ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про визнання боржника банкрутом
"05" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1998/22
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Міньковський С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
розглянувши заяву Фізична особа ОСОБА_1
про неплатоспроможність Фізична особа ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1
за участю сторін:
керуючий реструктуризацією - ОСОБА_2 ,
пр-к боржника - ОСОБА_3 (в режимі вкз, адвокат),
пр-к АТ "Кредобанк" - не з'явився,
пр-к ПАТ "ПУМБ" - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 20.12.2022 в підготовчому засіданні, господарський суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , здійснив оприлюднення оголошення про відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи на веб-сайті Судової влади України (веб-сайт ВГСУ), призначив керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Корольова В.В.
Ухвалою від 16.02.2023 за результатом проведення попереднього засідання, суд ухвалив визнати розмір грошових вимог кредиторів: АТ "Кредобанк" на суму 271106,97 грн та 5368 грн судового збору; АТ "ПУМБ" на суму 22158,97 грн та 5368 грн судового збору, гр. ОСОБА_4 на загальну суму 407 166,54 грн та 5368 грн судового збору.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією з урахуванням ст. 123 Кодексу процедур банкрутсва організувати та провести збори кредиторів на якому вирішити питання щодо подальшої процедури неплатоспроможності боржника.
В подальшому, в судових засіданнях 03.08.2023, 12.09.2023, 28.09.2023, 26.10.2023 суд постановив протокольні ухвали про відкладення справи в підсумковому засіданні суду та відкладення клопотання арбітражного керуючого про затвердження порядку формування фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого, за згодою кредиторів, боржника та керуючого реструктуризацією з метою прийняття узгоджених рішень щодо подальшої процедури неплатоспроможності боржника або закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
На виконання приписів вищевказаних ухвал суду, 29.11.2023 за вх. №32778 від керуючого санацією Корольова В.В. надійшла заява - клопотання у справі №922/1998/22 з документами в обгрунтування про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів; призначення керуючим реалізації фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 942 від 11.07.2013, адреса: 61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 25, оф. 2А) та встановлення розміру оплати послуг арбітражного керуючого Корольова В.В. за виконання повноважень керуючого реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним своїх повноважень.
Від кредитора АТ "Кредобанк" 26.10.2023 надійшла заява про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , яка обгрунтовуєтся тим, що у боржника є дохід, який можливо виділити на погашення кредиторських вимог, однак боржник не бажає виділяти кошти для погашення боргу. Проте, боржник є працевлаштованою особою та отримує дохід у розмірі 16000 грн. При отриманні такого доходу, перехід до процедури погашення боргів є необгрунтованим, оскільки спрямований виключно на списання боргів, враховуючи те, що майно, яке підлягає реалізації та яке задовольнило би вимоги кредиторів у боржника відсутне.
На закритті провадження також наполягає кредитор ПАТ "ПУМБ", подавши відповідну заяву, ще 03.08.2023, посилаючить на недобросовісність боржника, зловживання боржиком правами щодо своєї неплатоспроможності, надання недостовірної інформації щодо свого майна кредиторам та суду.
Присутній в судовому засіданні керуючий реструтуризацією просить суд відмовити у задоволенні клопотання банків про закриття провадження у справі про неплатоспоможність ОСОБА_1 та задовольнити заяву керуючого реструктуризацією про перехід до процедури погашення боргів.
В судове засідання 05.12.2023 представник АТ "Кредобанк" не з'явився, проте надіслав суду письмове клопотання від 01.12. 2023 про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що не має можливості забезпечити участь у розгляді справи представника АТ"Кредобанк".
Представник кредитора ПАТ "ПУМБ" та гр. ОСОБА_4 також в судове засідання не з'явились, поважні причини суду не повідомили.
З вищенаведеного суд зазначає, що відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої ст.42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Проте, за змістом частини 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши відповідне клопотання.
Частина 1 ст. 202 ГПК України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Як було зазначено вище, представник кредитора АТ "Кредобанк" адвокат Павленко С.В., надіслав суду письмове клопотання від 01.12.2023 вх.32938 про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що не має можливості забезпечити участь у розгляді справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 представника АТ "Кредобанк".
Проте таке клопотання представника кредитора, на думку суду, не може бути судом задоволено, оскільки суд вже неодноразово 12.09.2023, 28.09.2023, 26.10.2023 відкладав розгляд справи у підсумковому засіданні суду та клопотання арбітражного керуючого про затвердження порядку формування фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого за згодою сторін, існує розумний строк проведення підсумкового засідання, який вже сплинув у справі про неплатоспрорможність ОСОБА_1 , враховуючи приписи ч.1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства, керуючим реструктуризацією було подано суду рішення зборів кредиторів від 03.10.2023, яким більшістю голосів кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів ФО ОСОБА_1 . Отже, враховуючи вищенаведене, кредитор, забезпечуючи власний інтерес, маючи відповідні права та обов'язками, визначені Кодексом з процедур банкрутсва та ГПК України, зобов'язаний піклуватися про участь у судовому засіданні свого представника АК "Кредобанк" з метою підтримання правової позиції щодо відмови про перехід до процедури погашення боргів та закриття провадження у справі.
Представник боржника у своїх письмових поясненнях - запереченнях на клопотання кредиторів АТ «ПУМБ» та АК "Кредобанк" про закриття провадження у справі про неспроможність ОСОБА_1 зазначив, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців із дня введення процедури реструктуризації боргів не може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до ч.11 ст.126 КУзПБ, враховуючи приписи Постанови ВСУ від 25.08.2021 по справі №925/473/20, оскільки це повино бути досліджено через призму судового контролю, наявних у матеріалах справи доказів причин неподання плану реструктуризації боргів, які можуть полягати у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Також, боржник зазначає, що 07.04.2023 року зборами кредиторів було схвалено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 у редакції кредитора ОСОБА_4 розробленій спільно з боржником та керуючим реструктуризацією. Уповноважено керуючого реструктуризацією оформити та підписати план реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Зобов'язано керуючого реструктуризації надати суду підписаний та оформлений план реструктуризації боргів громадянина ОСОБА_1 у справі №922/1998/22 для затвердження судом.
Заява про затвердження плану реструктуризації була подана керуючим реструктуризації арбітражним керуючим ОСОБА_2 . Проте, план реструктуризації не було затверджено з причин, що не залежали від боржника, а полягали в діях кредиторів-банків, які заперечували проти затвердження плану реструктуризації ОСОБА_1 ..
Також, на думку представника боржника, ОСОБА_1 є добросовісним боржником, яким було надано повну та актуальну інформацію про майно та доходи під час звернення до суду, приймав активну участь через свого представника на зборах кредиторів та у судових засіданнях. У зв'язку з чим, боржник був зацікавлений у погоджені та затвердженні плану реструктуризації боргів.
Тому, в даному випадку, ч.11 ст.126 КУзПБ не може бути застосована як підстава для закриття провадження у справі, оскільки дії боржника були направлені на розроблення та погодження реального плану.
Крім того, кредитором Акціонерним товариством «ПУМБ» вказується про те, що боржником надана недостовірна інформація в поданих суду деклараціях за 2020, 2021, 2022 роки про всіх членів сім'ї та їх майновий стан, які мають бути підтверджені інформацією з офіційних джерел у разі відмови її надання членами сім'ї та у разі ненадання такої інформації або надання неповної інформації є підставою для закриття провадження у справі.
Так, за твердженням АТ «ПУМБ», боржником в декларації за 2019 рік вказано інформацію про члена сім'ї ОСОБА_5 - матері боржника. Однак в наступних Деклараціях за 2020,2021,2022 року інформація члена сім'ї ОСОБА_5 - мати боржника вже відсутня. Крім того, разом з боржником проживають, ще ОСОБА_6 - брат Боржника, ОСОБА_7 - сестра Боржника, ОСОБА_8 - дідусь Боржника, ОСОБА_9 - бабуся боржника, які на думку кредитора, ймовірно дійсно спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що свідчить про порушення боржником вимог закону щодо надання повної та достовірної інформації членів сім'ї боржника.
Проте, боржник к вищеневеденим твердженням не погоджується, оскільки відповідно до абз.2 ч.6 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Проте, кредитор не надав тих актуальних даних з офіційних джерел, що вищевказані особи спільно проживають з боржником , пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Крім того, з заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 вбачається: «Мати заявника - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть № НОМЕР_2 від 23.07.2020 р., а батька заявник не знав, ще з народження, зв'язок з ним повністю відсутній. Відтак, інформація про матір боржника, ОСОБА_5 та батько не підлягає внесенню в Декларації боржника за 2020-2022 рр.
Дідусь боржника, ОСОБА_8 та бабуся, ОСОБА_9 померли, ще задовго до звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. За життя, вони з боржником зареєстровані не були, а тому не є членами сім'ї відповідно до абз.2 ч.6 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства та не підлягають внесенню в Декларації про майновий стан.
Брат, ОСОБА_6 та сестра, ОСОБА_7 проживають окремо, мають власні родини та спільного побуту з боржником не ведуть.
Відтак, посилання банку на те, що боржником не було внесено інформацію про вищезазначених осіб до Декларацій про майновий стан - є безпідставними, адже ці особи не є членами сім'ї боржника.
Також, на думку боржника, закриття провадження у справі відбувається не у тому випадку, коли боржник зазначає невірні відомості у деклараціях, а у разі відмови в усуненні виявлених порушень, що вказує на небажання повідомляти достовірні відомості або свідчить про приховування майна боржником, яке є в наявності та засвідчено документально.
Крім того, представник боржника у письмових поясненнях - запереченнях зазначає, що кредитор АТ «Кредобанк» у клопотанні про закриття справи про неспроможність ФО ОСОБА_1 зазначив, що у 2022 році у боржника вистачило коштів для оплати послуг адвоката та процедури банкрутства у розмірі 55000,00 грн і наявність вказаних коштів жодним чином не відображена в документах, які кредиторам надавав арбітражний керуючий, що свідчить про приховування цих коштів від кредиторів.
Боржник не погоджується з даним твердженням кредитора у зв'язку з тим, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Імовірні витрати боржника у розмірі 55000,00 грн не перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати у 2022 році, в звязку з чим внесення даної інформації до Декларації не передбачено.
Крім того, на думку боржника, твердження кредитора АТ «Кредобанк», що нібито боржником було приховано від кредиторів грошові кошти, є хибним та не підтверджено жодними доказами. Боржником було надано інформацію про всі відкриті рахунки в банках та інформацію щодо руху грошових коштів за звітний період.
Також, АТ «Кредобанк» зазначив, що з грудня 2021 року платежі боржник за кредитним договором не здійснював. З цього приводу боржник зазначив, що з грудня 2021 року було втрачено можливість сплачувати щомісячні платежі на користь банку, оскільки з'явились значні витрати на споживчі потреби, що були пов'язані з необхідністю купівлі ліків та медичного обстеження членів сім'ї. Згодом, через 2 місяці, відбулось повномасштабне вторгнення РФ на територію України. Дружина боржника тимчасово втратила роботу та дохід. Заробітна плата ОСОБА_1 - стала єдиним доходом для усіх членів сім'ї. З огляду на ці обставини, боржник, діючи добросовісно і передбачаючи подальшу неможливість виконання зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики, звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та виконано всі вимоги, що передбачені ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, кредитором АТ «Кредобанк" вказується, що дохід боржника, не відповідає розміру, вказаному під час заповнення анкети-заяви. Боржник повідомив, що реальний дохід боржника, з урахуванням сплати податків (тобто та сума, яку він дійсно отримує «на руки» та може спрямовувати на сплату зобов'язань) було встановлено на підставі офіційних відомостей, отриманих з ГУ ДПС у Харківській області станом на дату обговорення Плану реструктуризації у 2022, а не станом на 2020 рік.
Також, боржником з метою взаємних поступок з кредиторами, боржником було розглянуто та погоджено пропозицію АТ "Кредобанк" щодо частини земельної ділянки, що належить боржнику, яка, на думку банку, може бути виділена та реалізована без шкоди для обслуговування будинку. Під час відкриття провадження у справі, а також за запитом арбітражного керуючого, боржником було надано усі наявні документи, що підтверджують технічні характеристики житлового будинку та земельної ділянки. Однак, кредитор АТ "Кредобанк" ухиляється від розгляду питань щодо реалізації земельної ділянки та у такий спосіб затягує справу, створює перешкоди у реалізації своїх прав боржником та іншими кредиторами.
Отже, підстави закриття провадження, на які посилаються банки, не можуть бути прийняті до уваги, адже є недоведеними та спростовуються наявними документами, що містяться в матеріалах справи. Крім того, представник АТ «Кредобанк» в своих запереченнях звернув увагу на висновки Верховного Суду, які нібито є аналогічними справі про неплатоспроможність, а саме: у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 року по справі №903/806/20; у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року по справі №910/6639/20. Із даним твердженням кредитора боржник не погоджується у зв'язку з тим, що вищевказаніі постанови ВСУ не є релевантними відносно провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Отже, незгода кредиторів з процедурами неспроможності ОСОБА_1 , що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, не можуть бути підставою для закриття провадження у справі добросовісного боржника, який опинився у складній життєвій ситуації щодо оплати боргів кредиторів, не з його вини.
Розглянувши матеріали справи, заяву керуючого реструктуризацією про введення процедури погашення боргів, заяву кредитора АТ "Кредобанк" та АТ "ПУМБ" про закриття справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 та відмову у переходу до процедури погашення боргів, вислухавши пояснення учасників процесу, суд зазначає наступне.
20.12.2022 року Господарським судом Харківської області по справі №922/1998/22 було винесено ухвалу якою відкрито провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.02.2023 року у справі №922/1998/22 визнано наступний розмір грошових вимог кредиторів:
- АТ "Кредобанк" на суму 271106,97 та 5368 грн судового збору;
- АТ "ПУМБ" на суму 22158,97 грн та 5368 грн судового збору;
- гр. ОСОБА_4 на загальну суму 407 166,54 грн та 5368 грн судового збору.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність. Суд звертає увагу, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
Крім того, за змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Згідно до частини 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства, до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, за змістом цієї норми:
по-перше, чітко визначений строк з якого може бути застосована процедура погашення боргів боржника судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;
по-друге: обов'язковою умовою реалізації процедури погашення боргів є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;
в- третє: коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;
в-четверте: господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Разом з тим, згідно до ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Порівняльний аналіз положень частини 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства з частиною 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Близько до вищевказного висновку є Постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 03.08.2023 у справі № 926/2987-б/20.
Судом встановлено, що відповідно до поданої 29.11.2023 керуючим реструктуризацією Корольвим В.В. заяви з метою виявлення майна у боржника, проведення інвентаризації, проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, перевірки поданих декларацій боржником арбітражним керуючим відповідно до приписів ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства було зроблені запити за період з 25.12.2022 по 03.2023 до відповідних державних органів, установ та банків.
Керуючим реструктуризацією було встановлено, що на р/р у боржника в установах банку кошті відсутні Також керуючим реалізацією, відповідно до інформаційної довідки №322893764 від 15.02.2023 року за ОСОБА_1 було зареєстровано наступні об'єкти нерухомого майна:
- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , житлова площа - 25,2 кв.м., загальна площа - 53,6 кв.м., набутий на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, зареєстрованого в реєстрі Приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу Полтавської області Пусан Т.В., за №1790.
- земельна ділянка, площею 0,0501 га, кадастровий номер: 6323310100:01:003: 0011, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , набутий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі Приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу Полтавської області Пусан Т.В., за №1791 (земля під житловим будинком)
Відповідно до інформаційних довідок №322892489 від 15.02.2023 року, №322892795 від 15.02.2023 року, №3322893434 від 15.02.2023 року за членами сім'ї боржника нерухоме майно не зареєстровано.
Згідно Витягу з реєстру “Електрона версія акумулятивного офіційного бюлетеня “Промислова власність” за ОСОБА_1 відомості про заявки на винаходи, які прийняті до розгляду відсутні.
Згідно Витягу з реєстру “Спеціальна інформаційна система Укрпатенту (СІС)” за ОСОБА_1 , відомостей не знайдено.
Спільно з боржником керуючим реструктуризацією було проведено інвентаризацію майна боржника (відомості у матеріалах справи).
В подальшому 02.03.2023 року відбулись збори кредиторів №1, якими було вирішено, затвердити поточний звіт №22-922/1998 від 24.02.2023 року керуючого реструктуризацією ОСОБА_2 , прийнято рішення після усунення боржником недоліків заповнення Декларацій, затвержджено результати інвентаризації майна боржника, затвержено звіт арбітражного керуючого Корольова В.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 20.12.2022 року по 02.03.2022 року, відкладено питання щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність та прийняти рішення після усунення Боржником недоліків заповнення Декларацій.
Враховуючи належність боржнику та його дружині на праві спільної сумісної власності транспортного засобу мопед НОNDА DIO 49, (1991), № шасі НОМЕР_3 , для визначення доцільності його реалізації призначена оцінка, проведення якої оплачено за рахунок грошових коштів керуючого реструктуризацією.
Відповідно до висновку про вартість майна, вартість мопеду НОNDА DIO 49, (1991), № шасі НОМЕР_3 , становить 7 700 грн.
Боржником були виправлені недоліки заповнення Декларацій про майновий стан боржника за 2019, 2020, 2021, які були виявлені керуючим реструктуризацією, відповідно до приписів ч.7 ст.123 Кодексу з процедур банкрутства (том.2 арк.справи 96-120).
07.04.2023 року відбулись збори кредиторів №2 ФО ОСОБА_1 , якими було вирішено: 1) прийняти до відома та затвердити поточний звіт №31-922/1998 від 30.03.2023 керуючого реструктуризацією Корольова В.В. 2) За результатом розгляду звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника і самих декларації, визнати інформацію, що зазначена у деклараціях про майновий стан боржника повною та достовірною і вважати відсутніми факти придбання майна членами сім'ї боржника за кошти боржника, або реєстрацію майна на іншого члена сім'ї боржника з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) Затвердили звіт арбітражного керуючого Корольова В.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 20.12.2022 року по 31.03.2023; 4) Визнано недоцільним реалізацію транспортного засобу мопед НОNDА DIO 49, (1991), № шасі НОМЕР_3 , що належить боржнику на праві спільної сумісної власності з дружиною. Розробити план реструктуризації боргів ОСОБА_1 з урахуванням погашення грошових вимог не менше ринкової вартості частини мопеду, що належить боржнику. 5) Схвалили план реструктуризації боргів ОСОБА_1 у редакції кредитора ОСОБА_4 , який розроблений спільно з боржником та керуючим реструктуризацією. Уповноважити керуючого реструктуризацією оформити та підписати план реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Зобов'язати керуючого реструктуризації надати суду підписаний та оформлений план реструктуризації боргів громадянина ОСОБА_1 у справі №922/1998/22 для затвердження судом.
На виконання рішення зборів кредиторів арбітражним керуючим Корольовим В.В. була направлена до суду заява про затвердження плану реструктуризації №33-922/1998 від 14.04.2023 року.
14.04.2023 року на електронну пошту арбітражного керуючого Корольова В.В. надійшли клопотання кредитора АТ «Кредобанк» про зобов'язання арбітражного керуючого провести збори кредиторів, про ухвалення постанови про визнання боржника і введення процедури погашення боргів.
З метою вирішення питань, поставлених АТ "Кредобанк" перед керуючим реструктуризацією, боржником та зборами кредиторів, арбітражним керуючим Корольовим В.В. призначено проведення зборів кредиторів на 26.04.2023 о 15:00.
26.04.2023 року відбулися збори кредиторів №3, якими було вирішено: прийняти до відома та затверджено поточний звіт №36-922/1998 від 19.04.2023 року керуючого реструктуризацією Корольова В.В. Визнано недоцільним звернення з клопотанням до господарського суду щодо визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів, зобов'язано керуючого реструктуризацією Корольова В.В. звернутися до суду з клопотанням про затвердження плану реструктуризації боргів Парубочого В.П.
Комиітетом кредиторів, створено Фонд для авансування і оплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича у справі №922/1998/22 за рахунок коштів кредиторів та визначено Порядок формування Фонду для авансування і оплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого та використання коштів Фонду. Уповноважено керуючого реструктуризацією Корольова В.В. підписати визначений порядок і звернутися до Господарського суду Харківської області з клопотанням про затвердження Порядку формування фонду для авансування і оплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого та використання його коштів.
В подальшому листом №452/2023 від 25.04.2023 року кредитором АТ «Кредобанк", було надіслано заяву до зборів кредиторів на 26.04.2023 року про результати заочного голосування, в якому було наголошено, що у боржника можуть бути та й інші кошти, які він приховав від кредиторів, що можуть бути розміщені в фінансових (банківських) установах (на рахунках, або в банківських сейфах/ячейках), земельна ділянка, що належить боржнику занадто значної для обслуговування будинку в 65 кв.м, не виділяється арбітражним керуючим та не виставляється на примусову реалізацію;
Також кредитор стверджував, що оплата роботи керуючого реалізацією, у вже про авансованій боржником сумі, відповідно до наданого арбітражним керуючим звіту, є абсолютно неадекватною його триваючій бездіяльності і неефективному виконанню своїх обов'язків.
Листом №39-922/1998 від 28.04.2023 року арбітражний керуючий звернувся до кредитора АТ «Кредобанк" з проханням повідомити, які на думку кредитора дії та заходи керуючому реструктуризацією у справі № 922/1998/22 необхідно вжити у процедурі реструктуризації боргів. Відповіді від банку отримано не було.
Керуючим реструктуризацією з метою уточнення позиції кредитора АТ «Кредобанк» та розгляду пропозиції банку щодо можливості реалізації майна, наявного у боржника, було призначено збори кредиторів у справі №922/1998/22 на 09.05.2023 року.
На зборах кредиторів 09.05.2023 року №4, було вирішено: прийняти до відома та затвердити поточний звіт №40/1-922/1998 від 28.04.2023 року керуючого реструктуризацією Корольова В.В, затвердити звіт арбітражного керуючого Корольова В.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 20.12.2022 року по 03.05.2023 року у сумі 59 740,63 грн.
Вважати недоцільними заходи з метою подальшого продажу розподілу, виділу частки, що належить боржнику з надвірних будівель: Б - сарай з літньою кухнею, В - погріб, Г - убиральня, Д - сарай, Н - ворота з хвірткою, Н1 - огорожа, Я - яма вигрібна, що знаходяться за адресою: Харківська обл., Красноградський р., м. Красноград, провулок Західний, будинок 4 з виділом та розподілом земельної ділянки під цими будівлями.
Зборами кредиторів було відмовлено керуючому реалізацією у виділенні остатньому коштів для наступних витрат:
1. Проведення технічної експертизи для визначення технічної можливості виділу частки з надвірних будівель: Б - сарай з літньою кухнею, В - погріб, Г - убиральня, Д - сарай, Н - ворота з хвірткою, Н1 - огорожа, Я - яма вигрібна, що знаходяться за адресою: Харківська обл., Красноградський р., м. Красноград, провулок Західний, будинок 4.
2. Проведення технічної експертизи для визначення технічної можливості виділу частки земельної ділянки (ділянок) під розподіленими будівлями і відокремлення земельної ділянки, що не використовується для обслуговування будинку.
3. На витрати пов'язані з оформленням кадастрового номеру земельної ділянки (ділянок) під виділеними частками надвірних будівель.
4. На оцінку надвірних будівель і їх часток, земельної ділянки і її частки для визначення її ринкової вартості, що може бути використана при розрахунку компенсації і пред'явлення позову.
5. На витрати, пов'язані з оплатою судового збору для подання позовної заяви про виділення часток надвірних будівель і земельних ділянок.
6. На витрати, пов'язані з реєстрацією прав на виділені частки, розподілене нерухоме майно.
7. На визначення інших витрат, пов'язаних з розподілом, виділом часток майна боржника, що може бути реалізовано.
Листом №45-922/1998 від 12.05.2023р. арбітражний керуючий Корольов В.В. повторно звернувся до кредитора АТ «Кредобанк» з проханням докладно зазначити, яка саме інформація потрібна кредитору для вирішення питання щодо виділу та реалізації частки земельної ділянки, що належить Боржнику, а також визначити джерело з якого буде здійснюватись фінансування, оплата витрат, послуг та робіт пов'язаних з розподілом і виділом частки боржника, у тому числі вищевказаних витрат.
Відповіді від кредитора не було отримано арбітражним керуючим.
Суд зазначає, що протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №922/1998/22 від 16.05.2023 було зобов'язано АТ "Кредобанк" надати обґрунтовану правову позицію щодо подальшої процедури у відношенні боржника.
17.05.2023 керуючим реструктуризацією боржника було скликано збори №5, якими було вирішено затвердити поточний звіт №47-922/1998 від 31.05.2023 року керуючого реструктуризацією Корольова В.В., затвердити звіт арбітражного керуючого Корольова В.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за 20.12.2022 року по 31.05.2023 року у сумі 71 861,93 грн, вважати дії арбітражного керуючого Корольова В.В. та відомості про характеристики земельної ділянки, будівель і споруд, належні Боржнику, що містяться в матеріалах справи, достатніми для вирішення питання щодо їх реалізації.
Вважати звернення з клопотанням до господарського суду щодо визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів - недоцільним.
Вважати дії керуючого реструктуризацією Корольова В.В. достатніми та належними в межах справи про банкрутство ОСОБА_1 , а зібрані відомості - повними для затвердження Плану реструктуризації в редакції від 07.04.2023 року.
23.06.2023 року відбулись збори кредиторів №6 у справі №922/1998/22, якими було вирішено:
Вважати звернення до Господарського суду Харківської області з клопотанням про закриття провадження у справі №922/1998/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - недоцільним та безпідставним.
Вважати звернення до Господарського суду Харківської області з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Корольова В.В. від повноважень керуючого реструктуризацією у справі №922/1998/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - недоцільним та безпідставним.
Вважати дії керуючого реструктуризацією Корольова В.В. достатніми та належними в межах справи про банкрутство ОСОБА_1 , а зібрані відомості - повними для затвердження Плану реструктуризації боргів..
Відкласти розгляд питання про схвалення Плану реструктуризації боргів в новій редакції. Призначити питання до розгляду на наступні збори кредиторів.
Листом №59-922/1998 від 26.06.2023 року керуючим реструктуризацією Корольовим В.В. було скликано збори кредиторів для вирішення питання щодо подальшої процедури на 10.07.2023.
10.07.2023 року відбулись збори кредиторів №7, якими було вирішено: прийняти до відома та затвердити поточний звіт №57-922/1998 від 26.06.2023 року керуючого реструктуризацією Корольова В. В.
Затвердити звіт арбітражного керуючого Корольова В.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за 20.12.2022 року по 26.06.2023 року у сумі 83 492,59 грн.
01 серпня 2023 року відбулись збори кредиторів №8 у справі №922/1998/22, якими було вирішено: прийняти до відома та затвердити звіт №63-922/1998 від 25.07.2023 року керуючого реструктуризацією у справі №922/1998/22.
Прийняти до відома та затверджено звіт №62-922/1998 від 25.07.2023 року про виплату грошової винагороди за період з 20.12.2022 року по 25.07.2023 року
рийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів у справі №922/1998/22. Уповноважити керуючого реструктуризацією оформити та підписати клопотання про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів у справі №922/1998/22. Зобов'язати керуючого реструктуризації надати суду підписане та оформлене клопотання про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів у справі №922/1998/22. Призначити керуючим реалізації майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Корольова В.В.
На виконання рішення зборів кредиторів №8 від 01.08.2023 року, керуючим реструктуризацією Корольовим В.В. було подано до Господарського суд Харківської області клопотання про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів та надано згоду на участь у справі №922/1998/22 в якості керуючого реалізацією майна боржника.
04.09.2023 року відбулись збори кредиторів №9 у справі №922/1998/22, якими було вирішено: прийняти до відома та затвердити звіт №70-922/1998 від 25.08.2023 року про виплату грошової винагороди аобітражного керуючого за період з 20.12.2022 року по 25.08.2023 року у розмірі 114 286,44 грн.
Створено Фонд для оплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого Корольова В.В. у справі №922/1998/22 за рахунок коштів кредиторів та визначено Порядок формування Фонду для оплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого та використання коштів Фонду.
На виконання рішення зборів кредиторів №9 від 04.09.2023 року, керуючим реструктуризацією Корольовим Вадимом Вячеславовичем було подано до Господарського суду Харківської області клопотання про затвердження Порядку формування фонду для оплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого та використання його коштів.
В подальшому, арбітражним керуючим було подано заяву про залишення без розгляду Порядку формування Фонду для авансування і оплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого та використання коштів Фонду у справі №922/1998/22, схваленого рішенням зборів кредиторів відповідно до Протоколу №3 від 26.04.2023 року.
Кредитором АТ «ПУМБ» було запропоновано боржнику власний проєкт Плану реструктуризації боргів громадянина ОСОБА_1 . У зв'язку з чим, дане питання винесено на розгляд зборів кредиторів 03.10.2023 року
03 жовтня 2023 року відбулись збори кредиторів №10 у справі №922/1998/22, якими було вирішено: прийняти до відома та затвердити звіт №78-922/1998 від 20.09.2023 року про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період з 20.12.2022 року по 25.08.2023 року у розмірі 114 286,44 грн.
Підтримано рішення про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів, яке було схвалено зборами кредиторів 01.08.2023 р.
Оригінал протоколу №10 від 03.10.2023 року було долучено до заяви керуючого реструктуризацією №81-922/1998 від 13.10.2023 року.
Також з метою фінансового аналізу майнового стану боржника, керуючим реструктуризацією було проведено експертну оцінку майна (звіт про оцінку майна боржника (житлового будинку, земельної ділянки, транспортного засобу) станом на 20.10.2023), що належить ОСОБА_1 .
Визначено розмір заборгованості та оціночну вартість активів, звіряльну таблицю яких було долучено до цього звіту керуючим реструкткризацією. Відповідно до вказаних документів було встановлено, що частка активів, що належить боржнику, складає суму 240547,50 грн, проте загальна сума кредиторської (реєстрової) заборгованості складає суму 716 536,48 грн.
Враховуючи майновий стан боржника, відсутність фінансових можливостіей боржника задовольнити вимоги кредиторів в повному обсязі, тривалість процедури реструктуризації боргу понад строк, визначений Кодексом України з процедур банкрутства, на думку більшості кредиторів, керуючого реструктуризацією є всі наявні підстави для визнання боржника банкрутом та переходу до процедури погашення боргів ОСОБА_1 та призначити керуючим реалізації фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича.
Суд зазначає, що відповідно до наданих суду документів арбітражним керуючим активів у боржника відповідно до частки активів, що належить боржнику, складає суму 240547,50 грн, проте загальна сума кредиторської (реєстрової) заборгованості складає 716 536,48 грн.
Суд акцентує увагу, що за приписами Кодексу України з процедур банкрутства судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п'ятої статті 119 КУзПБ). Підготовче засідання суду було проведено судом 20.12.2022
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 2 статті 122 КУзПБ). Попередне засідання суду відбулось 16.02.2023, на якому було визначено розмір вимог кредиторів до боржника.
Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Проте станом на 05.12.2023 кредиторами не було погоджено план реструктуризації боргів боржника, а було прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів ОСОБА_1 . Згідно до ч.8 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів.
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Логічне та філологічне тлумачення цієї норми (ст.126 Кодексу України з процедур банкрутства) у взаємозв'язку з пунктом 2 частини 4 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов'язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Судом встановлено, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було відкрито 20.12.2022, стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності; його майнових активів недостатньо для задоволення вимог кредиторів, вимоги яких визнано судом (ухвала суду від 16.02.2023); станом на 05.12.2023 р. до суду не було подано на затвердження схваленого плану реструктуризації боргів боржника.
Судом також встановлено, що на розгляд кредиторам план реструктуризації боргів боржника подавався декілька разів (протокол зборів кредиторів № 2, №3, №6, №9), однак не був схвалений кредиторами боржника остаточно у відповідній редакції за незалежних від боржника причин.
Суд зазначає, що остаточний проект Плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , який розглядався на зборах кредиторів від 03.10.2023, не був схвалений кредиторами, оскільки містів зауваження кредиторів-банків щодо наміру боржника приховати свої реальні доходи, проект плану реструктуризації, на думку кредиторів не відповідає інтересам кредиторів в зв'язку з недостатності у боржника коштів для погашення боргів перед кредиторами.
Так, згідно з планом реструктуризації боргів боржника, що запропонований кредитором АТ "ПУМБ", було передбачене щомісячне погашення боржником суми кредиторам у розмірі 7948 грн строком на протязі 60 місяців, при отримання боржником доходу в сумі 16000 грн. Проте, такий план не був погоджений кредиторами більшістю голосів, оскільки розмір доходу боржника на місяць становить лише 10696,75 грн, з урахуванням приписів ч.2 ст.61 Сімейного Кодексу України (спільна сумісна власність подружжя). З цієї суми: 2883,00 грн - це витрати на утримання неповнолітних сина та доньки боржника, а також 2684,00 грн боржник витратить на задоволення власних потреб (том.6 арк.справи 10-16). Згідно плану реструктуризації, що був запропонований боржником кредиторам від 07.04.2021р. для погашення вимог кредитоорів, проте остаточно не підтриманий кредиторами, боржник виділяє 268,40 грн на місяць. Впродовж 60 місяців погашення суми боргу складає 16104 грн. Залишок суми боргу списується. (том. 2 арк.справи128-148).
Обставинами, що спричинили неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 було те, що з грудня 2021 року боржником було втрачено можливість сплачувати щомісячні платежі на користь банків, оскільки з'явились значні витрати на споживчі потреби, що були пов'язані з необхідністю купівлі ліків та медичного обстеження членів сім'ї. Згодом, через 2 місяці, відбулось повномасштабне вторгнення РФ на територію України. Дружина боржника тимчасово втратила роботу та дохід. Заробітна плата ОСОБА_1 - стала єдиним доходом для усіх членів сім'ї. З огляду на ці обставини, боржник, діючи добросовісно і передбачаючи подальшу неможливість виконання зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
Судом встановлено, що боржником відображено відомості про всі власні доходи, а запропоновані до сплати кредиторам суми були визначені боржником, виходячи з розміру реально отримуваних доходів. Доказів приховання доходів боржником матеріали справи не містять як і не подано таких доказів кредиторами. При цьому, судом враховано, що з огляду на розмір щомісячного доходу боржника складання плану реструктуризації з додержанням вимоги щодо розміру суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні, не є можливим та доцільним для кредиторів боржника.
Щодо клопотання банків про закриття провадження у справи про банкрутство ОСОБА_1 суд зазначає.
Як було зазначено вище, згідно до ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 по справі № 903/806/20 було наголошено, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Судом встановлено відсутність в матеріалах справи будь-яких обгрунтованих доказів того, що боржником у поданих та виправлених деклараціях про майновий стан зазначив неповна та/або недостовірну інформацію про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, або, що майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, що боржник здійснював витрати, які б перевищували 30 розмірів мінімальної заробітної плати на відповідний рік при поданні декларації на поїздки за кордон чи вчиняв дії щодо дарування боржником цінних речей менш ніж за 3 роки, що передували даті подання заяви про неплатоспроможність, а також, що судовим рішенням, яке набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю, або боржник у інший спосіб ухилявся від конструктивної співпраці з кредиторами чи керуючим реструктуризацією.
Таким чином, суд вважає, що правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 згідно з ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства не має, а клопотання кредиторів АТ "Кредобанк" та АК "ПУМБ" не підлягають судом задоволенню.
За змістом частини 1 статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:
- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;
- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.
Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з'ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.
Тому неплатоспроможність боржника є обов'язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів.
З вищенаведеного суд зазначає, що протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала суду від 20.12.2022) зборами кредиторів не було прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів, боржника. Керуючим реструктуризацією було подано суду рішення зборів кредиторів від 03.10.2023 (протокол № 10) про перехід до процедури погашення боргів ОСОБА_1 .
Відповідно до наданих суду документів керуючим реструктуризацією, активів у боржника відповідно до частки активів, що належить боржнику, складає суму 240547,50 грн, проте загальна сума кредиторської (реєстрової) заборгованості складає 716 536,48 грн. Вищезазначена визначає, що у боржника є ознака неоплатності, коли задоволення вимог кредиторів можливо лише не інакше як застосування до боржника процедури погашення боргів.
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу, що є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 904/6042/20, від 17.01.2023 у справі № 914/3085/21, від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21.
Отже, оскільки станом на 05.12.2023 до суду не був поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, враховуючи недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також перебування на утриманні боржника неповнолітнтих дітей, не встановлення судом недобросовісності боржника, враховуючи відсутність законних підстав для закриття провадження у справі, суд вважає обґрунтованим висновок зборів кредиторів про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів.
Відносно тверджень АТ «Кредобанк» про неправильне застосування норм матеріального права керуючим реструктуризацією, боржником, що застосовані в аналогічних справах: у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 року по справі №903/806/20; у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року по справі №910/6639/20 суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 по справі № 233/2021/19 з поміж іншого, дійшла висновків, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії. З поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт.
Суд відзначає, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли, посилаючись на норму права, сторони застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається судом.
Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
Вказані кредитором справи Верховного суду, викладені у постановах, не є релевантними, оскільки мають інши фактичні обставини справи та є відмінними від обставин справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Відхиляючи доводи кредиторів щодо закриття проваження у справі боржника та підстави щодо відмови кредитора у застосуванні процедури погашення боргів, суд враховує висновки в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому відповідно до статті 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким внесено зміни до ГПК України, зокрема змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).
Враховуючи вищенаведене та керуючсь ст.ст. 113, 123-126, 130-133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 86, 232 -234 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні клопотання АТ «Кредобанк» та АТ «ПУМБ» про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відмовити.
2. Визнати фізичну особу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) банкрутом та ввести процедуру погашення боргів.
3. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів:
- строки виконання зобов'язань банкрута вважається такими, що настали;
- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням процедури погашення боргів;
- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових санкцій за всіма зобов'язаннями банкрута;
- припиняється стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, та за а вимогами, не пов'язанами із здійсненням такою особою підприємницької діяльності;
- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
- продажу підлягає все майно фізичної особи, що перебуває у його власності, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси.
Виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
4. Скасувати заборону на відчуження майна, накладену на активі фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 по справі №922/1998/22.
5. Призначити керуючим реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 942 від 11.07.2013, адреса: 61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 25, оф. 2А) та встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича за виконання повноважень керуючого реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним своїх повноважень.
6. Здійснити оприлюднення на офіційному веб-порталі Судової влади України (веб-сайт Вищого господарського суду України) повідомлення про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів.
7. Зобов'язати керуючого реалізацією закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута.
8. Зобов'язати керуючого реалізацією в строк до 05.12.2024 року виконати процедуру погашення боргів боржника, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання процедури погашення боргів боржника, у тому числі, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси, акти оцінки майна, відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; звіт про виплачені кредиторам кошти; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості.
9. Зобов'язати арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича подати до господарського суду за п'ять днів до закінчення процедури погашення боргів боржника звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумком процедури погашення боргів боржника.
10. Постанову суду надіслати банкруту, керуючому реалізацією, державному органу з питань банкрутства, ДВС, державному реєстратору, визнаним кредиторам.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня підписання повного судового рішення.
Постанова підписана 13.12.2023 року.
Cуддя Міньковський С.В.