ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"14" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/5356/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву компанії «ARIALD LTD» (вх. №4-77/23 від 13.12.2023р.) про вжиття заходів забезпечення позову щодо компанії «HM Shipping SA» шляхом накладення арешту на судно, -
ВСТАНОВИВ:
13.12.2023 до господарського суду Одеської області надійшла заява компанії «ARIALD LTD» про вжиття заходів забезпечення позову щодо компанії «HM Shipping SA» шляхом накладення арешту на судно «HM» (IMO 8859029), зареєстрованим власником якого є компанія «HM Shipping SA», яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл Ізмаїльської філії ДП «Адміністрація морських портів України», шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії морського порту.
В обґрунтування поданої заяви компанія «ARIALD LTD» посилається на завдання їй збитків в результаті неналежного виконання компанією «HM Shipping SA» зобов'язань за договором фрахтування судна «HM» (IMO 8859029), укладеного 02.12.2023 між заявником та боржником, в частині подання судна в узгоджений порт та передачу судна у розпорядження фрахтувальника, тобто заявника. З огляду на неналежне виконання боржником зобов'язань за договором чартеру від 02.12.2023 компанією «ARIALD LTD» були понесені збитки у розмірі 13 950,00 доларів США, та збитки у розмірі 18 500,00 доларів США, завдані в результаті простою на терміналі.
Компанією «ARIALD LTD» наголошено, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладання арешту на судно ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення уповноваженого суду Лондонської асоціації морських арбітрів, який є уповноваженим для розгляду спору за договором від 02.12.2023. Таким чином, стверджуючи про наявність чинної морської вимоги до боржника, а також посилаючись, зокрема, на п.п. «d» п. 1 ст. 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, заявник просить суд накласти арешт на належне боржнику судно, яке перебуває в акваторії морського порту Ізмаїл.
14.12.2023 до суду від компанії «ARIALD LTD» надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи відповіді капітана морського порту на адвокатський запит від 08.12.2023 та копії договору фрахтування від 07.12.2023 з перекладом на українську мову.
Розглянувши заяву компанії «ARIALD LTD» про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 9 ч. 1, ч. 4 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 138 ГПК України встановлено, що заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 140 ГПК України заява компанії «ARIALD LTD» про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом без повідомлення заявника та зацікавленої особи.
Положеннями ч. 6 ст. 140 ГПК України врегульовано, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов'язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду.
У поданій до суду заяві про вжиття заходів забезпечення позову компанією «ARIALD LTD» вказано, що на момент виникнення морської вимоги судно пришвартоване у морському порту Ізмаїл, у зв'язку з чим, заява подана до господарського суду Одеської області.
На підтвердження факту швартування судна у морському порту Ізмаїл заявником було надано суду знімок екрана з сайту MarineTraffic про місцезнаходження судна «HM» (IMO 8859029), згідно якого вказане судно станом на 07.12.2023 перебувало в порту Ізмаїл.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В силу вимог ст. 75 Кодексу торговельного мореплавства України державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту. Державний нагляд за безпекою мореплавства у морських терміналах, розташованих у межах територій та акваторій, відокремлених від основної території та акваторії відповідного морського порту, здійснює окремий підрозділ служби капітана морського порту. Капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставі положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Згідно з пп. 3 п. 1 розділу IV Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 621 від 17.11.2021, на капітана морського порту та Службу, яку він очолює, покладається: оформлення приходу у морський порт і виходу з морського порту суден відповідно до Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27 червня 2013 року № 430, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 липня 2013 року за № 1230/23762.
Порядком оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту визначено, що прихід судна - постановка судна на якір в акваторії порту або швартування судна до причалу, розташованого в акваторії порту, у визначеному адміністрацією морського порту місці.
Враховуючи покладення повноважень з оформлення приходу суден у морський порт України на капітана порту, господарський суд доходить висновку, що належним доказом на підтвердження перебування судна «HM» (IMO 8859029) у морському порту Ізмаїл має бути довідка/лист, підписана капітаном порту.
Таким чином, лише знімок екрана з сайту MarineTraffic не може бути достатнім та єдиним доказом на підтвердження перебування судна у морському порту Ізмаїл. Разом з тим, 14.12.2023р. заявником було надано суду лист №135/14-06-01-48 від 08.12.2023 капітана морського порту Ізмаїл, яким у відповідь на адвокатський запит представника компанії «ARIALD LTD» було повідомлено, що судно «HM» (IMO 8859029) станом на дату надання відповіді знаходиться в акваторії порту.
10.10.2011 набув чинності Закон України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна" №3702-VI, згідно якого Конвенція набирає чинності для України через шість місяців з дати одержання Міністерством закордонних справ Бельгії повідомлення про приєднання України до Конвенції відповідно до статті 15 Конвенції.
Згідно зі ст. 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952р. морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів, зокрема, договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше (пункт d). Арешт означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення. Особа означає фізичні особи, компанії чи корпорації, уряди, урядові установи та органи державної влади. Позивач означає особу, яка стверджує, що морська вимога пред'являється на його користь.
Статтею 2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952р. передбачено, що судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.
При цьому, згідно ст. 8 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952р. судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.
Згідно зі ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952р. з урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "o", "p" або "q" пункту 1 статті 1.
Положеннями ст. 4 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952р. встановлено, що на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.
Відповідно до ст. 7 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952р. якщо суд, в межах юрисдикції якого було арештовано судно, не має компетенції розглядати справу по суті, то застава або інший вид забезпечення, надані відповідно до статті 5 для звільнення судна з-під арешту, прямо передбачають, що їх було надано як забезпечення виконання будь-якого судового рішення, яке згодом може бути оголошене судом, який має повноваження виносити таке рішення, а суд або інший відповідний судовий орган країни, в якій заарештовано судно, встановлює термін, протягом якого позивач повинен подати позов до суду, який має такі повноваження.
У поданій до суду заяві про арешт морського судна компанія «ARIALD LTD» посилається на завдання їй збитків в результаті неналежного виконання компанією «HM Shipping SA» зобов'язань за договором фрахтування судна «HM» (IMO 8859029), укладеного 02.12.2023 між заявником та боржником. На підтвердження своїх доводів компанією «ARIALD LTD» було надано суду договір від 02.12.2023, сторонами за яким виступають заявник, боржник та судновий брокер - компанія «SEA CHART LTD», складений на англійській мові з перекладом на українську мову.
Проте, наданий суду договір від 02.12.2023 (на англійській мові), підписаний із проставленням печаток лише з боку заявника та компанії «SEA CHART LTD»; від імені компанії «HM Shipping SA» договір не підписаний, печатка не проставлена.
Поряд з цим, наданий суду переклад договору від 02.12.2023 на українську мову, який містить відомості про наявність підпису та проставлення печатки від імені судновласника, вочевидь не відповідає дійсності та свідчить про невідповідність здійсненого перекладачем Юрієм Гагаріним перекладу оригіналу документу.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що договір не містить умов про наявність у суднового брокера повноважень на підписання договору від 02.12.2023 від імені судновласника, тобто боржника.
При цьому, безпосередньо факт укладення договору від 07.12.2023р. між заявником та іншим судновласником не може свідчити про порушення боржником зобов'язань за договором від 02.12.2023.
Крім того, на підтвердження доводів про невиконання компанією «HM Shipping SA» зобов'язань за договором від 02.12.2023 заявником було надано суду лист-зобов'язання від 10.11.2023, адресований боржником судновому регістру, згідно якого боржник зобов'язується не заходити до жодних портів Європи згідно з Паризьким протоколом про наміри.
Проте, за переконанням суду, наданий компанією «ARIALD LTD» лист не може підтверджувати факт невиконання компанією «HM Shipping SA» зобов'язань за договором від 02.12.2023 з огляду на неможливість встановлення судом факту існування між сторонами договірних відносин взагалі, оскільки підпис та печатка компанії «HM Shipping SA» на договорі відсутні.
Господарський суд також вважає за необхідне звернути увагу компанії «ARIALD LTD» на наступне: відсутність у приписах ч. 3 ст. 139 ГПК України обов'язку надати до заяви про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна докази обґрунтування розміру морської вимоги, не звільняє заявника від обов'язку довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Докази обґрунтованості визначеного заявником розміру морської вимоги оцінюються судом у сукупності з іншими доказами, які підтверджують наявність морської вимоги до боржника. Поряд з цим, за даних обставин, відсутність будь-якого обґрунтування є додатковим аргументом, який свідчить про відсутність підстав для задоволення поданої заяви.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи відсутність підпису та печатки компанії «HM Shipping SA» на наданому компанією «ARIALD LTD» договорі від 02.12.2023 (складеному на англійській мові), господарський суд доходить висновку про недоведеність заявником виникнення морської вимоги до боржника, відсутність якої виключає можливість накладення арешту на судно на підставі Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952р. та положень ГПК України.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити компанії «ARIALD LTD» у задоволенні заяви (вх. №4-77/23 від 13.12.2023р.) про вжиття заходів забезпечення позову щодо компанії «HM Shipping SA» шляхом накладення арешту на судно.
Ухвала набрала законної сили 14.12.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя С.П. Желєзна