Справа № 285/2319/20
Провадження №11-кп/801/1383/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
14 грудня 2023 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши у кримінальному провадженні клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького апеляційного суду надійшло на розгляд кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 вересня 2023 року, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_7 подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів.
Клопотання мотивовано тим, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 спливає,злочин, за який він засуджений, відноситься до категорії особливо тяжкого, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, тому є підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність та знову вчинити кримінальні правопорушення, крім того, обвинувачений офіційно не працевлаштований та з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватись від суду.
Перевіривши наведені у клопотанні доводи, апеляційний суд вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що вироком суду першої інстанції від 22.09.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20 листопада 2023 року.
Станом на час розгляду клопотання строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 закінчився, тому фактично судом розглядається клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22.09.2023 ОСОБА_4 засуджено за ч 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та йому призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Обставинами, що вказують на доцільність застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім тяжкості покарання є те, що він офіційне не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України - знову вчинити кримінальні правопорушення та переховуватись від суду, а тому відносно обвинуваченого необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою для запобігання вищевказаним ризикам.
Керуючись ст. ст. 194, 401 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 -задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком суду першої інстанції щодо нього законної сили.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_2
виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
помічник судді ОСОБА_8 .
14.12.2023
Згідно з оригіналом.