Ухвала від 12.12.2023 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

УХВАЛА

"12" грудня 2023 р. м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (645/5715/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатий В.О.

розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева"

в межах справи про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева».

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19.10.2023 передано цивільну справу №645/5715/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" про відновлення на роботі, проведення розрахунку по заробітній платі, стягнення моральної шкоди, витрат на придбання ліків, на проїзд, несплачену компенсацію за рік та середнього заробітку за рік - за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 09.11.2023 передано цивільну справу №645/5715/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" про відновлення на роботі, проведення розрахунку по заробітній платі, стягнення моральної шкоди, витрат на придбання ліків, на проїзд, несплачену компенсацію за рік та середнього заробітку за рік - за підсудністю до Господарського суду Харківської області, в провадженні якого перебуває справа №5023/10655/11 про банкрутство ДП "Завод імені В.О Малишева".

07.12.2023 матеріали справи № 645/5715/23 надійшли до Господарського суду Харківської області.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статті 162, 164 ГПК України з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

В залежності від предмету позову та суб'єктного складу сторін спірних правовідносин, позовна заява подається зокрема у порядку господарського судочинства (регулюється Господарсько процесуальним кодексом України та направляється в місцеві господарські суди).

Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви в господарському процесі регулюється ст. 162 ГПК України

Складовими частинами позовної заяви відповідно до ст. 215 ЦПК України є:

- вступна частина (у правому верхньому куті зазначаються найменування суду, до якого подається заява; прізвище, ім'я, по батькові чи найменування ЮО позивача і відповідача, третіх осіб, представників, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, паспортні дані та ідентифікаційні коди за наявності та код ЄДРПО якщо відповідач ЮО; ціна позову;

- описова частин - здійснюється виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

- мотивувальна частина - наводяться обґрунтування своєї правової позиції, вимог до відповідача, посилається на конкретні фактичні обставини справи та юридичні факти, які підтверджують його вимоги. При написанні даної частини позовної заяви слід посилатись на норми матеріального та процесуального права, рекомендації ВСУ, ЄСПЛ;

- прохальна частина - лаконічно та правильно юридично сформульовані безпосередньо позовні вимоги.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно ч. 1 ст. 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Дослідивши матеріали справи суд не вбачає можливим встановити зміст описової та мотивувальної частини позовної заяви поданої ОСОБА_1 (вх.№5160/23 від 07.12.2023), а також чітко визначену прохальну частину позову.

Відповідно до ч.3 п.2 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

Суд зазначає, що в позовній заяві позивачка не вказала: власний поштовий індекс, повне найменування відповідача ДП "Завод імені В.О Малишева" його місцезнаходження, індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та електронної пошти а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

У відповідності до п. 3 ч. 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В супереч вищезазначеним нормам позовна заява ОСОБА_1 (вх.№5160/23 від 07.12.2023) не містить зазначення ціни позову а також обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються або оспорюються.

Частиною 3 п.п.4,5,6,7,8,9,10 ст.162 ГПК України передбачає , що позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява не містить чіткого змісту позовних вимог, способу (способів) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні .

Крім того суд зазначає, що позовна заява не містить обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору ; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, приписами пункту 5 та 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують обставини обґрунтування позовних вимог з переліком документів та інших доказів, які додаються до заяви.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (частина 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу позивача на те, що стаття 91 Господарського процесуального кодексу України містить загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, зокрема, письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020, чинний від 01 вересня 2021 року) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

При огляді додатків до позовної заяви судом встановлено, що копії наданих до неї документів не відповідають вище викладеним вимогам, оскільки не засвідчені належним чином.

Крім того, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111). Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Дослідивши текст позовної заяви, судом встановлено , що позовна заява, серед іншого, містить, на думку суду, наступні вимоги: вимогу - про стягнення компенсації за відпрацьовані дні у розмірі 52 620,00 грн, що за своєю правовою природою є вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вимогу про стягнення моральної шкоди, витрат на придбання ліків, на проїзд у загальному розмірі 12 216,00 грн., вимогу про відновлення останньої на роботі, однак, чітко визначити із тексту позовної заяви прохальну частину позовної заяви СУД НЕ ВБАЧАЄ МОЖЛИВИМ.

Суд зазначає, що згідно з п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Суд звертає увагу, що вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється.

При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Позивачкою не надано доказів, що вона належить до категорії осіб, які в силу вимог Закону звільнені від сплати судового збору, а отже, позивачка повинна сплатити судовий у встановленому законом розмірі після конкретизації позовних вимог, а саме за вимоги майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за реквізитами Господарського суду Харківської області, а саме: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA768999980313121206083020653; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа).

За приписами п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положеннями статті 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

У відповідності до п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, належним доказом відправлення сторонам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Судом встановлено, що позивачем не було здійснено відправлення копії позовної заяви відповідачу в супереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, ч. 1 ст. 172 ГПК України .

У відповідності до п. 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовна заява на підставі статті 174 ГПК України підлягає залишенню без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву (вхідний номер 5160/23 від 07.12.2023) ОСОБА_1 .

2. Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме надати суду:

- чітко визначити прохальну частину позовної заяви та визначити позовні вимоги;

- докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі за реквізитами Господарського суду Харківської області, а саме: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA768999980313121206083020653; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа);

- зазначення поштового індексу позивача;

- повне найменування відповідача ;

- місцезнаходження відповідача ;

- індекс відповідача;

- ідентифікаційний код юридичної особи відповідача;

- відомі номери засобів зв'язку сторін, офіційної електронної адреси та електронної пошти ;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- зазначити ціну позову а також надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються;

- викласти належним чином зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивачка просить суд визначити у рішенні;

- викласти в позовній заяві обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги;

- зазначити в позовній заяві докази, що підтверджують вказані обставини;

- надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- подання до суду належних доказів відправлення копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів відповідачу (оригінал опису вкладення та документ, що підтверджує надання поштових послуг ) за адресою його місцезнаходження згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ;

- подання до суду засвідчених у відповідності до вимог чинного законодавства копій додатків до позовної заяви.

Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статті 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.О. Усатий