Справа № 304/2299/23 Провадження № 2/304/386/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Чепурнова В. О.,
з участю секретаря судового засідання - Галас А.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/2299/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав,
УСТАНОВИВ:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 17 листопада 2007 року по 04 серпня 2022 року він та відповідач ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народилося двоє дітей, а саме доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 04 серпня 2022 року, яке набрало законної сили 06 вересня 2022 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей задоволено повністю; шлюб між сторонами, зареєстрований 17 листопада 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 67, розірвано; визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 22 серпня 2023 року Перечинським районним судом видано судовий наказ про стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 серпня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття. Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 серпня 2023 року, яка набрала законної сили 12 вересня 2023 року, роз'яснено рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 04 серпня 2022 року та вказано, що визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є фактичним залишенням дітей після розірвання шлюбу на утриманні та вихованні батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, спільне життя у нього з відповідачем не склалося, оскільки у них різні характери та погляди на сімейне життя і сімейні цінності. Відповідач завжди намагалася нав'язати йому свою думку щодо спільного життя та виховання дітей. Проте останнім часом думки відповідача стали для нього абсолютно неприйнятими та недопустимими. Через це між ними дуже часто виникали сварки. В кінцевому результаті їх сім'я зруйнувалася, а крапкою в цьому стало рішення суду про розірвання шлюбу. З моменту розлучення і по цей час мати бачила доньок лише двічі. Не зважаючи на те, що вони проживають у одному і тому ж населеному пункті, відповідач усіма способами намагається уникнути зустрічі з ним чи з їх доньками. Крім того, від спільних знайомих йому стало відомо, що відповідач найближчим часом планує виїхати за кордон. Оскільки будь-яких відносин з ним та з їх дітьми відповідач не підтримує, тому така інформація для нього здається цілком правдивою. Як під час шлюбу, так і після його розірвання їх доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходилися і знаходяться на його повному утриманні та вихованні. Одночасно зазначає, що він офіційно працевлаштований, а саме перебуває на військовій службі по мобілізації, має постійний, стабільний та достатній матеріальний дохід. Відповідач у свою чергу проживає окремо від них, влаштовує своє життя, взагалі не бере участі у вихованні та розвитку їх доньок, не турбується їх утриманням, навчанням та здоров'ям, не відвідує їх та не спілкується з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі та не готує їх до самостійного життя. На його неодноразові прохання виконувати батьківські обов'язки належним чином відповідач свідомо не реагує, тобто змінити поведінку матері у кращу сторону неможливо. У вихованні та утриманні дітей йому допомагають батьки, які хоч і є пенсіонерами, однак зі свого боку докладають максимум зусиль, щоб дівчатка були оточені постійною опікою та належним доглядом. З акту обстеження умов проживання від 05 грудня 2022 року вбачається, що між ним та дітьми хороші, довірливі та дружні стосунки, ним створено належні умови для повноцінного виховання та розвитку дітей. В результаті проведення бесіди з'ясовано, що діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дійсно фактично проживають разом з ним по теперішній час та знаходяться на його утриманні та вихованні. З педагогічних характеристик на учениць Перечинського ліцею ім. Героїв 68-го батальйону Перечинської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що мама не цікавиться успіхами доньок, не відвідує батьківські збори, не відповідає на дзвінки класних керівників, а навчанням і вихованням займається батько. Оскільки все вищезазначене, на його думку, свідчить тільки про одне - відповідач ОСОБА_1 повністю самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, тому просить позов задовольнити.
У підготовче судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про розгляд справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання також не з'явилася, подала суду заяву, в якій позовні вимоги визнала повністю та не заперечила проти їх задоволення, а також просила розглянути справу за її відсутності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у судове засідання не з'явилася, подала відповідну заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та вказала, що позиція органу опіки викладена у висновку, який також надала у розпорядження суду.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши подані учасниками заяви, а також письмові матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Встановлено, що батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , що стверджується копіями відповідних свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 від 03 липня 2008 року та серії НОМЕР_2 від 10 грудня 2013 року.
Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 04 серпня 2022 року, яке набрало законної сили 06 вересня 2022 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей задоволено повністю; шлюб, зареєстрований 17 листопада 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 67, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвано; визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
22 серпня 2023 року Перечинським районним судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 серпня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 серпня 2023 року, яка набрала законної сили 12 вересня 2023 року, роз'яснено рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 04 серпня 2022 року та вказано, що визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є фактичним залишенням дітей після розірвання шлюбу на утриманні та вихованні батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як роз'яснено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Зі змісту позовної заяви видно, що мати дітей - відповідач ОСОБА_1 повністю самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, а саме з дітьми не проживає, відтак не проявляє материнської турботи відносно таких, взагалі не бере участі у їх вихованні та розвитку, не турбується їх навчанням та здоров'ям, не відвідує їх та не спілкується з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не готує їх до самостійного життя, а також матеріально не забезпечує.
З акту обстеження умов проживання від 05 грудня 2022 року вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та дітьми хороші, довірливі та дружні стосунки, ним створено належні умови для повноцінного виховання та розвитку дітей. В результаті проведення бесіди з'ясовано, що діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дійсно фактично проживають разом з батьком по теперішній час та знаходяться на його утриманні та вихованні.
З педагогічних характеристик на учениць Перечинського ліцею ім. Героїв 68-го батальйону Перечинської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що мама не цікавиться успіхами доньок, не відвідує батьківські збори, не відповідає на дзвінки класних керівників, а навчанням і вихованням займається батько.
Фактичне проживання дітей з батьком підтверджується також Витягом № 565 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 28 вересня 2023 року, згідно з яким і батько ОСОБА_1 , і обидві доньки зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 офіційно працевлаштований, а саме перебуває на військовій службі по мобілізації, про що свідчить довідка Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 05 вересня 2023 року № 2918, має постійний, стабільний та достатній матеріальний дохід, про що свідчить виписка по його картці/рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» за останні дев'ять місяців.
Згідно з висновком органу опіки та піклування Перечинської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав матері відносно малолітніх дітей, затвердженим рішенням виконавчого комітету від 30 листопада 2023 року № 260 «Про затвердження висновків органу опіки та піклування Перечинської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав відносно дітей», уповноважений орган вважає доцільним позбавити батьківських прав матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительку АДРЕСА_2 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 18 грудня 2008 року по справі «Савіни проти України» наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У частині 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Також, суд приймає до уваги те, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).
Крім цього вирішуючи даний спір, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у справі № 402/428/16-ц від 17 жовтня 2018 року, яка зводиться до такого.
Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).
У зазначених справах ЄСПЛ не визначав обов'язкового врахування судами принципу 6 Декларації прав дитини, яка не є міжнародним договором.
Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов'язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.
У зв'язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі №6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, про обов'язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини бути розлучена зі своєю матір'ю, та вважає, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.
Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено факт ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов'язків, оскільки остання не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, виховання, підготовку до самостійного життя, що негативно впливає на фізичний та психологічний розвиток доньок як складову виховання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Суд встановив, що згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №2090530013 від 05 жовтня 2023 року позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 цього Кодексу у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1 з державного бюджету слід повернути 536,80 грн (1 073,60 грн х 50%), а інші 50% судового збору стягнути на його користь з ОСОБА_1 , що відповідає положенням ст. 141, 142 ЦПК України.
Керуючись ст. 19, 150, 155, 164-166, 180-182, 184 СК України, ст. 6-13, 76, 89, 141, 142, 200 ч. 4, 206 ч. 4, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп, сплачений згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 2090530013 від 05 жовтня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області, ЄДРПОУ: 04351274; місцезнаходження: 89200 Закарпатська область Ужгородський район м. Перечин, пл. Народна, 16.
Головуючий: Чепурнов В. О.