Справа № 712/13613/23
Провадження № 1-кс/712/5944/23
14 грудня 2023 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023250310004007 від 08.12.2023,-
Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивоване тим, щодосудовим розслідуванням установлено, що 08.12.2023 близько 09 год за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено померлою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без ознак насильницької смерті.
За вказаним фактом, слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської окружної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250310004007, відомості про яке 08.12.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У ході огляду, який проведений 08.12.2023 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено мобільний телефон марки «Redmi», червоного кольору, який упаковано до сейф пакету WAR1138965.
Також під час огляду квартирного приміщення, вилучено мобільний телефон марки «Redmi», синього кольору, який упаковано до сейф пакету WAR1138966.
У зв'язку із тим, що вказані мобільні телефони були вилучені в квартирі померлої ОСОБА_4 , яка проживала одна, є підстави вважати, що вони належать їй.
Постановою слідчого Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, вказані вище мобільні телефони визнано речовими доказами.
На даний час є підстави вважати, що вилучені 08.12.2023 мобільні телефони марки «Redmi», червоного кольору та марки «Redmi» синього кольору, можуть зберігати в собі інформацію, яка може мати значення для подальшого досудового розслідування.
На підставі вищевикладеного, з метою досягнення мети кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно з метою забезпечення збереження вказаного майна та подальшого проведення огляду вказаного речового доказу за участю спеціаліста.
В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилася, просила розглянути клопотання без її участі, клопотання просила задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 100 КПК України речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник, (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України на тимчасово вилучене майно слідчий, прокурор подає клопотання про арешт майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні внесені за № №12023250310004007 від 08.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Постановою слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області 09.12.2023 дані речі визнано речовим доказом.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідальності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «АНтріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series A N 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та з метою яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справ «Джеймс та інші проти Сполученого королівства», п. 50, Series A N 98).
Прокурор в клопотанні вказує, що накладення арешту необхідне з метою забезпеченнязбереження вказаного майна та подальшого проведення огляду вказаного речового доказу за участю спеціаліста.
Слідчий суддя вважає задовольнити клопотання, постільки без накладення арешту на вказане майно, орган досудового розслідування буде позбавлений можливості досягти мети у встановлені істини у цьому кримінальному провадженні вважаю, що матеріали кримінального провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою збереження речового доказу, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на майно, зважаючи на те, що вилучені речі відповідають ознакам речового доказу, слідчий суддя вважає за необхідне з метою забезпечення збереження речових доказів, клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на даний автомобіль.
Керуючись ст. ст. 98, 100,131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Redmi», червоного кольору, який упаковано до сейф пакету WAR1138965 та мобільний телефон марки «Redmi», синього кольору, який упаковано до сейф пакету WAR1138966, які належали померлій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати в камеру схову Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1