Справа № 125/814/23
Провадження № 22-ц/801/2162/2023
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Салдан Ю. О.
Доповідач:Копаничук С. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 рокуСправа № 125/814/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Копаничук С.Г.,
суддів: Медвецького С. К., Оніщука В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Вінницьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»,
розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 26 липня 2023 року, постановлене у складі судді Салдан Ю. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про повернення коштів на картковий рахунок,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Вінницького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про повернення коштів на картковий рахунок. Зазначала, що вона є клієнтом Ощадбанку з червня 2022 року. Банківську картку отримала у «ТВБВ №10001/056 АТ «Ощадбанк». Працівники вказаного відділення видали їй картку у відкритому вигляді, маючи інформацію про логін, пароль, картковий пароль, а також ПІН, CVV2\CVC2, строк дії, номер картки тощо. Пін-код для активації картки встановлювався на робочому столі працівниці банку, при цьому вона бачила, як позивач двічі вводила пін-код. Вказувала, що перше зарахування коштів у вигляді заробітної плати (відпускні) в сумі 11000 грн відбулось 06.07.2022, кошти були зараховані на картковий рахунок. 27.07.2022 вона прийшла у відділення банку, щоб отримати ці кошти, але в касі банку їй видали лише 1000 грн, повідомивши, що це всі кошти, які є на рахунку. Позивач відразу письмово звернулась до керівництва відділення з проханням повернути кошти на рахунок, однак отримала відповідь, що клієнт зобов'язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, та дані картки. Одночасно позивач звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, неодноразово зверталася на урядову «Гарячу лінію» про повернення їй банком коштів і проведення службового розслідування, однак кошти їй не повернули. У зв'язку з викладеним, просила суд стягнути з філії-Вінницького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на її користь кошти заробітної плати в сумі 10000 грн.
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 26 липня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати, а у справі ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що судом було порушено принцип рівності усіх учасників справи, не було викликано в судове засіданні представників відповідачів. Суд не встановив неправомірності дій банку у спірних правовідносинах, не дослідив фактів коли і на який рахунок були незаконно списані кошти.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (повне найменування) є державним банком, є юридичною особою приватного права, скорочене найменування - AT «Ощадбанк», що підтверджується даними Статуту цього товариства.
Згідно з пунктами 182, 183 Статуту Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до відокремлених підрозділів банку відносяться філії Банку, що виділені на окремий баланс, відділення банку - територіально відокремлені безбалансові відділення, представництва банку (у разі їх відкриття); відокремлені підрозділи банку не мають статусу юридичної особи, діють від імені банку на підставі положень про них. Вказані обставини підтверджуються наданою відповідачем копією Статуту Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - банк).
06.04.2022 позивач ОСОБА_1 у філії банку підписала заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі - заява про приєднання до договору), таким чином уклала із юридичною особою - Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
На підставі вказаної заяви позивачу ОСОБА_1 банком було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та видано платіжну картку типу MasterCard Debit World PayRass на умовах тарифного пакету «Зарплатний».
Підписанням заяви про приєднання до договору позивач ОСОБА_1 підтвердила своє волевиявлення приєднатися до публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (надалі - договір комплексного банківського обслуговування) в редакції, що на день підписання цієї Заяви про приєднання до договору розміщена на Інтернет-сторінці банку, та підтвердила своє ознайомлення і згоду з умовами цього договору. Вказане підтверджується змістом пунктів 3.1, 5.1 заяви про приєднання до договору була, що підписана позивачем ОСОБА_1 власноруч.
У заяві про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) ОСОБА_1 в якості контактної інформації і фінансового номеру телефону вказала номер телефону НОМЕР_2 , яким вона фактично користувалася у період користування послугами АТ «Державний ощадний банк України», зокрема, на момент списання коштів з її рахунку, і продовжувала користуватись станом на момент розгляду справи. Ці обставини позивач визнала у засіданні суду першої інстанції. Крім того, вони підтверджуються даними вказаної заяви про приєднання до договору.
За умовами договору комплексного банківського обслуговування позивач зобов'язалася не повідомляти інформацію, зокрема паролі, кодові слова, тощо, які дозволяють збільшувати ліміти по рахунку по операціям через контакт-центр банку, web-банкінг, банкомат тощо, що підтверджується змістом пункту 3.5. заяви про приєднання.
Підписанням заяви про приєднання до договору позивач надала згоду на використання електронного підпису (в тому числі кваліфікованого електронного підпису) для вчинення будь-яких правочинів та/або підписання будь-яких документів, заяв, повідомлень, листів в порядку та на умовах, передбачених договором та погодилась на використання електронного підпису за технологією, визначеною банком. Позивач визнала, що електронний підпис (в тому числі кваліфікований електронний підпис) є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Відповідно до пунктів 9.15-9.18 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ощадбанк» та пунктів 2.1, 2.2 додатку №3 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ощадбанк», клієнт зобов'язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль, а також ПІН, СVV2\СVС2, строк дії, номер картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт. Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений банку в іншому встановленому договором порядку як номер мобільного телефону клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефону клієнта. Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у мобільних додатках Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології біометрії, в тому числі якщо у мобільному пристрої збережені відбитки пальця(-ів) сторонньої особи. Будь-яку особу, що використала біометрію як-засіб ідентифікації клієнта для доступу до системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), банк безумовно вважає клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися. Клієнт повинен вживати всіх можливих заходів для запобігання втрати, крадіжки чи незаконного використання платіжних карток. Якщо платіжну картку втрачено, викрадено або з іншої причини вона стала непридатною до використання, а також якщо ПІН-код, CVV2/CVC2 та syis реквізити картки стали відомі сторонній особі, клієнт повинен в усній формі терміново заявити про це в контакт - центр AT «Ощадбанк» та протягом 3 днів надати про це письмову заяву в оригіналі або по факсу до установи банку. Клієнт відповідає за всі суми по операціях з платіжною карткою, якщо клієнт передав платіжну картку сторонній особі або не повідомив банк про те, що її загублено.
Вказані обставини підтверджуються долученою відповідачем копією заяви про приєднання №122140403/150322 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки); договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 05.08.2015 №694; додатком №3 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Отримання позивачем ОСОБА_1 платіжної картки в приміщенні відділення АТ «Державний ощадний банк України», розташованого у місті Бар Жмеринського району Вінницької області, і ознайомлення з правилами користування платіжною карткою, договором комплексного обслуговування фізичних осіб підтверджується також розпискою ОСОБА_1 про отримання платіжної картки, яка підписана позивачем і працівником банку, який видавав платіжну картку.
06.07.2022 на рахунок позивача було здійснено безготівкове зарахування заробітної плати (оплата щорічної відпустки за липень 2022 року) в сумі 11000 гривень.
21.07.2022 о 13 год. 07 хв. 36 сек. за рахунком позивача було проведено операцію розрахунку в торгово-сервісній мережі UKR KYIV WERKD 988621 E5710066 через мережу Інтернет і знято з рахунку кошти в сумі 10000 гривень.
27.07.2022 було здійснено видачу готівки UKR BAR BRANCH 10001-056 988623 10100290 в сумі 1000 гривень.
Вказані обставини щодо руху коштів по рахунку позивача підтверджуються даними виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , платіжними інструкціями (МО) №6314817503 від 28.07.2022, №1170205603 від 23.07.2022, наданим АТ «Державний ощадний банк України» витягом з електронної бази платежів, який засвідчено уповноваженим представником відповідача.
Приватним акціонерним товариством «Київстар» на запит суду надана інформація про те, що комунікаційні послуги за телефонним номером НОМЕР_2 станом на 21.07.2022 надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар», знеособлено (анонімно), без укладання договору в письмовій формі. Згідно з даними, наданими відповідальними структурними підрозділами Компанії, отримання вхідних та здійснення вихідних телефонних дзвінків, а також здійснення вихідних CMC повідомлень номером телефону НОМЕР_2 в період часу з 13 год. 00 хв. по 13 год. 07 хв. 21.07.2022, комунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» не зафіксовано. Своєю чергою, о 13 год. 05 хв. 21.07.2022 зафіксовано отримання одного вхідного смс-повідомлення від Oschadbank. В інформаційних системах компанії відомості про зміст (роздруківки, звукозаписи) смс-повідомлень, вхідних та вихідних дзвінків абонентів не фіксується обладнанням та не зберігається. Вказане підтверджується даними листа приватного акціонерного товариства «Київстар» №8957/3 від 20.07.2023.
Проведена 21.07.2022 о 13 год. 07 хв. 36 сек. операція через мережу Інтернет підтверджувалася введенням паролю, який надійшов у тексті смс-повідомлення, яке було надіслано АТ «Державний ощадний банк України» на фінансовий номер позивача НОМЕР_2 о 13 год. 05 хв., що підтверджується наданим АТ «Державний ощадний банк України» витягом з електронної бази платежів, який засвідчено уповноваженим представником відповідача у сукупності із даними, які надані на запит суду Приватним акціонерним товариством «Київстар» у листі №8957/3 від 20.07.2023.
Як вбачається з відповідей Вінницького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» №35 від 18.08.2022 та №101-12-11/з-1056/2628/2022-08/с від 28.11.2022 №12 від 27.07.2022 та №96 від 24.11.2022, кошти з її карткового рахунку відкритого у ТВБВ № 10001/056 м. Бар, були перераховані 21.07.2022 року на невідомий банку рахунок через систему UKR KYIV WERKD одним платежем у розмірі 10000 гривень. У вказаних листах повідомлено, що згідно з договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - договір) клієнт зобов'язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2\CVС2, строк дії, номер картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт. Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефону (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до договору, їх втрати, незаконного заволодіння ним ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільною телефону клієнта. Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у мобільних додатках Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології біометрії, в тому числі якщо у мобільному пристрої збережені відбитки пальця(-ів) сторонньої особи. Будь-яку особу, що використала біометрію як засіб ідентифікації клієнта банк безумовно вважає клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися. З посиланням на викладене, позивачу повідомлено, що оскільки перерахування здійснені через Інтернет ресурс, банк не несе відповідальність за дані перерахування.
На звернення ОСОБА_1 від 11.12.2022 року Національний банк України листом №3-199631/1/24562 від 12.12.2022 повідомив, що 21.07.2022 банком були перераховані кошти через сторонній ресурс в сумі 10000 грн з карткового рахунку ОСОБА_1 . 21.07.2022 ОСОБА_1 зверталися до контакт-центру банку з запитом на перевірку залишку коштів на картковому рахунку. Обслуговування було здійснено в автоматичному режимі голосовим помічником Софія . На запит голосового помічника озвучити останні 4 цифри номеру платіжної картки, ОСОБА_1 відмовилися надавати відповідь і розмова була роз'єднана. Збоїв у роботі голосового помічника не виявлено. Також Банк інформує, що 27.07.2022 ОСОБА_1 повторно звернулися до контакт-центру для отримання інформації стосовно списання коштів з карткового рахунку, оператор здійснив перевірку інформації в програмному забезпеченні Банку та повідомив, що остання операція була проведена 21.07.2022 о 11:43:09 на Інтернет ресурсі. Під час розмови з оператором ОСОБА_1 повідомила, що авторизувалася в чат-боті через додаток «Telegram» до моменту проведення операції, де потрібно було вказати дані платіжної картки, а саме: номер картки, CVV-код, термін дії картки та пароль, який надійшов на фінансовий номер телефону. Також AT «Ощадбанк» зауважив, що під час розмови ОСОБА_1 повідомила, що заблокувала платіжну картку. Оператор контакт-центру переблокував платіжну картку з відповідним статусом, яка була попередньо заблокована співробітниками відділення AT «Ощадбанк», зафіксував інформацію від ОСОБА_1 про відмову від операції, яку було здійснено 21.07.2022. Також AT «Ощадбанк» повідомляє, що оператор рекомендував ОСОБА_1 звернутись до поліції та до відділення Банку для написання відповідної заяви. AT «Ощадбанк» зазначає, що порушень в роботі оператора контакт-центру під час надання консультації ОСОБА_1 не виявлено.
Тотожну за змістом інформацію щодо проведеної 21.07.2022 за рахунком позивача операції наведено в листі АТ «Державний ощадний банк України» від 12.04.2023 №11/5-17/532/2023-00/с, адресованому позивачу ОСОБА_1 за результатами розгляду звернення позивача на урядову «Гарячу лінію», що надійшло на адресу банку 27.03.2023.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що операція з переказу спірних коштів не могла здійснитись без використання реквізитів платіжної картки позивача, неможливість отримання яких третіми особами зобов'язаний забезпечити держатель карти, а також без підтвердження операції шляхом введення коду підтвердження (3DS-паролю), який надійшов позивачу у смс-повідомленні, направленому банком на фінансовий номер телефону позивача, а останньою не доведено належними та допустимими доказами вини банку у незаконному переказі грошових коштів з її карткового рахунку, що виключає його відповідальність за вказану операцію.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, які перевірив наданими доказами, оціненими в порядку ст.89 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та застосував до них норми права, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не встановив неправомірності дій банку у спірних правовідносинах, не дослідив фактів коли і на який рахунок були незаконно списані кошти, є безпідставними з виходячи з наступного.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з частинами першою та третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до частин першої і третьої статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
Пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що на час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше ніж впродовж дев'яноста календарних днів, емітент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Згідно з пунктом 2 Розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705), емітент зобов'язаний надавати ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу, лише держателю електронного платіжного засобу.
Емітент під час видачі електронного платіжного засобу зобов'язаний проінформувати держателя про можливість або неможливість зміни ПІНу. Перша зміна ПІНу здійснюється безкоштовно.
Емітент має право передати електронний платіжний засіб держателю або представнику користувача через агента.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку. Банк у разі невиконання обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Отже, на користувача платіжною карткою покладено обов'язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов'язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення вказаної інформації.
По справі встановлено, що операція з переказу коштів з рахунку ОСОБА_1 , що відбулася 21.07.2022, була проведена після успішної верифікації (прив'язки) банком платіжної картки 21.07.2022 о 13:05:36 за допомогою введення позивачем даних платіжної картки, CVC та з використанням 3DS-паролю, що надійшов після введення даних платіжної картки на фінансовий номер телефону позивача, яким вона на той момент користувалася. Банк також надав витяг із власної електронної бази платежів щодо змісту смс-повідомлення з кодом підтвердження операції, яке, як недіслано у вказаний час позивачу.
Оскільки, ПрАТ «Київстар» повідомило суду, що товариство не фіксує змісту повідомлень, а банк міг надати інформацію лише з власної електронної бази, бо зміст смс-повідомлення доступний лише позивачу, тому відповідач вдовів вказані обставини.
Разом з тим, позивач, яка на момент розгляду справи користувалася вказаним номером телефону, не спростувала доводів відповідача щодо верифікації платіжної картки і прив'язки її до фінансового номеру телефону, що була здійснена банком шляхом надсилання повідомлення з кодом на номер телефону позивача, зазначаючи, що не пам'ятає, які саме повідомлення надсилав їй банк і помилково наполягаючи на тому, що саме на банк покладається обов'язок доведення тих обставин, якого саме змісту повідомлення стосовно спірної операції надсилав позивачу банк.
Отже, висновок суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог є правильним.
Крім цього, суд першої інстанції правильно вказав, що відповідно до статті 46 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з частиною 2 статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Оскільки філія - Вінницьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» не має статусу юридичної особи, то згідно з нормами процесуального закону філія не може бути відповідачем у суді.
Отже, належним відповідачем у цій справі є лише юридична особа - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», однак у позовній заяві ОСОБА_1 викладені вимоги саме до філії - Вінницького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідивши усі обставини справи дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову з підстав його недоведеності.
Наведення в апеляційній скарзі змісту норм матеріального права, без конкретизації, яким чином, на думку боржника, судом першої інстанції було неправильно застосовано або не застосовано ці норми, є необґрунтованими доводами, які не можуть бути прийняті апеляційним судом.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до незгоди з судовим рішенням і не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Відтак, під час апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення суду, а тому підлягають залишенню без задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 375, 379, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Барського районного суду Вінницької області від 26 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач С. Г. Копаничук
судді: С. К. Медвецький
В. В. Оніщук