Справа №591/5695/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1421/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Хуліганство
УХВАЛА
Іменем України
11 грудня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми за клопотаннями захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Зарічного районного суду м. Суми від 19.07.2023 у кримінальному провадженні № 591/5695/23,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
установила:
Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 19.07.2023 ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК, і йому призначене покарання у виді арешту строком на чотири місяці. На підставі ч. 1 ст. 71 КК повністю приєднана невідбута частину покарання за попереднім вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.05.2023 у виді штрафу в розмірі 32020 грн та визначене остаточне покарання у виді арешту строком на чотири місяці та штрафу в розмірі 32020 грн. Згідно ч. 3 ст. 72 КК покарання призначене за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.05.2023 у виді штрафу ухвалено виконувати самостійно.
12.09.2023 через Зарічний районний суд м. Суми захисник ОСОБА_10 звернувся з апеляційною скаргою на зазначений вирок суду разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження цього судового рішення, а 21.09.2023 безпосередньо до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга обвинуваченого також з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Клопотання обґрунтовані тим, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 296 КК розглядалося відповідно ст. 381, 382 КПК без виклику та повідомлення сторін, а про існування вироку від 19.07.2023 їм стало відомо лише 04.09.2023.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду обвинувачений та його захисник в судове засідання не з'явились, від ОСОБА_9 заява про розгляд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за його участю до апеляційного суду не надходила, а від захисника ОСОБА_10 надійшла письмова заява про розгляд клопотання у його відсутність, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд клопотань про поновлення процесуального строку за відсутності обвинуваченого та його захисника, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доводи прокурора ОСОБА_8 , яка заперечила про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих стороною захисту клопотань, колегія суддів вважає, що вказані вище клопотання обвинуваченого і його захисника задоволенню не підлягають з таких підстав.
Зокрема, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ст. 7 КПК), однією з яких є розумні строки, тобто такі, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, що забезпечують надійний захист законних iнтepeciв обвинуваченого (засудженого), iнтepeciв правосуддя, а також забезпечують обвинуваченому (засудженому) реальну можливість використати вci передбачені законом засоби захисту вiд обвинувачення. Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку законодавець і встановив процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого КПК.
Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК (ст. 113 КПК).
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 395 КПК, апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, через суд, який ухвалив судове рішення, а згідно п. 1 ч. 2 цієї статті апеляційна скарга може бути подана на вирок суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому правило дотримання тридцятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, більш ніж достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу або не подавати, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення (ч. 3 ст. 395 КПК), а процесуальні дії мають виконуватися у встановлені КПК строки; строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти (ч. 1 ст. 116 КПК). При цьому пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (ч. 1 ст. 117 КПК), а згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави; питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку; проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження; у кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності» (рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»). «Доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд» (рішення від 12.07.2007 у справі «Станков проти Болгарії»).
Особа, яка бажає подати апеляційну скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право, незважаючи на те, що ст. 117 КПК і містить положення щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку, оскільки строками визначаються часові межі існування правовідносин у кримінальному процесі, в яких повинно відбутися здійснення прав і виконання обов'язків учасниками (сторонами) кримінального провадження, а правові норми встановлюють не тільки «що» і «як» потрібно зробити, але і «в які строки», що є обов'язковим елементом поведінки відповідного суб'єкта кримінального провадження і виступає як один з показників правомірності юридичної діяльності учасників процесу.
Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта (ч. 2 ст. 381 КПК).
Відповідно вимог ч. 1, 5 ст. 382 КПК, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що вирок Зарічного районного суду м. Суми стосовно ОСОБА_9 ухвалений 19.07.2023 за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у спрощеному порядку (обвинувальний акт направлений у порядку ст. 301, 302 КПК в кримінальному провадженні № 12023205520000485 від 31.05.2023 відносно ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 296 КК і надійшов до суду першої інстанції 13.07.2023).
Отже, строк апеляційного оскарження вироку суду для осіб, які мають право його оскаржити, обчислюється з дня отримання такою особою копії судового рішення.
Водночас, з матеріалів провадження слідує, що копія вироку від 19.07.2023 була направлена цього ж дня на адресу учасників судового провадження, зокрема і обвинуваченому ОСОБА_9 та захиснику ОСОБА_10 (а. к. п. 128, 129).
За спливом строку на апеляційне оскарження, вирок щодо ОСОБА_9 набрав законної сили 19.08.2023 про що в матеріалах кримінального провадження наявне відповідне розпорядження голови суду (а. к. п. 133).
І тільки після набрання вироком суду від 19.07.2023 законної сили 12.09.2023 та 21.09.2023 захисник ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_9 звернулися з апеляційними скаргами на це судове рішення, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку, а наведені у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними (об'єктивними), оскільки учасники судового провадження повинні цікавитися результатами розгляду відомого їм кримінального провадження та мають можливість дізнатись ухвалене рішення.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів, тому поважними причинами необхідно вважати лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними саме до закінчення процесуального строку, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, реальними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає за необхідне відмовити захиснику та обвинуваченому в задоволенні їх клопотань про поновлення процесуального строку.
Керуючись ст. 395 і 399 КПК України, -
постановила:
Відмовити захиснику ОСОБА_11 та обвинуваченому ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Зарічного районного суду м. Суми від 19.07.2023.
Повернути захиснику ОСОБА_10 та обвинуваченому ОСОБА_9 їх апеляційні скарги разом з усіма доданими до них матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4