Справа № 743/1996/23
Провадження №1-кс/743/38/23
14 грудня 2023 року смт Ріпки
Слідчий суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника третьої особи ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі міського типу Ріпки клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 23 грудня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021270340003898 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 240, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, -
13.12.2023 р. слідчий у кримінальному провадженні ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна із забороною користуватися та розпоряджатися ним:
- спеціалізований сідловий тягач «IVECO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ,
- спеціалізований напівпричеп марки «MEILLER», моделі «MHKS 41-3S», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ,
- пісок, що знаходиться в напівпричепі,
- товарно-транспортну накладну № 1370-12/12.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням здійснюється досудове розслідування за фактом крадіжки та незаконного видобування піску річкового в урочищі «Турець» поблизу с. Неданчичі Чернігівського району, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 240, ч. 4 ст. 185 КК України.
Так 12.12.2023 р. по вул. Ціолковського в м. Чернігів було зупинено спеціалізований сідловий тягач «IVECO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в щепленні зі спеціалізованим напівпричепом марки «MEILLER», моделі «MHKS 41-3S», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в середині якого виявлено пісок, товаро-транспортні документи на який викликають сумнів у їх дійсності.
За вказаним фактом зареєстровано кримінальне провадження № 12023270340004720 від 12.12.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
Вказане кримінальне провадження об'єднано з кримінальним провадженням № 12021270340003898, в межах якого встановлено, що згідно договору купівлі-продажу №24 від 24.11.2021 р. ТОВ ВКФ «Промкомплект» у ТОВ «Еколенд ЛТД» придбано пісок, що знаходиться на землях запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області в урочищі «Турець».
Відповідно до договору купівлі-продажу № 2 від 20.04.2021 ТОВ «ЕКОЛЕНД ЛТД» у ПП «Автодім-С» придбало пісок в урочищі «Турець».
Разом з тим встановлено, що ПП «Автодім-С» жодних договорів на відчуження піску річкового, який знаходиться в урочищі «Турець», на користь ТОВ «Еколенд ЛТД» не укладало. Весь пісок який знаходиться в урочищі «Турець» перебуває у власності ПП «Автодім-С» про що останнє подало відповідну заяву.
Таким чином, на думку слідчого, є достатні підстави вважати, що ТОВ ВКФ «Промкомплект» використовує фіктивні документи для надання видимості законності своїй протиправній діяльності з викрадення піску з урочища «Турець».
Клопотання слідчого обґрунтоване необхідністю збереження речових доказів та визначено, що спеціалізований сідловий тягач та спеціалізований напівпричеп є засобами вчинення кримінального правопорушення; пісок є предметом кримінального правопорушення; товарно-транспортна накладна є доказом.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання з підстав, зазначених у ньому.
Представник третьої особи проти задоволення клопотання заперечував, мотивуючи це тим, що жодній особі з 2021 року не оголошено підозру, цивільний позов не заявлено. Посилаючись на практику судів зазначив, що вже мали місце подібні клопотання та слідчі судді відмовляли у їх задоволенні. Наголосив, що слідчий не уповноважений звертатися до слідчого судді з відповідним клопотанням, якщо достеменно встановлено власника майна.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
За положеннями ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
З огляду на положення вказаної норми, слідчий не уповноважений звертатися з відповідним клопотанням щодо спеціалізованого сідлового тягача та спеціалізованого напівпричепа, позаяк на момент звернення з таким клопотанням слідчому було відомо про їх власника.
При цьому, право власності на пісок на момент розгляду даного клопотання не є очевидним. Висновки про належність цього піску третій особі слідчим у судовому засіданні обґрунтовано не було. Натомість представник третьої особи таку належність заперечив.
Слідчим суддею встановлено, що постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 12.12.2023 р. визнано речовими доказами спеціалізований напівпричеп марки «MEILLER», моделі «MHKS 41-3S», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , всередині якого міститься пісок, та товарно-транспортну накладну № 1370-12/12.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що згідно ТТН № 1370-12/12 замовником перевезення, вантажовідправником та вантажоодержувачем зазначено ТОВ БТК «Промбудкомлект». ТОВ ВКФ «Промкомплект» зазначено в якості автоперевізника.
У графі «супровідні документи на вантаж» зазначено: «договір купівлі-продажу № 24 від 24.11.2021 року та додаткова угода № 1 від 14.01.2022 року та додаткова угода № 2 від 17.01.23 до договору».
В той же час, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12021270340003898 встановлено, що згідно договору купівлі-продажу № 24 від 24.11.2021 р. ТОВ ВКФ «Промкомплект» у ТОВ «Еколенд ЛТД» придбано пісок, що знаходиться на землях запасу Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області в урочищі «Турець», попередньо придбаного у ПП «Автодім-С» на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 20.04.2021 р. Натомість, ПП «Автодім-С» заперечило укладення договорів з ТОВ «Еколенд ЛТД».
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що товарно-транспортна накладна, яка містить посилання на договір купівлі-продажу № 24 від 24.11.2021 р., який фігурує також у кримінальному провадженні за фактом незаконного видобування та крадіжки піску в урочищі «Турець» на території Любецької селищної ради, викликає розумну підозру у причетності осіб перевізника та вантажовідправника до даного кримінального провадження.
У свою чергу, слідчим у судовому засіданні не зазначено, яким чином пісок, про арешт якого заявлено клопотання, стосується фактів крадіжки чи незаконного видобутку корисних копалин зафіксованих у попередніх періодах. Доказів зафіксованих фактів крадіжок чи незаконного видобутку піску, що безпосередньо передували перевезенню, слідчим не надано.
У судовому засіданні слідчий наголосив на необхідності проведення молекулярної експертизи з метою встановлення факту походження тимчасово вилученого піску з урочища «Турець», чим обґрунтував необхідність арешту піску.
В той же час, представником третьої особи перевізника не заперечувалось, що пісок поставлявся саме з урочища «Турець» на підставі договірних відносин.
Зважаючи на викладене, у слідчого судді відсутні підстави для задоволення клопотання про арешт піску з огляду на необґрунтованість такого арешту в частині впливу на дієвість кримінального провадження та недоведеності у достатній мірі станом на дату розгляду клопотання наявності у тимчасово вилученого піску ознак предмету кримінального правопорушення.
Відтак у суду також відсутні підстави накладати арешт на товарно-транспортну накладну № 1370-12/12.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 642, 98, 117, 135, 170, 171, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1