Справа № 638/6419/23
Провадження № 2/638/3801/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
14 грудня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Тимченка А.М.
за участю секретаря Кондратюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем № 8077 від 29.01.2020 року, про стягнення із Позивача грошових коштів у розмірі 23,025 (двадцять три тисячі двадцять п'ять) гривень 41 коп. таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у травні 2023 року дізналася про існування виконавчого провадження № 61886949, відкритого на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної приватним виконавцем Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем. Провадження відкрито з метою примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем та зареєстрованого за № 8077 від 29.01.2020 року.
ОСОБА_1 вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки, по-перше, його зроблено з порушенням приписів ЗУ «Про нотаріат» в частині наявності необхідних для вчинення такої дії документів, і по-друге, виконавчий напис зроблено без надання оцінки щодо безспірності стягування.
Ухвалою від 29 червня 2023 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, та роз'яснено їм права, передбачені ст.178-180,191,193, ч. 5 ст.279 ЦПК України.
Позивач надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Судом на адресу сторін направлялась копія ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 червня 2023 року разом із позовною заявою та доданими до неї документами. Відповідач, треті особи у встановлений законом строк відзиву на позовну заяву та пояснень щодо позову не надали.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.
Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 29 червня 2023 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. та приватного виконавця Кудряшова Д.В., копії виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 29.01.2020 за № 8077, а також інших документів, на підставі яких його було вчинено та документів, які долучено до вказаного виконавчого напису.
Станом на день розгляду справи приватний виконавець Кудряшов Д.В. ухвалу суду не виконав, причини невиконання не повідомив.
20 липня 2023 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. надіслав на адресу суду лист в якому повідомив, що ним було припинено нотаріальну діяльність по Київському міському у нотаріальному округу та витребувані матеріали, відповідно до ухвали суду, були передані до Київського державного нотаріального архіву.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, відповідно до ухвали суду від 14 грудня 2023 року провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Так, за приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлено, що 29 січня 2020 року приватним нотаріусомКиївського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.06.1999 року №1772, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 8077.
Відповідно до змісту виконавчого напису звернуто стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь «ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ". місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Кудрявський узвіз, будинок 5Б, код платника податків згідно з ЕДРПОУ 36799749, п/р НОМЕР_2 відкритий в АТ "Альфа-Банк", якому Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Дінеро", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 41350844 відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги № 22-08/19 від 22 серпня 2019 року та Додаткової угоди №1 до Договору поступлення прав вимоги № 22-08/19 від 22.08.2019 р., укладеної 22 серпня 2019 року, Додаткової угоди № 2 до Договору відступлення прав вимоги №22-08/19 від 22.08.2019 р., укладеної 30 вересня 2019 року, Додаткової угоди № 3 до Договору відступлення прав вимоги № 22-08/19 від 22.08.2019 р., укладеної 30 (тридцятого) вересня 2019 року, Додаткової угоди № 4 до Договору відступлення прав вимоги № 22-08/19 від 22.08.2019 р., укладеної 31 (тридцять першого) жовтня 2019 року, Додаткової угоди № 5 до Договору відступлення прав вимоги № 22-08/19 віл 22.08.2019 р. укладеної 31 (тридцять першого) жовтня 2019 року, за Договором кредитної лінії AG8276509 віл 07 (сьомого) травня 2019 року, укладеного між Товариством в обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро" та ОСОБА_3 . За період з 31.10.2019 року по 09.01.2020 року включно, суму у розмірі: 10600,00 (десять тисяч шістсот) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 1675,41 (одна тисяча шістсот сімдесят п'ять) гривень 41 копійка - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 10600,00 (десять тисяч шістсот) гривень 00 копійок - заборгованість за пенею; 150,00 (сто п'ятдесят) гривень 00 копійок - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 23025.41 (двадцять три тисячі двадцять п'ять) гривень 41 копійка.
07 серпня 2021 року ОСОБА_4 у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
За правилами, визначеними ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Відповідно до ст. 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
У відповідності до ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Постановою КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, доповнено після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову КМУ № 662 визнано незаконною та не чинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Оскільки у судовому порядку постанову КМУ № 662 визнано незаконною та не чинною у вказаній частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, що закріплено у ч. 2 ст. 14 КАС України.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.
Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду, датованої 22 лютого 2017 року, у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить наступні висновки: 1) про визнання незаконною та не чинною постанови №662 у наведеній частині; 2) про зобов'язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та не чинною постанови №662 у наведеній частині.
Ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими передбачалося зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов'язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Верховний Суд у своїй постанові, датованій 12 березня 2020 року, у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
У цьому випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчиняючи 29.01.2020 року виконавчий напис за № 8077, приватний нотаріус не мав підстав керуватися пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була не чинною згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Окрім того, судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17, відповідно до якої оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18,провадження № 61-16749св19.
З боку відповідача не надано до суду жодного належного та допустимого доказу тому, що останній звертаючись до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису надав останньому для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку.
При цьому відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи відсутність доказів вчинення виконавчого напису на нотаріально посвідченому кредитному договорі або його дублікаті, суд приходить до висновку, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягує судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 12, 19, 81, 133, 137,141, 259, 264, 265, 274-279ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем № 8077 від 29.01.2020 року, про стягнення із ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» грошових коштів у розмірі 23025,41 грн (двадцять три тисячі двадцять п'ять гривень 41 копійка).
Стягнути з ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄРДПОУ 36799749, адреса місцезнаходження: вул. Кудрявський узвіз буд. 5Б, м. Київ, 04053;
третя особа 1 - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, місцезнаходження:, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, м. Київ, 01001;
Третя особа 2 - Приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович, місцезнаходження: вул. Університетська, буд. 33, оф. 7, м. Харків, 61003.
Суддя А.М. Тимченко