ВИРОК
іменем України
Справа № 126/1607/23
Провадження № 1-кп/126/330/2023
"11" грудня 2023 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020100000232 від 05.05.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Джулинка Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», являючись військовозобов'язаним, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, що підтверджується довідкою військово- лікарської комісії № 57/1060 від 15.03.2023, на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 та Указу Президента України від 06.02.2023 № 59/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» підлягав призову на військову службу за мобілізацією. ОСОБА_4 , будучи 17.04.2023 у встановленому законом порядку повідомлений про час, дату та місце прибуття для відправки до військової частини, що підтверджується розпискою про отримання повістки, діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння, маючи для цього можливість та не маючи права на відстрочку від призову за мобілізацією, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних на те причин, умисно не прибув о 16 год. 00 хв. 20.04.2023 до призовного пункту (дільниці) ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого по АДРЕСА_2 , внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації, чим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину свою визнав та пояснив, що з 2016 року має проблеми зі спиною, у зв'язку з чим планував обстеження в м. Вінниця. В лютому 2023 року в с. Джулинка він отримав повістку до військомату. Після чого він поїхав в м. Вінницю, пройшов там обстеження та вже з результатами обстеження (заключенням лікаря) з'явився на комісію у військкомат. Після чого його було направлено для проходження лікування до Бершадської ОЛІЛ, де він протягом тижня проходив стаціонарне лікування в неврологічному відділенні. Після лікування він з заключенням лікаря з Вінниці та з заключенням лікаря з Бершаді, в яких було вказано, що він потребує постійного нагляду невролога та йому протипоказані фізичні навантаження, знову з'явився у військкомат на ВЛК та його було визнано придатним до військової служби. 17.04.2023 йому було вручено бойову повістку на 20.04.2023, однак він не з'явився по повістці, оскільки побоявся, що не зможе нести військову службу за станом здоров'я.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що він займає посаду начальника відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 пройшовши обстеження та медичний огляд та на підставі рішення військово-лікарської комісії був визнаний придатним до військової служби, не маючи права на відстрочку та підлягає мобілізації 17.04.2023 отримав повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 20.04.2023. Однак у визначений в повістці час 20.04.2023 о 16 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що є старшим офіцером командування ІНФОРМАЦІЯ_3 . 20.04.2023 ОСОБА_4 мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби по мобілізації, однак у вказаний час не з'явився. У зв'язку з неявкою ОСОБА_4 його викликав начальник відділення мобілізаційної роботи для освідування неявки ОСОБА_4 . Факт неявки військовозобов'язаного засвідчується актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці. Даний акт був підписаний ним, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що працює провідним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 . 20.04.2023 нею було складено та підписано акт фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці, а саме ОСОБА_4 . Разом з нею даний акт підписали начальник відділення обліку мобілізаційної роботи ОСОБА_6 та старший офіцер ОСОБА_7 .
Крім визнання обвинувачем ОСОБА_4 своєї вини, його вина в пред'явленому обвинуваченні підтверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні такими доказами:
-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 від 03.05.2023 № 1419 яким повідомлено, що 20.04.2023 було виявлено факт ухилення від призову на військову службу по мобілізації ОСОБА_4 ;
-розпискою ОСОБА_4 , з якої вбачається, що 17.04.2023 ОСОБА_4 отримав повістку на 20.04.2023 на 16 год.;
- ознайомлення ОСОБА_4 зі статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" згідно якої ОСОБА_4 17.04.2023 був ознайомлений з підставами відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці від 20.04.2023, з якого вбачається , що ОСОБА_4 пройшовши обстеження та медичний огляд 15.03.2023 на підставі рішення військово-лікарської комісії був визнаний придатним до військової служби, не маючи права на відстрочку та підлягає призову по мобілізації 17.04.2023 отримав повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 20.04.2023, однак по повістці 20.04.2023 не з'явився;
-витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративного -господарської діяльності) від 20.04.2023 № 252 "Про призов та відправку військозобов'язаних під час мобілізації", з якого вбачається, що ОСОБА_4 був призваний та направлений для проходження військової служби за мобілізацією у складі команди до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 );
-довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.03.2023 № 57/1060, з якої вбачається, що ОСОБА_4 проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 15.03.2023 та визнано придатним до військової служби ;
-повідомленням КНП "Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради" № 418 від 24.04.2023, яким на запит було повідомлено начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , що ОСОБА_4 , у період часу з 19.04.2023 по 24.04.2023, за амбулаторною та стаціонарною медичною допомогою не звертався;
-поіменним списком військовозобов'язаних, які призвані і направленні ІНФОРМАЦІЯ_5 у складі команди військової частини НОМЕР_1 від 20.04.2023 № 2613, з якого вбачається, що в даному списку під номером "13" зазначений ОСОБА_4 .
Суд приймає до уваги надані стороною обвинувачення ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, протокол тимчасового доступу до речей і документів, оскільки дані докази містять інформативний характер, підтверджують належність інших доказів та законність їх здобуття, однак вважає за можливе не вдаватися до їх аналізу, оскільки дані докази не містять даних про доведення чи спростування вини обвинуваченого.
Також в судовому засіданні оглянуто довідку КНП "Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради" згідно якої ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 21.02.2023 по 01.03.2023, та медичну карту стаціонарного хворого № 2981.
Аналізуючи всі докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
За приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Судом враховано зазначені в досудовій доповіді характеризуючі ознаки ОСОБА_4 та думку органу пробації стосовно визначення міри покарання.
При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, у вчиненому щиро розкаявся, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів можливе без реального відбування покарання, тобто без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання за ст. 336 КК України в межах межах санкцій даної статті та застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбуття покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, визначені п. 1, 2 ст. 76 КК України, що з урахуванням позитивних змін в поведінці та критичного ставлення до своїх дій, відповідатиме меті його застосування і не обумовить порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 349, 366-368, 369, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання в виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок відбування іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто 11.12.2023.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1