ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
11.12.2023м. СумиСправа № 920/1191/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/1191/23 за позовом Сумської міської ради (м-н. Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030) до відповідача Фізичної особи - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 122 970 грн 42 коп.
УСТАНОВИВ:
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 122 970 грн 42 коп. за використання земельної ділянки площею 0,0986 га, кадастровий номер 5910136300:06:019:0034 за адресою: АДРЕСА_2 без оформлення договору оренди за період з 01.01.2022 до 15.09.2023.
Ухвалою від 19.10.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1191/23, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 19.10.2023, що була надіслана відповідачу за адресою місця проживання повернута до суду з відміткою пошти від 04.11.2023 “адресат відсутній за вказаною адресою”.
13.11.2023 відповідач подав заяву (вх. № 1214 від 13.11.2023) про ознайомлення з матеріалами справи.
16.11.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №4457 від 16.11.2023), в якому просить суд закрити провадження у справі. Відповідач зазначає, що власником об'єкту нерухомості, який розташований на земельній ділянці, є саме фізична особа ОСОБА_2 , а не суб'єкт підприємницької діяльності, відповідно, земельні правовідносини виникли між позивачем і відповідачем, як фізичною особою. ОСОБА_2 придбала незакінчене будівництво, станом на 16.11.2023 нерухомість не введена в експлуатацію, тому твердження позивача про використання земельної ділянки з метою здійснення підприємницької діяльності хибне та безпідставне. Наявність у відповідачки статусу підприємця не означає, що вона виступає у цьому статусі у правовідносинах з користування земельною ділянкою без укладення договору оренди. Відповідач вважає, що підстави для розгляду спору за правилами господарського судочинства відсутні. З огляду на фактично займану площу земельної ділянки не отриманий позивачем дохід становить 63723,45 грн. 17 жовтня 2023 року громадянка ОСОБА_2 звернулась до Сумської міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 0,0986 га з кадастровим номером 5910136300:06:019:0034. Станом на 16.11.2023 позивач не розглянув заяву та не прийняв жодного рішення щодо надання земельної ділянки в оренду. З урахуванням вимог ст. 165 ГПК України відповідач з відзивом не може надати додаткові документи, які підтверджують фактичну площу використання земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:06:019:0034; вказані документи замовлені. До відзиву на позовну заяву представник відповідача додав докази його надсилання позивачу в електронний кабінет.
Ухвалою від 21.11.2023 господарський суд відклав розгляд справи по суті до 11.12.2023 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
11.12.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 7750 від 11.12.2023), в якій просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі та задовольнити позовні вимоги.
Суд зазначає, що в ухвалі про відкриття провадження у справі позивачу був встановлений семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.
Відзив на позовну заяву був доставлений позивачу в електронний кабінет 16.11.2023, про що свідчить квитанція № 319053 до доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Позивач подав відповідь на відзив після закінчення встановленого судом строку для подання заяви по суті справи, клопотання про продовження встановленого судом строку для подання відповіді на відзив позивач не подав, з відповіді на відзив не вбачається поважних причин пропуску позивачем строку на подання відповіді на відзив, тому, з урахуванням приписів ст. 118 ГПК України, суд залишає відповідь на відзив (вх. № 7750 від 11.12.2023) без розгляду.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Частинами другою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Отже, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства в сукупності є суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, в тому числі, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Таким чином, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства.
Суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу від 17.09.2021 ОСОБА_2 прийняла у власність, як фізична особа, незавершене будівництвом кафе з літньою площадкою готовністю 90%, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Право власності ОСОБА_2 на незавершене будівництво, кафе з літньою площадкою готовністю 90% зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою від 01.05.2023.
Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці Сумської міської ради кадастровий номер 5910136300:06:019:0034 площею 0,0986 га (п. 1 договору купівлі-продажу).
Відповідно до інформації з Державного земельної кадастру, земельна ділянка належить до категорії «Землі житлової та громадської забудови», вид використання та цільове призначення « 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» (витяг № НВ-0001900222023 від 15.09.2023).
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Види діяльності: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 56.30 Обслуговування напоями; 56.29 Постачання інших готових страв; 56.21 Постачання готових страв для подій; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що у період з 01.01.2022 до 15.09.2023 відповідач користувався земельною ділянкою кадастровий номер 5910136300:06:019:0034 з метою здійснення підприємницької діяльності без оформлення договору оренди, тому, відповідно до положень статей 1212 - 1214 ЦК України, зобов'язаний відшкодувати Сумській міській раді всі доходи, які ФОП ОСОБА_2 могла б одержати від оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
За змістом частини першої статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
Тобто, фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до частини першої статті 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Відповідно до частини другої статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "ФОП" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Правовий статус ФОП надає людині з повною цивільною дієздатністю право займатися підприємницькою діяльністю. Набуття такого статусу не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи.
Цивільні права й обов'язки фізичної особи набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.
Наявність статусу підприємця не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.
Для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як ФОП на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №686/19389/17, від 09.10.2019 у справі №209/1721/14-ц, постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2020 року у справі № 924/575/18.
З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів суд встановив недоведеність позивачем факту ведення ОСОБА_2 у спірний період діяльності як ФОП спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру на земельній ділянці кадастровий номер 5910136300:06:019:0034.
Як вже зазначив суд, на земельній ділянці розташоване незавершене будівництво, кафе з літньою площадкою готовністю 90%, яке придбане ОСОБА_2 як фізичною особою. Будь-які докази використання у господарській діяльності незавершеного будівництва, в тому числі за видами діяльності ОСОБА_2 як ФОП, в матеріалах справи відсутні.
Суд зазначає, що об'єкт незавершеного будівництва - це об'єкт нерухомого майна, щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт та який не прийнято в експлуатацію.
Неможливість експлуатації об'єкта - основна ознака об'єкта незавершеного будівництва, яка визначає його правову природу та безпосередньо впливає на його правовий режим. Відсутність 100% будівельної готовності об'єкта незавершеного будівництва призводить не лише до неможливості бути введеним в експлуатацію, а й до неможливості бути використаним за призначенням відповідно до мети, з якою він будується.
Оскільки обставини використання відповідачем у спірний період земельної ділянки для здійснення господарської діяльності не знайшли свого підтвердження, суд дійшов висновку, що спір не пов'язаний із здійсненням відповідачем підприємницької діяльності, тому підлягає вирішенню у порядку цивільного, а не господарського судочинства. За цих обставин суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 231, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Провадження у справі № 920/1191/23 закрити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвала підписана суддею 14.12.2023.
Суддя Д. В. Вдовенко