Провадження № 1-кп/641/347/2023 Справа № 641/2225/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221070000469 від 27.03.2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербівка Балаклійського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні 12.12.2023 року заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання вказує, що відносно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, строк якого спливає 17.12.2023 року. Зазначив, що на даний час не змінились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків; тому вважає, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки. Проти клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечують.
Захисником ОСОБА_4 також подано клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого на цілодобовий домашній арешт. В обґрунтування клопотання вказує, що ризики, на які посилається прокурор, мають незначний ступінь. Зокрема, можливість виїзду обвинуваченого з України можливо обмежити шляхом здачі закордонного паспорта до Державної міграційної служби, крім того, ОСОБА_5 56 років, та він підпадає під обмеження щодо перетину кордону. З боку ОСОБА_5 не вчинялись дії з наміром переховування від суду, він має постійне місце проживання. Свідки, які ще не допитані у кримінальному провадженні, проживають в інших населених пунктах та за іншими адресами, ніж обвинувачений, а тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в повній мірі може запобігти наведеному прокурором ризику щодо можливості впливу на свідків. Крім того, в рамках розгляду справи в суді першої інстанції всі свідки, заявлені стороною обвинувачення вже були допитані, та жодний зі свідків не вказував про вчинення зі сторони обвинуваченого дій, спрямованих на вплив на них. Також, просить врахувати, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, раніше не судимий.
Обвинувачений клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підтримав. Зазначає, що наміру виїжджати за кордон та впливати на свідків він не має, за першою вимогою зобов'язується з'являтись до суду або прокурора.
Щодо клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання про зміну запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 17.12.2023 року.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не буде завершено до його спливу.
Положеннями ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
З огляду на вказане, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, вчиненому ним у співпраці з окупаційною владою.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд вважає, що на теперішній час не перестали існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, а також переховуватись від суду.
В зв'язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в засіданні не встановлено.
Суд також враховує положення ч. 6 ст. 176 КПК України, відповідно до яких під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час матеріали справи не містять.
З урахуванням вищенаведеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню. В зв'язку з вищевикладеним, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 31, 177, 183, 199, ч. 1 ст. 314, 315, 316, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 09.02.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 13.12.2023 року о 10-50.
Суддя ОСОБА_1