Провадження № 1-кп/734/328/23 Справа № 734/5829/23
ВИРОК
іменем України
14 грудня 2023 року смт Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023275460000374 від 14.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дроздівка Куликівського району Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
встановив:
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 105 від 04.05.2023 ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, на всі види забезпечення та наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 53 о/с від 11.10.2023 призначено на посаду стрільця 1 відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти (з охорони та оборони важливого державного об'єкта № 210) 2 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об'єктів) вказаної військової частини.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» (далі - Закон), кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
За ч. 4 ст. 15 Закону особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов'язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 15 Закону, теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються в територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
У свою чергу, за ч. 9 ст. 15 Закону, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України, відповідно до Конвенції про дорожній рух, діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Наведеним положенням кореспондують норми абз. 2 ч. 2 ст. 16 вказаного закону, за якими водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників.
При цьому, ОСОБА_3 посвідчення водія в передбачений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, спосіб не отримував, теоретичний і практичний іспити не складав.
Всупереч вищевказаним положенням законодавства, у невстановлений час та день червня 2022 року ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: вул. Гагаріна, 50 м. Чернігів, з метою отримання можливості керування транспортними засобами, маючи умисел на виготовлення підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом надання анкетної інформації про свою особу, через мережу Інтернет замовив у невстановленої дізнанням особи завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 . При цьому, ОСОБА_3 через мережу Інтернет повідомив вказаній особі свої персональні дані, надав зразок свого особистого підпису та фотокартку з власним зображенням для подальшого їх внесення до підробленого документу, чим вчинив пособництво у виготовленні підробленого документа.
Після цього, ОСОБА_3 отримав поштою від невстановленої особи виготовлене на його замовлення підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 з дозволом на керування транспортними засобами категорій «А» та «В», видане Територіальним сервісним центром 8044 на його ім'я 15.06.2022, після чого сплатив за виготовлення вказаного посвідчення водія грошові кошти в сумі 7 300 грн.
Окрім того, 13.11.2023 приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «Audi 4», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись автомобільною дорогою М-01 «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі», будучи зупиненим на 83 кілометрі автомобільної дороги М-01 «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі», поблизу смт. Козелець Чернігівського району Чернігівської області, нарядом Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 та п. 6 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 є завідомо підробленим документом, діючи з прямим умислом, використав завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане Територіальним сервісним центром 8044 на його ім'я 15.06.2022, шляхом його пред'явлення інспектору взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 для перевірки на право користування і керування транспортним засобом.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/125-23/12727-ДД від 22.11.2023, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 8044 від 15.06.2022 на ім'я ОСОБА_3 , не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 , у порядку ст. 301 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви підозрюваного ОСОБА_3 від 08.12.2023, яка була складена у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у пособництві в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою його використання іншою особою та у використанні завідомо підробленого документа і погоджується з встановленими дізнанням обставинами, ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому ст. ст. 381-382 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 ознайомлений зі змістом встановлених дізнанням обставин, а також про те, що відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення (проступки) за встановлених органом дізнання обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч .1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України як пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою його використання іншою особою та використання завідомо підробленого документа.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 під час досудового розслідування не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальними проступками, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його вік, наявність обставин, що пом'якшують покарання за відсутності обставин, що обтяжують покарання, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 , покарання у виді штрафу.
Процесуальні витрати у розмірі 1195 грн., пов'язані із залученням експертів, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні не застосовувалися.
Керуючись ст. ст. 371, 373, 374, 475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:
за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.
за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 визначити покарання у виді у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1195 (одну тисячу сто дев'яносто п'ять) гривень процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів.
Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 15.06.2022 зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із моменту його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику.
Суддя ОСОБА_1