Дата документу 14.12.2023 Справа № 334/7089/21
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 22-ц/807/2295/23 Головуючий у 1-й інстанції: Козлова Н.Ю.
Є.У.№ 334/7089/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Бєлки В.Ю.,
Дашковської А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року Концерн «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води).
В обґрунтування зазначено, що в період з 01.11.2016 по 30.04.2021 Концерн «МТМ» надав послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , споживачем вказаних послуг є відповідач, яка не здійснювала оплату за надані послуги у повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася загальна заборгованість в сумі 45879,08 грн. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає, тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за вказаний період, а також стягнути судові витрати по оплаті судового збору.
22 листопада 2021 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя ухвалив заочне рішення, яким задовольнив позов у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) в сумі 45879 гривень 08 коп. та 2270 гривень судового збору.
17 травня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на той факт, що вона не проживає за зазначеною у позові адресою, не знала про існування рішення суду та не погоджується з нарахуванням боргу, оскільки не користується послугами концерну за цією адресою.
Ухвалою від 26 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Ленінський районний суд м.Запоріжжя від 22 листопада 2021 скасовано, справу призначено до розгляду.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2023 року позов Концерну «МТМ» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) в сумі 45879,08 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 2270 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з'ясовані фактичні обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду в скасувати, відмовити у задоволенні позову повністю.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків про задоволення позову, оскільки неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи. Суд першої інстанції не врахував доводи відповідачки про те, що вона фактично не проживала за адресою АДРЕСА_1 , а була зареєстрована там будучі неповнолітньою за бажанням її батьків. Власником квартири за адресою АДРЕСА_1 була її бабця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Втім, апелянт зазначає, що вважати її споживачем послуг, які надаються Коцерном «МТМ», не можливо з підстав її не проживання в зазначеній квартирі.
Відзив на апеляційну скаргу Концерн «МТМ» не надав , копію апеляційної скарги та ухвалу про відкриття апеляційного провадження отримано 08.11.2023 року (а.с.78,79).
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в оскаржуваній частині, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України, наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Стаття 64 ЖК України визначає, що члени сім'ї наймача, що проживають спільно з ним, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з договору найму житлового приміщення.
За правилами ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Споживач згідно ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За нормами ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
За змістом статті 24 ч. 3 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії зобов'язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно п.1 Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, з подальшими змінами та доповненнями, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг(виконавець) і фізичною та юридичною особою(споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відносяться до комунальних послуг.
Встановлено, що Концерн «Міські теплові мережі» у період з 01.11.2016 по 30.04.2021 надав послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води (підігріву питної води) у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на суму 45 879,08 грн.
Особовий рахунок № НОМЕР_1 був відкритий на ім'я ОСОБА_2 .
Згідно відомостей Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть №6171 (а.с.45).
Згідно відповіді Другої Запорізької державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не відкривалась (а.с.49,50).
Відповідно до наданою ОСОБА_1 копії паспорту, її зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1 з 21.02.2008 по теперішній час.
Установивши, що зареєстрованим місцем проживання відповідачки є АДРЕСА_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вона є споживачем послуг МТМ.
Споживач має право: на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна ) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів,за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (пункт 6 ч.1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Позивач Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, в тому числі, надається населенню для побутових потреб.
Концерн «МТМ» діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Згідно ст.6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» 09.11.2017 № 2189-VIII (зі змінами) виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Концерн «МТМ» по відношенню до відповідачів є виконавцем послуг з виробництва та постачання теплової енергії призначеної для централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) що постачається до житлового приміщення шляхом транспортування через магістральні теплові мережі та внутрішньо домові розподільчі системи.
Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (зі змінами), та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» 09.11.2017 № 2189-VIII (зі змінами) передбачено, що надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється на підставі укладеного між виконавцем та споживачем відповідного договору.
Згідно ст. 6, ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Проте, якщо відсутні умови для вибору контрагенту, що свою чергу унеможливлює сторонам визначати умови договору, в такому випадку можливо укласти лише договір визначений ст. 634 Цивільного кодексу України, що є «договором приєднання», тобто умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідні умови визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» 09.11.2017 № 2189-VIII (зі змінами).
Відповідно до ч. 2 ст. 7, ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Обов'язком виконавця згідно норм даного Закону є підготовка для укладання договору про надання відповідних послуг.
Статтею 19-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630). Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 633, чинної з 30 серпня 2017 року).
Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а тому і перебіг позовної давності відраховується щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.
Система опалення помешкання відповідачів є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, від'єднання якої є неможливим, як з юридичної точки зору, так і з технічної сторони.
Отже між сторонами по справі виникли фактичні договірні відносини.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до вимог ст. 1213 ЦК України відповідач повинен відшкодувати вартість безпідставно набутої теплової енергії.
Пунктом 4 ч.1 ст.611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно наданого розрахунку заборгованості, Концерн «МТМ» надав за адресою: АДРЕСА_1 в період з 01.11.2016 по 30.04.2021 послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в житлове приміщення.
Вказаний розрахунок судом апеляційної інстанції сумніву не підпадає.
Посилання скаржника про відсутність підстав вважати її споживачем наданих послуг є не обґрунтованими, оскільки реєстрація її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 спростовує вказані доводи. Інших власників житлового приміщення судом не встановлено, тому підстав вважати, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків не існує.
За таких обставин та у відповідності до норм статей 374,375 ЦПК України, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя 09 жовтня 2023 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді: В.Ю. Бєлка
А.В. Дашковська