ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
іменем України
13 грудня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/2101/23
Головуючий у першій інстанції - Циганко М. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1371/23
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.
секретар Шкарупа Ю.В.
Заявник: Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович
Боржник: ОСОБА_1
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 вересня 2023 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрія Михайловича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (суддя Циганко М.О.), постановлену у м. Прилуки,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 приватний виконавець Приходько Ю.М. звернувся до суду із поданням в якому просив звернути стягнення на належну боржнику ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1636 га, кадастровий номер 7424188801:01:000:0120, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Подання мотивоване тим, що 03 лютого 2023 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження 70931903 з виконання виконавчого листа № 2-2060/2010 виданого 03 січня 2023 року Прилуцьким районним судом Чернігівської області відносно ОСОБА_1 щодо стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 14 листопада 2007 року у розмірі 936186,27 грн, а також по 850 грн судових витрат та 60 грн витрат ІТЗ з кожного. Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена боржнику 06 лютого 2023 року рекомендованим листом. У ході проведення виконавчих дій було встановлено, що у боржника відсутні кошти чи рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача у повному обсязі. Будинок який належить ОСОБА_1 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 переданий боржником в іпотеку для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором за яким стягується заборгованість. Земельна ділянка земельна ділянка площею 0,1636 га, кадастровий номер 7424188801:01:000:0120 на якій він знаходиться також перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2007 року, але не зареєстрована в установленому законом порядку, в зв'язку з чим він звернувся до суду з зазначеним поданням в порядку ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 440 ЦПК України.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. Ухвала мотивована тим, що подання приватного виконавця є передчасним, оскільки представлені списки згрупованих відправлень від 06 лютого 2023 року з службовим чеком про відправку не є доказом отримання боржником рекомендованого поштового відправлення від приватного виконавця, що спростовує його доводи про обізнаність ОСОБА_1 про відкрите виконавче провадження відносно неї та про її ухилення від виконання рішення суду.
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове про задоволення подання приватного виконавця. Вказує на те, що виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечить ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» за приписами якої копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється поштовим відправленням, та боржник вважається повідомлений. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Такий висновок викладений у постановах Верховного суду від 28 січня 2021 року у справі 643/8028/18, від 18 березня 2021 року у справі 520/10954/15-ц, від 26 липня 2021 року у справі 757/33710/14-ц, від 11 серпня 2021 року у справі 619/4981/13-ц, від 17 серпня 2022 року у справі 404/6999/13, від 20 вересня 2022 року у справі 203/4640/21, від 16 грудня 2022 року у справі 757/2272/14.
Приватним виконавцем Приходько Ю.М. подано до суду відзив за змістом аналогічний доводам апеляційної скарги до якого не додано доказів направлення його іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону не відповідає судове рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження'у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Застосування судом положень частини десятої статті 440 ЦПК України та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише в тому випадку, коли виконавцем вичерпано всі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09 (провадження № 61-8383св18) та постанові від 23 січня 2019 року у справу № 522/6400/15-ц (провадження № 61-19786св18).
При розгляді справ указаної категорії необхідно враховувати, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, а невиконання судових рішень є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
По справі встановлено, що 03 лютого 2023 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження 70931903 з виконання виконавчого листа № 2-2060/2010 виданого 03 січня 2023 року Прилуцьким районним судом Чернігівської області відносно ОСОБА_1 щодо стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 14 листопада 2007 року у розмірі 936186,27 грн, а також по 850 грн судових витрат та 60 грн витрат ІТЗ з кожного. Стягувачем у виконавчому провадженні є ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а боржником є ОСОБА_1 .
Приватним виконавцем вживалися визначні Законом України «Про виконавче провадження» заходи для виконання рішення суду, а саме: винесена постанова про звернення стягнення на майно боржника, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, та направлені відповідні запити з метою виявлення коштів та майна боржника. У ході проведення виконавчих дій було встановлено, що кошти у боржника в банківських установах відсутні, транспортні засоби за ним не зареєстровані. Належний боржнику будинок за адресою: АДРЕСА_1 має іпотечне обтяження 37513571 за іпотечним договором від 14 листопада 2007 року за реєстровим 2340 (іпотекодержатель ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»), а земельна ділянка за цією ж адресою площею 0,1636 га (кадастровий номер 7424188801:01:000:0120, належна боржнику відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 листопада 2007 року за реєстровим 2331, не зареєстрована в установленому законом порядку.
На підтвердження направлення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем надано список рекомендованих відправлень поданих у ВПЗ 13 в м. Чернігові та службовий чек.
Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Колегія апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо передчасності поданого приватним виконавцем подання через відсутність доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки в матеріалах справи є належні докази направлення боржнику ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі: АДРЕСА_2 , що за вимогами ч.1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», вважається належним повідомлення боржника.
Схожі висновки викладені у постановах Верховного суду від 28 січня 2021 року у справі 643/8028/18, від 18 березня 2021 року у справі 520/10954/15-ц, від 26 липня 2021 року у справі 757/33710/14-ц, від 11 серпня 2021 року у справі 619/4981/13-ц, від 17 серпня 2022 року у справі 404/6999/13, від 20 вересня 2022 року у справі 203/4640/21, від 16 грудня 2022 року у справі 757/2272/14.
Європейський суд з прав людини в пункті 26 рішення у справі «Глоба проти України» відзначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення у справі "Бурдов проти Росії" (Burdov v. Russia), заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява N 41510/98, п. 27). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України" (Fuklev v. Ukraine), заява N 71186/01, п. 84).
У пункті 27 рішення у справі "Глоба проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя (ч.1 ст.48 ч.7 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження).
Разом із цим, колегія суддів зауважує, що з урахуванням встановлених обставин, без задоволення вказаного подання є неможливим виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 листопада 2007 року шляхом звернення стягнення на майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належний боржнику, з огляду на єдину правову долю земельної ділянки та нерухомості на ній, оскільки належна боржнику земельна ділянка на якій розташований предмет іпотеки, не зареєстрована в установленому законом порядку.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» підлягає задоволенню, ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 вересня 2023 року необхідно скасувати, та прийняту нову постанову про задоволення подання приватного виконавця.
Керуючись ст. 374, 376 ч.1 п.3, 4, 381, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» задовольнити.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 вересня 2023 року - скасувати.
Подання приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрія Михайловича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку задовольнити.
Звернути стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: земельну ділянку площею 0,1636 га, кадастровий номер 7424188801:01:000:0120, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Повний текст постанови виготовлено 14.12.2023 року.
Головуючий: Судді: