушує питання поновлення строку на касаційне оскарження та мотивує це тим, що ним вперше подано дану касаційну скаргу 12 серпня 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023року подану скаргу було повернуто заявнику через несплату судового збору. Вказану ухвалу заявник отримав поштою 13 жовтня 2023 року та 16 жовтня 2023 року звернувся повторно зі скаргою.
Матеріалами касаційного провадження підтверджено поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 16 жовтня 2023 року, що вбачається із штемпеля на поштовому конверті, який зданий до відділення Укрпошти, тобто з пропуском строку, встановленого
статтею 390 ЦПК України.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судових рішень заявником пропущено з поважних причин, Верховний Суд вважає за можливе його поновити.
Крім того, у поданому ОСОБА_1 клопотанні він повторно просить звільнити його від сплати судового збору. Вказує, що його позовні вимоги стосуються відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я. Зазначає про порушення його права на доступ до правосуддя, оскільки суди попередніх інстанцій звільнили його від сплати судового збору на підставі пункту 2 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» та довідки форми ОК-5 ПФУ.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Позов у цій справі не містить вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а тому заявник не звільнений від сплати судового збору на підставі вказаної норми закону.
Повторно звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 нових доказів на підтвердження майнового стану на момент подання касаційної скаргине надав.
Аргументи заявника про те, що суди попередніх інстанцій звільнили його від сплати судового збору, не підтверджують майновий стан заявника на час звернення до суду касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.
Отже, вимоги ухвали Верховного Суду від 08 листопада2023 року
заявникне виконав в повному обсязі, не сплатив судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Із матеріалів касаційного провадження вбачається, що заявником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 11 квітня 2023 року, а саме не сплачено судовий збір в розмірі 536,80 грн, тому суд вважає за необхідне продовжити заявнику строк для усунення недоліків у вказаній частині.
Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 127, 136, 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, поданої на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Копію цієї ухвали надіслати заявникові.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська