Номер провадження: 33/813/2161/23
Номер справи місцевого суду: 947/22006/23
Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М.
Доповідач Кравець Ю. І.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І, за участю секретарки судового засідання Гасанової Л.Я. кизи, за участю потерпілої ОСОБА_1 , та її представникаадвоката Докукіної С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Бороган В.В., діючого в інтересах ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 року
установив
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 року, ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закрито провадження, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП.
Згідно протоколу серії ААД № 506298 від 02.07.2023 року, 02.07.2023 року о 10:40 год., в м. Одеса на площі Толбухіна, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «LAND ROVER», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись через нерегульоване перехрестя по другорядній дорозі не надала переваги у русі автомобілю марки «HONDA», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів.
В апеляційній скарзі адвокат Бороган В.В. зазначає, що не погоджується із оскарженою постановою суду та вважає що вона була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Обставини події ДТП, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсним обставинам. Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції, хоча і витребував з КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та аналітики міста Одеси», однак постановив рішення без належних доказів винуватості ОСОБА_2 ..
При цьому адвокат зазначає, що ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчинення у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного, просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині визнання винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Крім того, апеляційна скарга адвоката містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, яке обґрунтовує тим, що первинно з апеляційною скаргою звернувся у межах строку на апеляційне оскарження, однак, апеляційну скаргу йому було повернуто, оскільки до неї не було долучено повноважень адвоката. Таким чином вважає, що ним строк пропущено з поважних причин.
Клопотання адвоката Бороган В.В. в інтересах ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку на оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 року було розглянуто в судовому засіданні, задоволено та поновлений строк на подання апеляційної скарги.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_1 та її представник - адвокат Докукіна С.П. заперечували проти доводів апеляційної скарги, та просили відмовити в її задоволенні.
ОСОБА_2 та її захисник - адвокат Бороган В. в судове засідання не з'явились, адвокат подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Свій висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції мотивував: змістом протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, схемою з місця події, згідно якої встановлено місце ДТП та напрямок руху транспортних засобів та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, хоча і витребував з КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та аналітики міста Одеси», однак постановив рішення без належних доказів винуватості ОСОБА_2 , апеляційним судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Натомість, незважаючи на відсутність відповіді КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та аналітики міста Одеси» на ухвалу суду та ненадання відеозаписів події, судом 1-ої інстанції висновок про винуватість ОСОБА_2 про вчинення правопорушення за обставин, встановлених судом, підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Окрім того, апеляційний суд враховує, що наданий відеозапис не відтворюється, у зв'язку з чим не має правового значення для вирішення справи.
Згідно п.п.16.11 Правил дорожнього руху України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до п.п. 1.3., 1.4 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Апеляційний суд зазначає, що об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
При виявленні причинного зв'язку необхідно враховувати не тільки дії (бездіяльність) водія, але й поведінку всіх інших учасників події, яка за конкретних обставин справи може виключити відповідальність водія, наприклад, якщо така поведінка зумовила технічну неможливість для водія уникнути шкідливого наслідку.
З огляду на досліджені під час апеляційного розгляду справи докази, апеляційний суд вважає об'єктивно встановленим той факт, що водій ОСОБА_2 , рухаючись через нерегульоване перехрестя по другорядній дорозі не надала переваги у русі автомобілю марки «HONDA», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, наслідком чого стала ДТП.
З огляду на зазначені пункти ПДР, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника Борогана В.В. про те, що саме дії водія автомобілю ОСОБА_3 призвели до ДТП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчинення у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення, апеляційний суд вважає їх необгрунтованими.
Мотивуючи свій висновок про провадження по справі за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , суд у постанові зазначив, що беручи до уваги, що термін встановлений ст.38 КУпАП закінчився, тому вважав за доцільне провадження по даній адміністративній справі закрити.
Так, з правового аналізу положень ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП через відсутність події і складу правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладання стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні зазначеного правопорушення, про що повинно бути зазначено в постанові.
Так, ст.38 Глави 4 КУпАП "Накладання адміністративного стягнення", яка визначчає принципи та порядок накладення адміністративного стягнення, у тому числі і строки накладення стягнення. На особу, яка не вчинила адміністративного правопорушення не може бути накладено адміністративне стягнення, а тому до неї не може застосовуватись положення Глави 4 та відповідно ст.38 КУпАП.
Таким чином, під час апеляційного розгляду ретельно досліджені доводи апеляційної скарги у співвідношенні із матеріалами справи, а також пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які дають підстави зробити висновок про те, що фактичні обставини справи, встановлені судом 1-ої інстанції об'єктивно та повно та підтверджують наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП.
У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Отже, за результатами апеляційного розгляду, апеляційний суд вважає, що постанова суду 1-ої інстанції є законною та справедливою, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги адвоката Борогана В.В.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 280, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив
Апеляційну скаргу адвоката Борогана В.В. в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закрито провадження, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Ю.І.Кравець