Справа № 743/1607/23 Головуючий у 1 інстанції Кореньков А. А.
Провадження № 33/4823/976/23
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Допи В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Допи В.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , військовослужбовець,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 30 вересня 2023 року о 20 год. 01 хв., в смт Радуль, Чернігівського району та області, по вул. Михньова, 79, ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння; огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія із застосуванням приладу «Алкофор 505, результат огляду - 1,678 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Допа В.І. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях її підзахисного складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на порушення, допущені працівниками поліції при проведенні процедури огляду на стан сп'яніння водія. Зокрема, було порушення вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 №1376, а саме відсутні відомості про технічний прилад, який був застосований для проведення огляду на стан сп'яніння та сертифікат на нього, а також дані про його повірку. Крім того, направлення на огляд водія не складалось працівником поліції, а ні до проведення освідування, а ні під час оформлення протоколу. Апелянт, посилаючись на ст.62 Конституції України, наголошує, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердила його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника Допи В.І., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №184403 від 30.09.2023, ОСОБА_1 , 30 вересня 2023 року о 20 год. 01 хв., в смт Радуль, Чернігівського району, по вул. Михньова, 79, керував автомобілем Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія із застосуванням приладу «Алкофор 505,№14017, результат огляду - 1,678 проміле, тест №0039, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються роздруківкою приладу Алкофор 505-14017 від 30.09.2023, згідно з якою результат продування ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 1,678 проміле, з результатом останній погодився, проте від підпису на роздруківці відмовився (а.с.4).
З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції; під час спілкування у поліцейських виникла підозра про перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, про що йому було повідомлено; водій не заперечував, що вживав спиртні напоїв. Працівниками поліції йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в лікарні; останній погодився пройти огляд саме на місці зупинки транспортного засобу; за результатом огляду було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат - 1,678 проміле. Після проведеного огляду на місці, водій ОСОБА_1 погодився з його результатом.
Доводи апелянта про відсутність інформації щодо технічного приладу, яким здійснювався огляд на стан сп'яніння, його сертифікат та дані про повірку, є неспроможними, з огляду на таке.
Згідно з переліком технічних засобів, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння належать газоаналізатори «AlcoQuant 6020», «Alcotest 6510», «Alcotest 6810», «Alcotest 6820», «Alcotest7410 Plus com», «Алконт 01», який у подальшому був розширений та до нього внесений газоаналізатор «Алкофор».
Усі види вказаних газоаналізаторів зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529. На даний час ведення цього реєстру скасовано.
Газоаналізатор «Алкофор 505» відповідає затвердженому типу, був зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки й отримав «Сертифікат про затвердження типу засобів вимірювальної техніки» №UA-МІ/1-3161-2015 від 30 березня 2015 року. Відповідно до вказаного Свідоцтва, газоаналізатор «Алкофор» зареєстрований у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3577-14.
Крім того, газоаналізатор «Алкофор» пройшов процедуру оцінки відповідності ДП «Укрметртестстандарт» та отримав Сертифікат перевірки типу, який чинний до 28 листопада 2027 року.
Твердження апелянта, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння складалося вже після оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими, так як направлення виписано під час складання протоколу про адмінправопорушення.
Крім того, направлення видається лише у разі відмови водія від огляду на місці зупинки транспортного засобу або у разі незгоди з результатами такого огляду, чого у даному випадку не було.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Допи В.І. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний