Справа № 141/883/23
Провадження №3/141/585/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року смт Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водій АФ «Хлібороб»,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 139 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
22 листопада 2023 року о 15 год 30 хв в с. Чернявка по вул. Ревуцького водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Камаз - 5320», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив забруднення дорожнього покриття ґрунтом.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 22.3 «ґ» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.139 КУпАП.
В судове засідання 14.12.2023 ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки за зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 301902 від 22.11.2023 адресою, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не подав.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 301902 від 22.11.2023, правопорушник сам зазначив інформацію стосовно свого місця проживання, також йому було роз'яснено, що розгляд справи відбудеться за викликом у Оратівському районному суді Вінницької області.
Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Про це зазначає Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», у якій, окрім іншого, зроблено висновок, що заявник (зацікавлена особа) зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно положень ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи вказані обставини, зважаючи на той факт, що правопорушник ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, однак не вживав заходів для явки до суду, належним чином повідомлявся про розгляд справи у суді шляхом направлення судової повістки за адресою проживання, яку особисто вказав під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, однак будь-яких заяв та клопотань до суду не подав, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі матеріалів, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
Суд, розглянувши матеріали справи № 141/883/23, доходить наступних висновків.
Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В той же час, статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 22.3 «ґ» Правил дорожнього руху України перевезення вантажу дозволяється за умови, що він не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.
Диспозицією ч.1 ст. 139 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність особи за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб'єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним 22.11.2023 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 301902 від 22.11.2023; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 22.11.2023; фотознімками дороги, виготовленими засобами кольорового цифрового друку на папері формату А4.
Також, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 301902 від 22.11.2023 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, ОСОБА_1 ознайомився зі змістом протоколу, отримав його копію, надав письмові пояснення на окремому аркуші, при цьому, зауважень та заперечень від нього не надійшло.
Докази, які містяться в матеріалах справи, суд приймає до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, а також підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Поряд з цим, належних та допустимих доказів на спростування порушення ОСОБА_1 п. 22.3 «ґ» ПДР України та, відповідно, обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 301902 від 22.11.2023 ОСОБА_1 суду не було подано.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи встановлені обставини справи та докази, які містяться в матеріалах справи, суспільну небезпеку та характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, суд доходить висновку, що з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень у майбутньому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 139 КУпАП, за якою він притягується до відповідальності.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн які слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.
Керуючись ст.ст.7-9, 25, 27, 40-1, 139, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн (триста сорок гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) в дохід Державного бюджету України.
Копію постанови направити ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.
Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Климчук