ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/3184/23
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., при секретарі судового засідання Орловській М.Л., розглянувши матеріали справи
за позовом Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці
до фізичної особи - підприємця Шеромової Тетяни Василівни, м. Чернівці
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях
про стягнення заборгованості в сумі 132976,58 грн
представники:
від позивача - Ткач В.Д., довіреність від 28.08.2023
від відповідача - Шеромов В.Д., ордер від 22.08.2023 №106766
від третьої особи - не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи - підприємця Шеромової Тетяни Василівни про стягнення заборгованості в сумі 132976,58 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.10.2009 №238 та договору №238-1 від 20.10.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 01.07.2023 в розмірі 87881,22 грн. основного боргу за оренду, 35152,49 грн. ПДВ, 2566,82 грн. податок за землю, 7356,05 грн. експлуатаційні витрати, 20,00 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, підготовче засідання призначено на 22.08.2023. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов до 14.08.2023, позивачу надати відповідь на відзив до 22.08.2023.
07.08.2023 до суду подані письмові пояснення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, в яких третя особа просить задовольнити позов.
13.09.2023 до суду подано відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що не здійснював господарську діяльність в орендованому приміщенні та в період з 12.03.2020 до 15.07.2021 відповідач звільнений від сплати орендної плати згідно умов Договору та вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Позивач подав до суду 26.09.2023 відповідь на відзив, де просить задовольнити позов.
28.09.2023 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях подало відповідь на відзив, де зазначило про зменшення розміру орендної плати орендарю на 50% на період дії карантину через неможливість використання об'єкта оренди в спірному періоді через встановлені заборони. Крім того, відповідач не надав доказів у підтвердження позбавлення його в доступу до орендованого об'єкта. Доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин ч.6 ст.762 ЦК України є необґрунтованими. Заперечення проти позову з підстав неможливості використання орендованого майна через його непридатність спростовуються не тільки правом орендаря, але й обов'язком здійснювати необхідний ремонт та утримування орендованого майна.
10.11.2023 представник відповідача подав додаткові пояснення у справі.
20.11.2023 позивач подав клопотання про долучення до справи розрахунку заборгованості.
01.12.2023 позивач подав клопотання про приєднання до матеріалів справи розрахунку заборгованості відповідача.
За результатами підготовчого засідання 11.12.2023 вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, а відтак суд прийняв протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та за письмовою згодою сторін розпочав розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 11.12.2023 представник позивача просив задовольнити позов, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
20.10.2009 року між Регіональним відділенням ФДМУ по Чернівецькій області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (орендодавець) та ФОП Шеромовою Т.В. (орендар) укладено договір оренди № 238 нерухомого майна, що належить до державної власності на нежитлові вбудовані приміщення підвалу будівлі гуртожитку №5 (літ.А) площею 298,4 кв.м., розміщені за адресою м. Чернівці, вул. Стасюка, 4б, що перебувають на балансі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи (студентська їдальня), терміном на 5 років.
Згідно пункту 1.1. цього договору об'єктом оренди за договором № 238 від 20.10.2009 року є нежитлові вбудовані приміщення підвалу будівлі гуртожитку №5 (літ.А) Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича загальною площею 298,4 кв.м., які є частиною гуртожитку.
Розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку (червень 2009 року) становить без ПДВ - 4684,30 грн (п. 3.1. договору оренди).
Відповідно до п. 3.5. договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні (50% до 50 %) не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно з п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з орендаря до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 3.11. договору оренди у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.
Пунктом 5.2. Розділу 5 “Обов'язки орендаря” договору визначений обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується “Призначення платежу” за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).
Згідно п.5.10. договору, сторони встановили обов'язок здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна, в т.ч. про компенсацію плати податку за землю та надання комунальних послуг Орендарю.
В разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання) сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені за весь період оренди по день фактичного повернення майна Балансоутримувачу по акту передачі - приймання (п.5.14. договору).
Цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 20.10.2009 року до 19.10.2014 року включно (п. 10.1. договору оренди).
Пунктом 10.5. договору оренди передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, при наявності згоди балансоутримувача. В той же час пролонгація вказаного договору у визначеному вище порядку буде можливою лише за умови, якщо інше не буде передбачено законодавством на момент закінчення строку дії цього договору.
В пункті 10.7 договору оренди сторони погодили, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, систематично (протягом трьох місяців підряд) не вносить орендну плату за користування державним майном.
У відповідності до п. 10.10. Договору оренди у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Балансоутримувач у трьохденний термін з моменту підписання акту приймання-передавання з орендарем повинен надати орендодавцю один примірник акту приймання-передавання підписаного орендарем та балансоутримувачем.
Відповідно до акту № б/н від 20.10.2009 року приймання-передавання балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення підвалу будівлі гуртожитку №5 (літ.А) Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, загальною площею 298,4 кв.м., які є частиною гуртожитку, з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи (студентська їдальня).
16.10.2014 року між регіональним відділенням ФДМУ та ФОП Шеромовою Т.В. укладений додатковий договір до договору оренди № 238, яким продовжено дію цього договору на 5 років, а саме: з 20.10.2014 року по 19.10.2019 року включно, а також внесені зміни до пунктів цього договору оренди.
20.10.2014 між Чернівецьким національним університетом ім. Ю. Федьковича (Балансоутримувач) та ФОП Шеромовою Т.В. (Орендар) укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. За п.1.1. договору, Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, Стасюка, 4 б (Небесна Сотня), загальною площею 298,4 м2 , а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором. Орендар зобов'язувався згідно п.2.2.3. договору не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача за санітарне обслуговування прибудинкової території відповідно до займаної площі Приміщення, плату за землю, а також за комунальні послуги.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.02.2020 року у справі № 926/2764/19, яке набрало законної сили 23.06.2020 року на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду, задоволено позов ФОП Шеромової Тетяни Василівни до Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та зобов'язано орган приватизації укласти додатковий договір з позивачем, яким продовжити дію договору № 238 від 20 жовтня 2009 року строком на 3 роки шляхом внесення змін до п. 10.1 договору № 238 від 20 жовтня 2009 року та внести зміни до п. 3.1 договору №238 від 20 жовтня 2009 року оренди нерухомого майна, що належить до державної власності з урахуванням висновку про вартість майна, затвердженого наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернівецькій області Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 18 жовтня 2019 року № 123-0М.
30.11.2020 року на виконання вказаного рішення суду по справі №926/2764/19 між орендодавцем та орендарем укладений додатковий договір до договору оренди №238 від 20.10.2009 року (із змінами). Відповідно до цього додаткового договору строк оренди продовжено по 19.10.2022 року включно, розмір орендної плати з урахуванням висновку про вартість майна, затвердженого наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернівецькій області Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, визначено за базовий місяць оренди (вересень 2019 року), починаючи з 20.10.2020 року, в розмірі 18289,40 грн.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Обов'язок щодо сплати орендних платежів аналогічного змісту передбачений також ст.ст. 285, 286 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Нормами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини четвертої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
До спірних правовідносин застосовуються положення Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов'язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.
Згідно ч. 4 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Частиною 1 ст. 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, відповідач з моменту прийняття в оренду нежитлових приміщень згідно п.п. 3.5. та 5.2. договору оренди №238 та згідно п.2.2.3. договору про відшкодування витрат №238-1 зобов'язувався не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; вносити плату на рахунок Балансоутримувача за санітарне обслуговування прибудинкової території відповідно до займаної площі Приміщення, плату за землю, а також за комунальні послуги.
15.07.2021 укладений Додатковий договір про дострокове розірвання договору оренди №238 від 20.10.2009.
25.08.2021 працівниками Балансоутримувача встановлено факт звільнення орендованих нежитлових приміщень, про що складений Акт обстеження.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідача існує борг за період з березня 2020 року по серпень 2021 року в сумі 132976,58 грн, з них 87881,22 грн. орендна плата 50%, 35152, 49 грн ПДВ на 100% оренди, 2566,82 грн податок за землю, 7356,05 грн експлуатаційні витрати, 20,00 грн пеня.
Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що виникнення боргу за березень з урахуванням умов договору можливе лише за оренду плату та витрати балансоутримувача за лютий. Однак 19.03.2020 відповідач сплатив позивачу 13293,51 грн. за лютий 2020, що підтверджується платіжними документами. Щодо заборгованості, яка виникла з квітня 2020, то відповідач зазначає, що у зв'язку із запровадженням карантинних заходів та обмежень, встановлених Кабінетом Міністрів України, орендоване приміщення не могла використовувати в період з 12.03.2020 до 15.07.2021 (дати розірвання Договору №238), оскільки діяли законні заборони та обмеження. Відтак, відповідач звільнений від сплати орендної плати в спірному періоді згідно умов Договору №238 та вимог чинного законодавства. Крім того, додатковою підставою для звільнення від сплати орендної плати в періоді з 02.11.2020 до 15.07.2021 є непридатний стан приміщення, що позбавило відповідача можливості здійснювати господарську діяльність згідно умов Договору №238, що передбачено ч.6 ст.762 ЦК України. Також, відповідач зазначає, що вищевикладені обставини встановлені рішеннями Господарського суду Чернівецької області в справах №926/1115/21, №926/5278/21, які набрали законної сили.
За приписами підпункту 6 пункту 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)” № 530-IX від 17.03.2020 р. (в редакції Закону № 1071-ІХ від 10.12.2020 р.) на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) суб'єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: “ 14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу”.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 13 квітня 2020 року № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: “ 14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб'єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб”.
Відповідно до ч. 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Так, виходячи з аналізу наведених положень, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України норма визначає в якості підстави для звільнення від зобов'язання по сплаті орендної плати об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Аналогічна позиція викладена в постановах ВС від 30.06.2020 року у справі № 915/1046/19, від 18.08.2020 року у справі № 910/10657/19, від 17.11.2020 р. у справі № 925/1289/19.
Факти щодо неможливості використання відповідачем орендованих приміщень згідно договору оренди №238 за цільовим призначенням встановлені судовим рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2021 в справі №926/1115/21 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до фізичної особи - підприємця Шеромової Тетяни Василівни про розірвання договору оренди № 238 від 20.10.2009 року, зобов'язання звільнити та передати нежитлові вбудовані приміщення по акту приймання-передавання Чернівецькому національному університету ім. Ю. Федьковича (третя особа без самостійних вимог) та стягнення заборгованості з орендної плати в період з квітня 2020 по 17.02.2021 в сумі 54348,28 грн, інфляційних втрат в сумі 1542,05 грн, пені в сумі 2889,60 грн та 3 % річних в сумі 707,25 грн.
Так, вищезгаданим судовим рішенням у справі №926/1115/21 встановлено таке.
Враховуючи введення на території України та в регіоні (Чернівецькій області та м.Чернівці) карантинних заходів, наявність відповідного сертифікату про форс-мажорні обставини, проведення ремонтних робіт третьою особою та прорив труби теплопостачання, відповідач не могла використовувати нежитлове приміщення, розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. Стасюка, 46, яке передане йому в оренду згідно договору оренди № 238 нерухомого майна від 20.10.2009 року, за цільовим призначенням в період з 12 березня по 30 червня 2020 року (на підставі постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211 (зі змінами), сертифікат № 3100-20-1087 (вих. № 1010/05-4 від 23.06.2020 року) Торгово-промислової палати України та протоколами ТЕБ Чернівецької ОДА №35 від 22.06.2020 року, №37 від 26.06.2020 року, №38 від 30.06.2020 року), з 24 серпня по 20 вересня 2020 року (введено “червоний” рівень епідемічної небезпеки в м. Чернівці згідно постанови КМУ від 22.07.2020 року № 641), з 19 жовтня 2020 року по 31 січня 2021 року (введено “червоний” рівень епідемічної небезпеки в м. Чернівці згідно протоколів Державної комісії ТЕБ № 37 від 15.10.2020 року, № 39 від 23.10.2020 року, № 40 від 30.10.2020 року та № 41 від 06.11.2020 року, здійснювався ремонт згідно договору підряду та листів ЧНУ, заборона діяльності їдалень згідно постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року) через обставини, за які він не відповідає, що у відповідності до вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України та Постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15 липня 2020 року “Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину” є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати за період з 12 березня по 30 червня 2020 року, з 24 серпня по 20 вересня 2020 року, з 19 жовтня 2020 року по 31 січня 2021 року.
Отже, за період з 20.10.2019 року по 29.02.2020 року (недоїмка у зв'язку із застосуванням нової оцінки), з 01.03.2020 року по 11.03.2020 року (11 днів березня до введення карантину), з 01.07.2020 року по 23.08.2020 року (послаблення карантину), з 21.09.2020 року по 18.10.2020 року (“помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки в м. Чернівці) відповідач зобов'язаний був сплачувати орендну плату.
Щодо заборгованості по сплаті орендної плати з 31.01.2021 по 25.08.2021, суд зазначає таке.
05 жовтня 2020 року між Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича і Приватним підприємством “ДВІРБУД” укладено Договір № 426. Згідно пункту 1.1. Договору № 426, Підрядник зобов'язується виконати Замовникові роботи по капітальному ремонту санвузлів, систем водопостачання та каналізації гуртожитку № 5 ЧНУ ім. Ю. Федьковича по вул. Небесної Сотні, 4-б в м. Чернівці (Код ДК 021:2015 - 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи) згідно із поданою тендерною пропорцією та затверджено проектно-кошторисною документацією, а Замовник - прийняти належним чином і оплатити такі роботи.
Відповідно до пункту 5.1. Договору № 426, Строки виконаних робіт: - до 15.12.2020.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.04.2022 у справі №926/5278/21 відмолено в задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до фізичної особи - підприємця Шеромової Тетяни Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича про стягнення заборгованості по орендній платі з лютого 2021 по 15.07.2021 та неустойки за несвоєчасне повернення державного майна.
Зокрема, судом встановлено наявність обставин, що не залежали від відповідача, та в силу частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України звільняють його від плати за час, за який об'єкт оренди ним не використовувався. Оскільки, неправомірне перешкоджання здійснення господарської діяльності відповідача, у зв'язку із виконанням ремонтних робіт на замовлення Балансоутримувача орендованого приміщення унеможливлює використання об'єкту оренди, порушує положення укладеного договору, суперечить змісту його укладення та загальним засадам цивільного законодавства.
Також в межах справи №926/5278/21 встановлено, що згідно Доповідної записки представників позивача від 02 серпня 2021 року, 30 липня 2021 року відбувся огляд приміщення за участю представників сторін, з метою засвідчення факту звільнення орендованого приміщення. Однак, звільнення вказаних приміщень не відбулося через значні обсяги побутового сміття та розбіжності щодо заборгованості з орендної плати та пені.
При цьому, звітом про проведення технічного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 27 липня 2021 року встановлено, що при виконанні робіт по капітальному ремонту санвузлів, систем водопостачання та каналізації гуртожитку за Договором підряду №426, місцями пошкоджено кладку стін, в стінах пробиті та не зароблені отвори, руйнування цегляної кладки, спостерігаються сліди замокання від неправильного встановлення каналізаційних труб, внаслідок чого на стелі утворились замокання та цвілі (пліснявки). Крім цього, при виконанні робіт з влаштування каналізаційних труб місцями розібрано та не відновлено покриття з керамічної плитки.
Листом від 12 серпня 2021 року, Відповідач звернулась до Позивача, для направлення 25 серпня 2021 року на 11:00 представника, з метою засвідчення факту звільнення орендованого приміщення.
Актом обстеження від 25 серпня 2021 року за участю представників сторін, встановлено факт звільнення нежитлових приміщень, орендованих за договором оренди від № 238. Ключі від орендованого приміщення у кількості 1 штуки передано завідуючій гуртожитку № 5 ЧНУ.
Таким чином, судом встановлені обставини, що не залежали від волі відповідача в період з 31.01.2021 по 25.08.2021 та в силу частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України звільняють його від плати за час, за який об'єкт оренди ним не використовувався.
Відповідно до положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У контексті спірних правовідносин, слід зазначити, що преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Аналогічна правова позиція про правило преюдиції висвітлена у постановах Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №924/136/18, від 20.04.2023 у справі №904/9376/21 (п. 7.17).
З урахуванням визначених вище періодів, в яких відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату, суд здійснив перерахунок суми основного боргу зі сплати орендної плати за період з 01.03.2020 року по 11.03.2020 року - 3287,14 грн (11 днів березня до введення карантину - із розрахунку 50% орендної плати), за період з 01.07.2020 року по 23.08.2020 року - 8116,98 грн (за липень - 4664,15 грн, за 23 дні серпня - 3452,83 грн, із розрахунку 50 % орендної плати), за період з 21.09.2020 року по 18.10.2020 року - 4302,85 грн (за 10 днів вересня - 1559,37 грн, за 18 днів жовтня - 2743,48 грн, із розрахунку 50 % орендної плати). Таким чином загальний розмір боргу з орендної плати за вказані періоди, а саме з 01.03.2020 по 31.01.2021 (за виключенням періоду дії карантинних обмежень) становить 15706,97 грн. в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Натомість в період з 31.01.2021 по 25.08.2021, за який об'єкт оренди не використовувався, відповідач звільнений від сплати орендної плати в силу частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, а також в зв'язку з припиненням 15.07.2021 дії договору оренди № 238, а тому в задоволенні позову про стягнення боргу з орендної плати в цій частині суд відмовляє.
Щодо позовних вимог про стягнення податку на додану вартість.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича є платником податку, індивідуальний податковий номер юридичної особи - 20712424122, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 33031131.
Відповідно до пункту 3.2 Договору оренди № 238 від 20.10.2009 нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Згідно розрахунку позивача за період з березня 2020 по серпень 2021 сума ПДВ (100% від орендної плати) становить 35152,49 грн.
Натомість за розрахунком суду сума ПДВ, виходячи з вище визначених періодів в яких відповідач зобов'язаний був сплачувати орендну плату, складає 4202,04 грн.
Одночасно суд зазначає, що згідно рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2021 року в справі №926/1115/21 не стягувалось ПДВ з орендної плати по спірному договору на користь Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Пунктом 3.7. договору оренди державного майна №238 від 20.10.2009 року передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з орендаря до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 15.03.2020 року по 18.03.2020 року становить 20,00 грн.
Однак, приймаючи до уваги встановлення судом обґрунтованим нарахування позивачем відповідачу орендної плати, а саме з 01.03.2020 року по 11.03.2020 року, з 01.07.2020 року по 23.08.2020 року, з 21.09.2020 року по 18.10.2020 року (за виключенням періоду дії карантинних обмежень по забороні роботи закладів харчування, проведення ремонтних робіт та прориву труби теплопостачання), відповідно відсутні підстави для нарахування пені в ці періоди дії вказаних карантинних обмежень по забороні роботи закладів харчування, проведення ремонтних робіт та прориву труби теплопостачання. За наведених обставин, суд відмовляє у стягненні пені в сумі 20,00 грн у зв'язку із безпідставністю її нарахування.
Щодо позовних вимог про стягнення 2566,82 грн. податку за землю, 7356,05 грн експлуатаційних витрат.
Як встановлено судом, 20.10.2014 між Чернівецьким національним університетом ім. Ю. Федьковича (Балансоутримувач) та ФОП Шеромовою Т.В. (Орендар) укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. За п.1.1. договору, Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, Стасюка, 4 б (Небесна Сотня), загальною площею 298,4 м2 , а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.
Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим Договором. Розмір плати за обслуговування прибудинкової території визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат із урахуванням плати за землю) та комунальні послуги Балансоутримувача (п.2.1.1. Договору).
Так, сторонами складений та підписаний розрахунок відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, додаток до Договору №238/1 від 01.01.2017 року, де плата за землю становить 150,99 грн.
Також сторони узгодили розрахунок на відшкодування комунальних послуг, який є додатком до угоди №238-1 від 01.01.2020 року, де обслуговування прибудинкової території становить 365,10 грн. Доказів збільшення вартості таких робіт до матеріалів справи не додано.
Орендар зобов'язувався згідно п.2.2.3. договору не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача за санітарне обслуговування прибудинкової території відповідно до займаної площі Приміщення, плату за землю, а також за комунальні послуги.
За розрахунком позивача заборгованість з березня 2020 по серпень 2020 по сплаті податку за землю - 35152,49 грн., по експлуатаційних витратах - 7356,05 грн.
Суд здійснив розрахунок заборгованості за виключенням періоду дії карантинних обмежень по забороні роботи закладів харчування, проведення ремонтних робіт та прориву труби теплопостачання та встановив, що розмір боргу з податку за землю становить 401,01 грн, борг по експлуатаційних витратах складає 1036,53 грн., в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню, в іншій частині позову суд відмовляє.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з оренди - 15706,97 грн., ПДВ - 4202,04 грн., експлуатаційних витрат - 1036,53 грн., податку на землю - 401,01 грн., а разом - 21 346, 55 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В іншій частині - суд відмовляє у задоволенні позову за необґрунтованістю.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Шеромової Тетяни Василівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58002, м. Чернівці, вул.М.Коцюбинського, 2, код 02071240) заборгованість 21 346, 55 грн, судовий збір 430,86 грн на рахунок: ДКСУ м. Київ МФО 820172, код платника 020712424122, код 02071240, борг на рахунок НОМЕР_2 , судові витрати на рахунок НОМЕР_3 .
3. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст.240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2023.
Суддя В.В.Дутка