ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14 грудня 2023 рокуСправа №: 695/703/23
Номер провадження 3/695/1429/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшли матеріали адміністративної справи з Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 227240 від 19.02.2023 гр. ОСОБА_1 19 лютого 2023 року близько 16 год 00 хв в х. Голубки в громадському місці вчинив бійку з гр. ОСОБА_2 , чим вчинив дрібне хуліганство, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином рекомендованим листом з повідомленням. Крім того, судом застосовувалися неодноразові примусові приводи в судові засідання, виконання яких було покладено на Золотоніський РВП ГУНП в Черкаській області. Проте, постанови суду органом поліції виконані не були з невідомих суду причин, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання постанови суду від органу поліції не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, судом вживались всі можливі та належні заходи для повідомлення ОСОБА_1 про місце, дату та час розгляду справи.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
З урахуванням принципу судочинства, зазначеного в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 227240 від 19.02.2023; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , порушника ОСОБА_1 .
Будь-яких даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що підтверджується вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та вина його доведена встановленими судом доказами «поза розумним сумнівом».
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
За приписом п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до п.11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» судам слід дотримуватись вимог статей 277, 277-2, 278 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. При цьому необхідно звернути увагу на те, що статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом трьохмісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення. Визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, суд враховує положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суд при здійсненні правосуддя діє у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручається у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення було вчинено 19 лютого 2023 року та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 227240.
01 березня 2023 року справа про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 вперше налійшла на адресу Золотоніського міськрайонного суду із Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області за вх. 2933.
Так, судом розгляд вказаного матеріалу був призначений на 02 березня 2023 року на 16 годину 00 хвилин, про що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повідомлений належним чином шляхом направлення смс-повідомлення, але до суду не з'явився з невідомих суду причин.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 в судове засідання, до нього було застосовано примусовий привід на 13 березня 2023 року на 14 годину 10 хвилин, виконання якого доручено Золотоніському РВП ГУНП в Черкаській області, але привід порушника на вказану дату виконано не було з невідомих суду причин, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання постанови суду від органу поліції не надходило.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 березня 2023 року розгляд справи було відкладено на 22 березня 2023 року на 08 годину 15 хвилин та піддано повторному приводу в судове засідання гр. ОСОБА_1 . Виконання даної постанови було покладено на Золотоніський РВП ГУНП в Черкаській області, але дана постанова органом поліції виконана не була з невідомих суду причин, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання постанови суду від органу поліції не надходило.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду від 22 березня 2023 року вказаний матеріал про адміністративне правопорушення було повернуто до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській областідля усунення недоліків.
09 травня за вх. № 6388 справа надійшла до Золотоніського міськрйонного суду Черкаської області після дооформлення з рапортом поліцейського СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старшого сержанта поліції О.Бузовського, згідно якого в ході доопрацювання матеріалів ним було перевірено адресу проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , однак вхідних дверей ніхто не відчинив та при спілкуванні з сусідами стало відомо, що за даною адресою ніхто на даний час не проживає.
Дана справа була призначена до розгляду на 12 травня 2023 року на 08:35, про що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, але не з'явився з невідомих суду причин, через що розгляд справи було перенесено на 15 травня 2023 року на 12:00 та викликано належним чином ОСОБА_1 .
В зв'язку з черговою неявкою ОСОБА_3 в судове засідання постановою суду від 15 травня 2023 року вказаний матеріал про адміністративне правопорушення було повторно повернуто до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській областідля усунення недоліків.
09 червня 2023 за вх. № 9290 справа надійшла до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області після дооформлення.
Дана справа була призначена до розгляду на 30 серпня 2023 року на 09 годину 45 хвилин, про що повідомлено ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, який в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин. У зв"язку з неявкою у судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розгляд справи було перенесено на 14 листопада 2023 року на 08 годину 15 хвилин, про що повідомлено ОСОБА_1 судовою повісткою. Проте порушник до суду не з'явився з невідомих суду причин, тому розгляд даної справи було відкладено на 14 грудня 2023 року 08 годину 15 хвилин, про що повідомлено ОСОБА_1 належним чином шляхом направлення судової повістки, який до суду не з'явився з невідомих причин.
Відтак, враховуючи, що на момент розгляду справи закінчився трьохмісячний строк, протягом якого на ОСОБА_1 можливо накласти адміністративне стягнення за ч. ст. 173 КУпАП, передбачений ст. 38 КУпАП, провадження у даній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, ч.1 п. 7 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя Бойко Н.В.