Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3466/23
номер провадження 1-кс/695/1311/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду
Черкаської області - Ватажок- ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування запобіжного заходу - арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2023 у кримінальному провадженні № 12023250370001132 від 02.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області 12.12.2023 надійшло клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування запобіжного заходу - арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2023 у кримінальному провадженні № 12023250370001132 від 02.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2023 у справі № 695/3466/23 (провадження № 1-кс/695/964/23) у кримінальному провадженні № 12023250370001132 від 02.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України накладено арешт на належний ОСОБА_3 автомобіль марки Geeli, державний номерний знак НОМЕР_1 , визначено місце зберігання вказаного автомобіля на території майданчика тимчасового тримання транспортних засобів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Січова, 3. Посилаючись на те, що утримання автомобіля марки Geeli, державний номерний знак НОМЕР_1 є безпідставним, представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся з даним клопотанням до суду.
У судовому засіданні слідчий пояснив, що матеріали кримінального провадження № 12023250370001132 від 02.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України передані за підслідністю до Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області.
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 не заперечував того, що матеріали кримінального провадження № 12023250370001132 від 02.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України передані за підслідністю до Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області, оскільки наведене також вбачається з доданого до клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає про таке.
Частиною другою ст.132 КПК України передбачено, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Частиною першою статті 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 2 ст. 174 КПК України).
З вказаних норм КПК України вбачається, що такими прямо не визначена підсудність клопотань про скасування арешту майна.
У той же час, частиною шостою статті 9 КПК України регламентовано, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Виходячи з положень статтей 32, 33, 132 КПК України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадження під час досудового розслідування покладено на слідчого суддю суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Згідно з ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду. В сукупності ці правила забезпечують розгляд справи судом, встановленим законом.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя.
Згідно з п.6 ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Крім того, порушення слідчим суддею правил територіальної юрисдикції розгляду справи (клопотання) в подальшому може стати підставою для визнання доказу недопустимим.
За змістом пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України слідчим суддею є суддя суду першої чи апеляційної інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2червня 2016 року №1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст.24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 38 КПК органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що питання, які виникають під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Фактичне місцезнаходження структурного підрозділу органу досудового розслідування є визначальним фактором для вирішення питання щодо місця розгляду слідчим суддею клопотання про скасування застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у даному випадку територіальна підсудність визначається за фактичним місцем розташування слідчого підрозділу відповідного державного органу, який здійснює досудове розслідування.
Таким чином, клопотання про скасування арешту майна має подаватися до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого фактично знаходиться орган досудового розслідування.
З наявного в матеріалах клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023250370001132 від 02.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, вбачається, що органом досудового розслідування, який здійснює досудове слідство у даному кримінальному провадженні є Білоцерківське районне управління поліції ГУНП в Київській області.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі № 487/7605/19 від 22.04.2020 територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
З огляду на приписи статті 9 КПК України слідчий суддя бере до уваги положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, у світлі якої забезпечення права на справедливий судовий розгляд нерозривно пов'язано з інститутом підсудності, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що Білоцерківське районне управління поліції ГУНП в Київській області, знаходиться за межами юрисдикції Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, до якого подано дане клопотання, його відповідно належить повернути заявникові для подачі до належного суду.
Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити особі, яка подала клопотання, що повернення такого клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді у порядку, передбаченому КПК України, зокрема до місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Керуючись ст. 132, 174 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування запобіжного заходу - арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2023 у кримінальному провадженні № 12023250370001132 від 02.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - повернути особі, що його подала.
Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6