Справа № 638/19921/23
Провадження № 1-кс/638/3337/23
13 грудня 2023 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі
головуючої слідчої судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянув клопотання сторони кримінального провадження, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226240000976 від 09 грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України про арешт майна ,-
встановив:
13 грудня 2023 року до суду надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про надання накладення арешту на мобільний телефон марки Xiaomi, золотистого кольору, виявлений та вилучений слідчим СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 , в ході проведення огляду місця події 08.12.2023 за адресою: АДРЕСА_1 у гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтуванні клопотання прокурор посилається на те, що 08.12.2023 о 22:35 екіпажем -1103 патрульної поліції УПП в Харківській області за адресою: м. Харків, пр-т Науки 23, кв. 73 було виявлено гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якої за місцем мешкання було виявлено та вилучено пристрій для вживання наркотичних засобів з залишками наркотичної речовини, зі слів солі та мобільний телефон марки Xiaomi, золотистого кольору.
Відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226240000976 від 09.12.2023, із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 309 КК України.
Прокурор зазначає, що виявлені та вилучені препарати та документи, мають важливе значення у кримінальному провадженні у якості речових доказів, самі по собі, та в своїй сукупності можуть містити відомості, про вчинення кримінального правопорушення та у подальшому необхідні стороні обвинувачення для проведення ряду процесуальних дій, доказу вини причетних до злочинної діяльності у суді.
Таким чином, вилучені під час проведення огляду предмети, можуть бути предметами та знаряддям вчинення злочину, та можуть бути використані як докази, у зв'язку з чим встановлена наявність підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені частиною 3 статті 132 КПК України.
Дослідивши зміст клопотання про арешт майна суд приходить до висновку про необгрунтованість вказаного клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Частиною другою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Приписами частини 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
При розгляді клопотання, судом встановлено, що в його змісті відсутнє належне обґрунтування підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Лише посилання на те, що вилучені речі та документи можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні є недостатнім.
У клопотанні не зазначено детальних обставин кримінального правопорушення, тому з його змісту не зрозуміло, яке відношення до розслідуваних обставин мають виявлені предмети та документи.
Суд звертає увагу на формулювання рапорту, про виявлення начебто порушень, а саме : « 08.12.2023 року о 22:18 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 08.12.2023 року о 22:18 за адресою: АДРЕСА_2 , 1-1 під'їзд, на заявницю напала невідома жінка, можливо наркозалежна. Заявник кинув слухавку. Зв. виклик - заявник війсковослужбовець, на нього напала його квартирантка.
У подальшому ж у цьому рапорті зазначено, що «на місці за даним фактом гр. ОСОБА_6 знаходилась з явними ознаками наркотичного сп'яніння на місці заявник від написання заяви та пояснення відмовився та за необхідності самостійно звернеться до хруп 3 наразі конфлікт врегульовано...»
Суд акцентує та наголошує на невідповідності вказаного рапорту даним Витягу з ЄРДР.
До клопотання не надано жодного облікового доказу відповідності вилучених предметів критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
Отже, суд приходить до висновку, що прокурор у своєму клопотанні про арешт майна лише формально посилається на норми КПК України та зазначає, що вилучені речі можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, не вказуючи при цьому, який факт чи обставини вони можуть підтвердити.
Враховуючи, що у клопотанні про арешт майна не конкретизовано всіх обставин злочину, не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про необхідність у накладенні арешту та наявність реальних ризиків, суд, з урахуванням вимог КПК України, вважає необхідним повернути клопотання про арешт майна прокуророві для усунення недоліків.
При вирішенні питання про вказаний арешт, суд враховує відсутність підстав для арешту, недостатність доказів, що вказує на вчинення будь- якою особою кримінального правопорушення. Суду також не зазначено можливий розмір шкоди, завданої правопорушенням та цивільний позов. В клопотанні не зазначено про наслідки арешту майна для інших осіб, інтереси, яких можливо будуть порушені при вказаному арешті майна.
Суд акцентує увагу на відсутності в даному випадку критеріїв розумності.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 159, 163, 164, 165, 166, 372 КПК слідчий суддя,-
Клопотання сторони кримінального провадження, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226240000976 від 09 грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України про арешт майна повернути прокурору Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 , надавши йому 72 години з часу отримання даної ухвали для усунення недоліків поданого клопотання та приведення його у відповідність до вимог статті 171 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_8 .