ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 334/6109/23 Головуючий в 1 інст. Бредіхін Ю.Ю.
Провадження № 33/807/829/23 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
Категорія: ч. 5 ст. 126 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, за участі ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Вишнякова Д.О., за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Вишнякова Д.О. на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.10.2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 40800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 19.07.2023 року відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №070077, згідно якого 19.07.2023 року о 21:28 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Opel Movano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» (99 км. Миколаївська область) не маючи права керування транспортним засобом категорії «D1», повторно протягом року, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Вишняков Д.О. вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що справу, відносно ОСОБА_1 розглянуто судом з порушенням правил територіальної підсудності.
Суд в порушенні вимог ст. 268 КУпАП розглянув справу без участі ОСОБА_1 .
Наголошує, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами позбавляє його єдиного джерела отримання доходів, тобто позбавляє коштів на власне існування, утримання родини, в той час як вказані особи перебувають у статусі ВПО з початку війни в Україні.
Просить постанову районного суду скасувати, а справу повернути до УПП в Миколаївській області для подання до належного суду.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Вишнякова Д.О., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, дійшов до наступних висновків.
У відповідності до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та ін.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Висновки суду, викладені в постанові щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, є обґрунтованими і відповідають дослідженим доказам у справі, яким суддя надав відповідну правову оцінку.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, суд першої інстанції послався на письмові докази, які містяться в матеріалах справи, надавши їм належну правову оцінку.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №070077 (а.с.1), ОСОБА_1 звинувачено в тому, що він 19.07.2023 року о 21:28 год. керував транспортним засобом марки «Opel Movano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» (99 км. Миколаївська область), не маючи права керування транспортним засобом категорії «D1», повторно протягом року, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ПДР України підтверджується наступними доказами:
- оптичним носієм інформації у вигляді СД-диску (а.с.2), який містить відеозаписи з місця події та які підтверджують те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а ПДР України;
- довідкою з облікових даних АІС МВС України від 20.07.2023 року (а.с.3), якою вказано, що ОСОБА_1 має посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 категорії «В» від 14.07.2015 року;
- копією посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 (а.с.4). Відповідно до вказаного посвідчення встановлено, що ОСОБА_1 має право керувати транспортними засобами категорії «В»;
- довідкою УПП в Миколаївській області від 20.07.2023 року про те, що відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕАС №7175391 від 16.06.2023 року про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Зі вказаної постанови встановлено, що ОСОБА_1 здійснював керування автобусом, не маючи права керування таким транспортним засобом;
- реєстраційною карткою ТЗ (а.с.9), з якої вбачається, що транспортний засіб «Opel Movano», реєстраційний номер НОМЕР_1 відноситься до категорії «D1».
Розглядаючи справу стосовно ОСОБА_1 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації стороною захисту наданих їй прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду і вважає, що матеріли в справі не містять інформації про обставини, які підлягають перевірці в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, оскільки вони підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем, обізнаність в тому, що він не має право керувати транспортним засобом без категорії «Д1» та те, що він вже притягався до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП.
Суд відхиляє доводи апелянта, оскільки вони є безпідставними та такими, що не впливають на законність судового рішення.
Зокрема, доводи про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Відповідно до змісту відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за порушення розмітки дорожнього руху. Під час спілкування було встановлено, що ОСОБА_1 немає відповідної категорії для здійснення керування транспортним засобом категорії «Д1». З бази даних МВС України працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 впродовж року вже притягався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП.
Сам ОСОБА_1 на місці події не заперечував той факт, що він вже притягався до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП та визнав те, що він не має відповідної категорії «Д1».
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє доводи про те, що справу було розглянуто з порушенням підсудності, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, розглядається за місцем його вчинення.
Згідно ч.2 ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.80, 81, 121-126, 127-1, 128, 129, 139 КУпАП, можуть розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Відповідно до змісту відеозапису (34 хвилина) встановлено, що ОСОБА_1 сам вказав, що він внутрішньо-переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і відповідно до правил територіальної підсудності відноситься до юрисдикції Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
Крім того, відповідно до змісту протоколу (а.с.1), який підписаний ОСОБА_1 в графі місце проживання порушника вказано: АДРЕСА_1 .
Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апелянта в цій частині є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 особисто назвав працівникам поліції його місце проживання в Дніпровському районі м. Запоріжжя, тобто підсудність справи відноситься саме до Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
Крім того, саме до цього суду до початку розгляду справи інший захисник Харитонова О.О. звертався із заявою про ознайомлення із матеріалами справи (а.с. 12), а сам ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження (а.с. 16-23) та двічі звертався до Ленінського районного суду м. Запоріжжя із заявами про відкладення розгляду справи (а.с. 25, 28).
Суд також відхиляє доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 закінчив теоретичну підготовку та навчається за категорією «Д» (а.с.20, 22), оскільки надані документи в розмінні національного законодавства не є документами, які дозволяють особі здійснювати керування транспортними засобами, а лише дають право на отриманні такої категорії.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Адміністративне стягнення, відносно ОСОБА_1 накладене в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідно до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відношення до вчиненого.
Неправильного застосування норм матеріального прав або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вище викладеного, апеляційний суд вважає, що постанова районного суду, прийнята щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідності ОСОБА_1 - адвоката Вишнякова Д.О., залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.10.2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 334/6109/23