Провадження № 2/742/1550/23
Єдиний унікальний № 742/6768/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Бездідька В.М., за участю секретаря судового засідання Голушко А.С., провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки підготовче засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області, про визначення місця проживання дитини,
встановив:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
ОСОБА_1 в особі свого адвоката звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що у нього з відповідачем спільна донька ОСОБА_4 , яка проживає разом з батьком та перебуває його утриманні, наступного року дитина має йти до школи, тож реєстрація її місця проживання разом з батьком у м. Києві сприятиме отриманню дитиною належної освіти та медичних послуг.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Суд своєю ухвалою від 30.11.2023 відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання по справі.
ІІІ. Позиції сторін.
У судове засідання сторона позивача не з'явилася, представник позивача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти винесення рішення у підготовчому судовому засіданні не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала, не заперечила проти їх задоволення та винесення рішення по суті спору у підготовчому засіданні.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Оскільки відповідач визнав, пред'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.ч.3,4 ст.200, ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.11.2017 року ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
30.04.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб в Прилуцькому міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №104.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21.06.2022 року у справі №742/1044/22 вищевказаний шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище дружини було залишено « ОСОБА_8 ».
Відповідно до довідки виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Голосіївського району м. Києва від 15.11.2023 року, підтверджується факт що донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спостерігається в КНП «ЦПМСД №2» Голосіївського району з народження по теперішній час.
Дитина проживає за адресою проживання батька, а сааме - АДРЕСА_1 .
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідач підтвердила, що дитина проживає з батьком, знаходиться на його утриманні, тому позовна вимога про визначення місця проживання дитини з батьком підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Володимир БЕЗДІДЬКО