Справа № 308/2254/20
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Джуги С.Д.,
суддів: Куштана Б.П., Мацунича М.В.
з участю секретаря: Сливки С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2023 року у складі судді Дергачової Н.В., у справі за позовом Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
встановив :
Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я» звернулася до суду із позовною заявою про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , другого відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості в сумі 31 098,30 грн.
Позов мотивовано тим, що 05.03.2008 року між позивачем Ужгородською філією №1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» (Код ЗКПО 33142091) в особі виконавчого директора Снігур Г.І. і позичальником - відповідачем №1 - ОСОБА_1 , поручителем - відповідачем № 2 - ОСОБА_2 та поручителем - відповідачем № 3 - ОСОБА_3 був укладений договір кредиту-поруки №10/1, згідно якого отримано кредитні кошти в розмірі 25 000,00 грн. (річний процент - 45%; зі сплатою відсотків за користування ним), терміном на 24 місяці, з 05.03.2008 року по 04.03.2010 року. Кредитна заборгованість станом на 03.03.2020 року згідно договору кредиту поруки 103/1 від 05.03.2008 року становить - 31 098, 3 грн. з них: по тілу кредиту - 19 813,02 грн., по відсотках за користування кредитом 11285,28 грн., (згідно планової дати закриття відсотки зупинені).
За вказаних обставин позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 31 098, 3 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2023 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я» подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити у даній справі нове рішення про задоволення заявленого позову, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того , що судом не враховано обставини, які наведені в обґрунтування заявленого позову, не дано їм належної правової оцінки та безпідставно відмовлено у заявленому позові.
В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_4 підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі чю2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Відмовляючи в задоволенні заявленого позову суд першої інстанції виходив з пропущення позивачем строків позовної давності.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки такий ґрунтується на матеріалах справи та відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Матеріалами справи установлено, що 05 березня 2008 року між Ужгородською філією № 1 КС «Тур'я» та ОСОБА_1 , як позичальником, та поручителями: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір кредиту - поруки № 103/1, оригінал якого наданий позивачем до матеріалів справи (а.с. 137 - 138, т. 1).
За умовами п. 1.1 - 2.3 договору сторони домовилися, що спілка надає, а позичальник отримує кредит у розмірі 25 000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового xaрактеру використання платності та забезпеченості. Позичальник зобов'язався сплатити всі відсотки за користування кредитом, визначені договором та повернути кредит спілці на умовах, що визначені договором. Кредит, надається терміном на 36 місяців з 05 березня 2008р. року по 04 березня 2010р. зазначені строки можуть бути змінені за взаємною письмовою згодою сторін, яка може бути оформлена як у вигляді заяви позичальника на ім'я керівника спілки, погодженої з поручителем, або на підставі укладеного додаткового договору. За користування кредитом сплачуються відсотки зазначені в розрахунку (п. 2.3 договору) із розрахунку 45 відсотків річних, а також інші відсотки, у випадках передбачених договором. Кредит надається позичальнику протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору. Кредит надається позичальнику на ремонт та підлягає поверненню разом з відсотками за користування ним у відповідності до розрахунку, визначеного пунктом 2.3. договору та іншими положеннями договору, якими визначається плата за користування кредитом (зокрема, але не виключно пп. 4.4.). Розрахунок (графік платежів) зазначається нижче у даному пункті або у додатку А до договору.
Згідно із п. 8.1 договору кредиту-поруки № 103/1 від 05.03.2008 року сторони домовилися про встановлення десятирічного строку позовної давності.
Із карточки платежів згідно договору кредиту поруки № 103/1 від 05.03.2008 року вбачається, що позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 25 000,00 грн. і має заборгованість, яка станом на планову дату закриття договору 04.03.2010 року становить 31 098,30 грн., з яких: тіло кредиту - 19 813,02 грн.; відсотки за користування кредитом - 11 285,28 грн.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ч.1 ст.611 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно договору кредиту - поруки № 103/1 від 05.03.2008 року позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 25 000,00 грн. і має заборгованість, яка станом на планову дату закриття договору 04.03.2010 року становить 31 098,30 грн., з яких: тіло кредиту - 19 813,02 грн.; відсотки за користування кредитом - 11 285,28 грн.
Разом з тим відповідач ОСОБА_1 подав суду заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
У пункті п. 2.3 даного договору кредиту - поруки вказано, що розрахунок (графік платежів) зазначається нижче у даному пункті або в Додатку А до договору. Однак, даний пункт договору не містить графік платежів, а Додаток А до договору позивачем до позовної заяви та під час розгляду справи не поданий і такий відсутній.
Згідно з п. 1.2 договору кредит надавався терміном на 36 місяців з 05 березня 2008р. року по 04 березня 2010 р., що складає 24 місяці, а не 36 місяців. Останній платіж по кредиту, виходячи з умов договору, мав бути сплачений у строк до 04 березня 2010 року.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно із ч.1 ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст. 261 ЦК України).
Згідно із ч.3 та ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
Додаток А до договору, який згідно із пунктом 2.3 договору, визначає графік платежів, позивачем не поданий, що взагалі унеможливлює визначення початку перебігу строків позовної давності щодо кожного платежу та заборгованості за договором, який укладено строком до 04 березня 2010 року. З позовом до суду позивач звернувся 04 березня 2020 року.
Суд першої інстанції з врахуванням вищезазначених обставин справи та вимог закону правильно встановив, що позивач звернувся до суду з позовом після спливу погодженого сторонами десятирічного строку позовної давності щодо всіх щомісячних платежів за договором кредиту - поруки від 05.03.2008 року № 103/1, окрім останнього, проте за відсутності графіку платежів, суд позбавлений можливості самостійно визначити розмір цього останнього платежу, а тому обґрунтовано відмовив у заявленому позові за спливом строків позовної давності.
Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, ґрунтуються на припущеннях та на неправильному тлумаченні норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини., а тому не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішенння суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» залишити без задоволення.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 08 грудня 2023 року.
Головуючий :
Судді: