УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 757/1552/21-ц
провадження № 61-16427ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року у справі за заявою Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича про перегляд ухвали Київського апеляційного суду
від 10 квітня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича до прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора Бабенко Наталії Миколаївни про стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2021 року Фермерське господарство Бурки В. В. (далі - ФГ Бурки В. В.) звернулося до суду з позовом до прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора Бабенко Н. М. про стягнення моральної шкоди у розмірі
200 000 грн.
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 25 травня 2021 року позов ФГ Бурки В. В. залишив без задоволення.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ФГ Бурки В. В. оскаржило його в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд ухвалою від 10 квітня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФГ Бурки В. В. на рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року відмовив на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
У жовтні 2023 року ФГ Бурки В. В. звернулося до апеляційного суду із заявою про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року за нововиявленими обставинами.
Заява мотивована тим, що 07 жовтня 2023 року ФГ Бурки В. В. отримало лист від Печерського районного суду міста Києва, що підтверджує наявність нововиявлених обставин для перегляду ухвали Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року. Заявник зазначає, що у листі Печерський районний суд міста Києва повідомив, що у матеріалах справи № 757/1552/21-ц міститься повідомлення, що зазначена цивільна справа буде розглядатися суддею одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, підтвердження про отримання повідомлення ФГ Бурки В. В. (
АДРЕСА_1 ) в матеріалах справи відсутнє.
Отже, заявник вважає, що дані обставини спростовують факти, що були покладені в основу ухвали Київського апеляційного суду від 10 квітня
2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Посилаючись на вищевказане, ФГ Бурки В. В. просило суд задовольнити заяву про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року за нововиявленими обставинами, скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 10квітня 2023 року, апеляційну скаргу ФГ Бурки В. В. на рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року задовольнити.
Київський апеляційний суд ухвалою від 10 листопада 2023 року у відкритті провадження за заявою ФГ Бурки В. В. про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року за нововиявленими обставинами відмовив.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, про перегляд якої просить заявник, в розумінні процесуального закону не є остаточним судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи. Отже, правових підстав для задоволення заяви ФГ Бурки В. В. про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року за нововиявленими обставинами немає.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2023 року, ФГ Бурки В. В. просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року
і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення апеляційним судом норм процесуального права).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтями 4, 5 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Апеляційний установив, що у січні 2021 року ФГ Бурки В. В. звернулося до суду з позовом до прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора Бабенко Н. М. про стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000 грн.
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 25 травня 2021 року позов ФГ Бурки В. В. залишив без задоволення.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ФГ Бурки В. В. оскаржило його в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд ухвалою від 10 квітня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФГ Бурки В. В. на рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року відмовив на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
У жовтні 2023 року ФГ Бурки В. В. звернулося до апеляційного суду із заявою про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року за нововиявленими обставинами.
Київський апеляційний суд ухвалою від 10 листопада 2023 року у відкритті провадження за заявою ФГ Бурки В. В. про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 рокуза нововиявленими обставинами відмовив.
Звертаючись до апеляційного суду із заявою про перегляд судового рішення, ФГ Бурки В. В. послалося на лист Печерського районного суду міста Києва, що підтверджує наявність нововиявлених обставин для перегляду ухвали Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року, який заявник отримав 07 жовтня 2023 року.
Відповідно до частинпершої, другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з частиною п'ятою статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
При постановленні ухвали апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, а тому не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Прийняття судом до розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об'єктом перегляду за нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а, отже, процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
Верховний Суд у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 463/6259/15-ц (провадження № 61-2146св18), від 03 червня 2021 року у справі № 2-1210/11 (провадження №61-1537св21), від 08 червня 2021 року у справі № 2-1207/2011 (провадження № 61-1546св21) зазначив, що «ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; про скасування рішення третейського суду; про видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду».
Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року у справі
№ 461/11703/15-ц (провадження № 61-2382св20) зробив висновок, що «перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалені за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення. При цьому, ухвалами, якими закінчено розгляд справи, і які можуть бути предметом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.
Разом із тим, інші ухвали судів не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не відносяться до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 127/2-н-439/09 (провадження № 61-18192св18), від 06 березня 2020 року у справі
№ 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19). Відповідно, не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами і судові рішення судів апеляційної інстанції, ухвалені за результатами апеляційного перегляду ухвал судів першої інстанції, які не відносяться до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Таким чином, за змістом вказаної норми цивільного процесуального
законодавства, постанова апеляційного суду, якою виконавчий лист визнано таким, що не підлягає виконанню, як судове рішення суду апеляційної інстанції, що постановлене за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, якою не закінчено розгляд справи, не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами».
У постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 2-1244/11 (провадження
№ 61-6739св22) Верховний Суд вказав, що «прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а, отже, процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами».
Тобто, ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, тобто не є об'єктом перегляду у відповідний спосіб, а, отже, не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
Таким чином, встановивши, що ухвала апеляційного суду, про перегляд якої за нововиявленими обставинами ставить питання заявник, не є об'єктом перегляду у відповідний спосіб, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Частиною шостою статті 394 ЦПК України передбачено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Наведені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції приписів процесуального законодавства не знайшли підтвердження, а тому підстав для скасування ухвали Київського апеляційного суду
від 10 листопада 2023 року у справі № 757/1552/21-ц немає.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року у справі за заявою Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича до прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора Бабенко Наталії Миколаївни про стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк