Справа № 308/5387/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 грудня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Куштана Б.П., Собослоя Г.Г.
з участю секретаря судових засідань: Чичкало М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2023 року, постановлену головуючим суддею Бедьо В.І., в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Ужгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю
встановив:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Ужгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 оскаржила таку в апеляційному порядку.
У апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без розгляду, посилаючись на те, що вона ніби то була належним чином повідомлена про судові засідання 20.06.2023 та 21.07.2023. Однак, судових повісток вона не отримувала, електронної пошти в неї не має, заяви про надсилання повісток шляхом надсилання смс до суду вона не подавала.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до положень статті 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з ч.13 цієї статті, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
З аналізу даної норми слідує, що доказом належного повідомлення сторони про час і місце судового розгляду є розписка про одержання судової повістки.
Відповідно до ухвали про відкриття провадження в справі від 18.04.2023, суд ухвалив справу розглядати в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін за наявними матеріалами в справі 20.06.2023
З наявної в матеріалах довідки від 20.06.2023 слідує, що фіксування судового засідання не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін.
З довідки від 21.07.2023 слідує, що фіксування судового засідання не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін.
У зв'язку з чим, судом першої інстанції постановлено ухвалу від 21 липня 2023 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 .
Апеляційний суд зауважує, що належних доказів того, що позивач була належним чином повідомлена про судові засідання, які призначалися на 20.06.202 та 21.07.2023, зокрема розписок та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, а також і самих судових повісток, матеріали справи не містять.
Вказане свідчить про те, що позивач не була належним чином повідомлена про судові засідання, які були призначені на 20.06.2023 та 21.07.2023.
Отже, на момент розгляду зазначеного питання відсутня така обов'язкова умова для залишення позову без розгляду як належне повідомлення позивача.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Судом не враховано пункт 36 рішення Європейського суду з прав людини «Голдер проти Сполученого Королівства», оскільки суд не здійснив остаточного вирішення справи через заявлений ним брак компетенції. Згідно пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини «Кутіч проти Харватії» право на доступ до суду включає не тільки право ініціювати судове провадження, але й право одержати вирішення справи судом. Відсутність вирішення судом справи становить порушення права на доступ до суду (пункт 31 рішення у справі «Ганчі проти Італії»).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Белле проти Франції, § 36; Нун'єш Діаш проти Португалії).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії).
Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки суд першої інстанції порушив порядок встановлений для вирішення питання, залишив без розгляду позовну заяву без з'ясування належним чином усіх обставин, які мають значення по справі, що призвело до помилкового вирішення питання, то за таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2023 року про залишення позову без розгляду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 13 грудня 2023 року.
Суддя-доповідач:
Судді: